Справа № 33/796/805/2013 Кат. ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1-й інст. Захарчук С.С.
Доповідач Глиняний В.П.
07 червня 2013 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Глиняний В.П. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2. ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року,
Вказаною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Як встановив суддя, 04.04.2013 року о 09 год.00 хв. в м. Києві по вул. Нахимова, 10 в м. Києві ОСОБА_2 керував автомобілем «Чері», державний номерний знак НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння в присутності двох свідків, ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляції ОСОБА_2 просить змінити постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року та застосувати до нього більш м'яке адміністративне стягнення у виді штрафу.
Прохання обгрунтовує тим, що суддя районного суду при призначенні виду адміністративного стягнення, не врахував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не проаналізував наявні докази, не взяв до уваги особу правопорушника, яка вперше вчинила правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом»якшують адміністративну відповідальність.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав вимоги апеляції, перевіривши матеріали адміністративної справи та додані до апеляції документи, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Висновок судді місцевого суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи і сумнівів не викликає, оскільки повністю підтверджується як даними протоколу серія АГ2№ 187688 про адміністративне правопорушення складеного 04.04.2013 року, рапорта працівника міліції, поясненнями свідків та самого правопорушника.
Разом з тим, вважаю слушними доводи апелянта з приводу того, що суд першої інстанції вирішуючи питання про вид та розмір стягнення не дотримався вимог ст. 33 КУпАП.
Так, даною нормою закону передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини вчинення правопорушення та наявність обставини, що пом'якшує відповідальність, а такою слід визнати щире розкаяння ОСОБА_2, те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, має позитивну характеристику з місця роботи та враховуючи, те, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина - син 2001 року народження, а автомобіль, який він використовує з метою виконання своїх службових обов'язків, є основним джерелом доходу та придбаний в кредит, що передбачає необхідності щомісячної сплати за договором кредиту, вважаю, за можливе змінити адміністративне стягнення та пом»якшити призначене адміністративне стягнення, замінивши позбавлення права керування транспортними засобами на штраф у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, в частині накладення адміністративного стягнення змінити.
Накласти на ОСОБА_2 за ст.130 ч.1 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Глиняний В.П.