Справа № 22-ц/796/7316/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Шкоріна О.І. Доповідач - Шахова О.В.
6 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів - Головачова Я.В.,Нежури В.А.
при секретарі - Охневській Т.В. ,
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року
за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 8 грудня 2006 року між банком та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТІП Банк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір кредиту, за яким останній отримав гроші в сумі 350 000 дол. США, проте свої зобов'язання останній не виконав,кредит та відсотки не повернув що призвело до утворення заборгованості.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 965 860 грн. 88 коп., державне мито в сумі 1700 грн. , 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2 967 680 грн. 98 коп.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд зазначеного заочного рішення залишена без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_2. - ОСОБА_3. подала апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати.
На обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, зокрема, що відповідач був позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду справи, на особисту участь у судовому засіданні, на подання доказів, а також всіх процесуальних прав, передбачених ст. 27 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1, ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08.12.2006 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір № МL-009/903/2006, який складається із двох частин, які нероздільно пов'язані між собою.
Згідно з умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 350 000,00 доларів США з фіксованої процентної ставкою, яка становить 5.99 % річних.
7 квітня 2009 року між відповідачем та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-009/903/2006 від 08.12.2006 року згідно якого на період з моменту підписання до 07.04.2009 року включно для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка розмір та вид якої визначено умовами кредитного договору.
Згідно з п. 3.2 додаткового договору на період з 08.04.2009 року до 07.12.2009 року включно для розрахунку процентів за кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 7% річних.
Згідно з п. 3.3 додаткового договору на період з 08.12.2009 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі: фіксованого відсотку + FIDR, фіксований відсоток складає 7,35 % річних.
Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись відповідачем щомісяця у розмірі та в строки визначені у графіку платежів, який є невід'ємним додатком № 1 до кредитного договору.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 26 лютого 2010 року заборгованість відповідача складає: залишок заборгованості за кредитом у сумі 341 174,80 доларів США, що еквівалентно 2 725 986,65 гривень за офіційним курсом НБУ, суми несплачених відсотків за користування кредитом за період з 09.11.2009 року по 26.02.2010 року - 17 012,17 доларів США, що еквівалентно 135 927,23 гривень за офіційним курсом НБУ, пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 09.05.2009 року по 27.12.2009 року в розмірі 103 947,10 грн.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх доведеності та того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання та порушує умови кредитного договору.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність зроблених в рішенні висновків фактичним обставинам справи є безпідставними на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення його процесуальних прав, а саме несвоєчасне направлення копії судового рішення та позбавлення можливості ОСОБА_2 приймати участь у судовому розгляді, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачу неодноразово на його адресу направлялися судові повістки та повідомлення.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: