05 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Савченко В.О.,Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою, поданою представником ОСОБА_8 - ОСОБА_9, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року,
У вересні 2008 року закрите акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, як боржника за кредитним договором від 22 жовтня 2007 року, та ОСОБА_7 і ОСОБА_8, як поручителів за договорами порук від 22 жовтня 2007 року, про стягнення кредитної заборгованості.
З врахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку кредитну заборгованість в розмірі 121 744 грн 08 коп., судовий збір у розмірі 1 217 грн 44 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та 300 грн витрат за оголошення у пресі.
Позовні вимоги товариство обґрунтувало тим, що боржник та поручителі належним чином умов укладених між сторонами у справі договорів не виконують, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, згідно довідки від 06 березня 2009 року, складається з: капіталу - 55 077 грн 25 коп., процентів за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом - 6 731 грн 26 коп., пені - 59 935 грн 56 коп., а всього 121 744 грн 08 коп. (т. 1 а. с. 75).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року, позов задоволено.
Стягнуто у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача 121 744 грн 08 коп. кредитної заборгованості, 1 217 грн 17 коп. судового збору, 30 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 300 грн витрат за оголошення у пресі.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, керувався нормами ст. ст. 509, 525, 526, 530, 554, 625, 1049 ЦК України і виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2007 року між ОСОБА_6 та закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» було укладено кредитний договір за умовами якого банк надав позичальнику 8 тис. доларів США на строк користування 36 місяців зі сплатою 20 % річних.
Крім того, 22 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було укладено договори порук, за умовами яких поручителі взяли на себе зобов'язання перед кредитором в повному обсязі відповідати за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_6, які виникають на підставі вказаного вище кредитного договору.
11 липня 2007 року банком направлено відповідачам вимоги про повне дострокове погашення кредиту від 09 липня 2008 року в загальному розмірі 36 508 грн 71 коп. (довідка-розрахунок заборгованості від 04 серпня 2008 року), обґрунтоване тим, що позичальником прострочено погашення кредитної заборгованості протягом 78 днів і у позивача виникло право на підставі умов кредитного договору вимагати повного дострокового погашення кредиту.
Збільшуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що у зв'язку з тривалим терміном заборгованості та зміною курсу долара США, вказаний розмір заборгованості збільшився до 121 744 грн 08 коп., згідно довідки від 06 березня 2009 року.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 посилається, між іншого, на те, що суди неправомірно не застосували до спірних правовідносин положення ст. 551 ЦК України, незважаючи на те, що на цьому наполягали відповідачі при розгляді справи в судах.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 27 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.
Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Матеріалами справи не доведено, що розмір неустойки значно перевищує розмір боргового зобов'язання за кредитом, а тому суди дійшли до обгрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги та наявні в матеріалах справи документи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судами ухвалено судові рішення у справі з порушенням вимог закону, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді:В.С. Висоцька В.М. Колодійчук В.О. Савченко І.М. Фаловська