03.06.13р. Справа № 904/2710/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спеціального охоронно - детективного агентства "Легіон", м. Дніпропетровськ
до Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, м. Дніпропетровськ
про стягнення 73 907 грн. 28 коп.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Куліков В.В. - представник, довіреність № б/н від 22.04.2013 року;
від відповідача: Щербина О.М. - представник, довіреність № 70 від 04.03.2013 року;
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю спеціального охоронно - детективного агентства "Легіон" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті суму пені в розмірі 1% від вартості неоплачених в строк послуг у розмірі 73 170 грн. 72 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 136 грн. 80 коп., 3% річних від суми боргу за весь час прострочення у розмірі 599 грн. 76 коп.. Також Позивач з Відповідача просить суд стягнути суму судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп.
Ухвалою господарського суду від 09.04.2013 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2013 року.
23.04.2013 року від Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті до господарського суду надійшов відзив № 02-989 від 22.04.2013 року на позовну заяву, в якому Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на суму заборгованості у розмірі 48 973 грн. 15 коп. платіжні доручення були підготовленні та зареєстровані в органах державної казначейської служби 30 листопада 2012 року, що свідчить проте, що на рахунках Відповідача кошти до сплати послуг Позивача були наявні в повному обсязі.
У судовому засіданні 24.04.2013 року представники сторін надали свої усні пояснення з приводу суті спору, розгляд справи відкладено на 13.05.2013 року.
13.05.2013 року від Товариства з обмеженою відповідальністю спеціального охоронно - детективного агентства "Легіон" до господарського суду надійшла уточнена позовна заява, згідно якою Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму пені в розмірі 1% від вартості неоплачених в строк послуг у розмірі 73 046 грн. 28 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 136 грн. 80 коп., 3% річних від суми боргу за весь час прострочення у розмірі 598 грн. 74 коп.
У судовому засіданні 13.05.2013 року оголошено перерву до 27.05.2013 року.
27.05.2013 року від Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті до суду надійшло клопотання про зменшення розміру стягнення суми боргу до 1%.
У судовому засіданні 27.05.2013 року розгляд справи відкладено на 03.06.2013 року.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -
Встановив:
01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю спеціального охоронно - детективного агентства "Легіон" (далі - Позивач/Виконавець) та Придніпровською регіональною службою державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі - Відповідач/Замовник) укладено Договір № 76/12 про надання послу з охорони об'єкту (а.с.11-12) (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник поручає, а Виконавець зобов'язується за плату здійснити охорону об'єкту Замовника: об'єктом охорони за Договором є Придніпровська регіональна служба державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, розміщена за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Аеропорт, 147.
Відповідно до п. 1.4 Договору вартість послуг з охорони об'єкту, які здійснюються за Договором з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року, становить 87 108 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 1.5 Договору оплата послуг за Договором здійснюється у наступному порядку: не пізніше 5 - го числа наступного місяця, на підставі рахунку, який пред'являється Виконавцю.
Відповідно до п. 2.2 Договору Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати виконанні Виконавцем послуги згідно п. 1.5 Договору.
На виконання умов Договору Позивачем виконані послуги на користь Відповідача на суму 48 973 грн. 15 коп., що підтверджується наступними актами здачі - приймання робіт:
- акт № ОУ-8971151 від 30.06.2012 року на суму 12 444 грн. 00 коп. (а.с.62);
- акт № ОУ-8971260 від 31.08.2012 року на суму 12 444 грн. 00 коп. (а.с.61);
- акт № ОУ-8971337 від 30.09.2012 року на суму 12 444 грн. 00 коп. (а.с.63);
- акт № ОУ-8971421 від 31.10.2012 року на суму 11 641 грн. 15 коп. (а.с.64).
Станом на 14.02.2013 року Відповідач не розрахувався з Позивачем за виканні послуги.
14.02.2013 року Позивачем направлено на адресу Відповідача Претензію № 10 від 14.02.2013 року (а.с.13-16).
Як вбачається з виписки з банку (а.с.17) 20.02.2013 року Відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 48 973 грн. 15 коп.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином
Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення пені у розмірі 1% від вартості неоплачених в строк послуг - 73 170 грн. 72 коп., суму інфляційного збільшення суми боргу - 136 грн. 80 коп., суму 3% річних від суми боргу за весь час прострочення - 599 грн. 76 коп., оскільки Відповідачем несвоєчасно сплачено суму 48 973 грн. 15 коп. за виконанні Позивачем послуги.
Відповідно до п. 3.2 Договору у разі невиконання або неналежне виконання п. 1.5 Договору Замовник несе відповідальність згідно ст. 551 Цивільного кодексу України та сплачує Виконавцю пеню, за кожен день прострочки, у розмірі 1% від вартості несплачених в строк послуг, а також сплачує санкцію за порушення грошового зобов'язання, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З умов Договору вбачається, що оплата послуг повинна здійснюватися у порядку визначеному п. 1.5. Договору : не пізніше 5 - го числа наступного місяця, на підставі рахунку, який пред'являється Виконавцю. При цьому суд звертає увагу, що умови п. 1.5 Договору не вказують остаточно про який саме наступний місяць йдеться у пункті про оплату послуг. Тобто наступний за яким саме треба приймати до уваги - наступний за тим у якому було надано послугу, або наступний у якому було надано рахунок чи підписано акт здачі-приймання робіт. З огляду на таке суд дійшов висновку, що сторони викладаючи п. 1.5 у Договорі, не дійшли остаточної згоди щодо визначення строків та терміну оплати, допустивши неоднозначне тлумачення умов оплати.
Позивач надав суду рахунки на оплату послуг за Договором № 76/12 від 01.06.12р. (а.с.89-92). Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не надано доказів вручення (направлення) Відповідачу рахунків на оплату. Представник Відповідача в судовому засіданні заперечував факт надання з боку Позивача відповідних рахунків.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем направлено Претензію № 10 від 14.02.2013 року (а.с.13-16) доказом отримання претензії є штамп № 88 від 14.02.2013 року підприємства Відповідача.
Отже, Позивач надав вимогу про оплату послуг Відповідачеві виконання 14.02.2013р. в наслідок чого Відповідач мав здійснити оплату протягом семи днів з дня отримання претензії - до 21.02.2013р.
Як вбачається з виписки з банку (а.с.17) 20.02.2013 року Відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 48 973 грн. 15 коп.
Таким чином, Відповідач сплатив суму боргу у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Враховуючи вищевикладене господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за Позивачем.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повне рішення складено 10.06.2013 року.