Ухвала
Іменем України
12 грудня 2006
Справа № 2-29/13583-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Лисенко В.А.,
Маслової З.Д.,
секретар судового засідання Льговська Ю.М.
за участю представників сторін:
представник позивача: Шалашова Надія Анатоліївна (повноваження перевірені), Начальник, Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі;
представник відповідача: Аметов Сіран Дурсінович, довіреність № 01/98 від 16.01.06, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
представник відповідача: не з'явився, Фонд державного майна України
розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (колегія суддів: головуючий суддя О.І. Башилашвілі, судді С.І. Чонгова, М.П. Гаврилюк) від 04 жовтня 2006 року у справі № 2-29/13583-2006А
за позовом Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі (вул. Радянська, 11, місто Бахчисарай,98404)
до 1. Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь,95015)
2. Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, Київ,133, 01133)
про визнання нечинним рішення Фонду державного майна України про припинення фінансування та забов'язання виконати певні дії.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2006 року у справі № 2-29/13583-2006А (колегія суддів: головуючий суддя Башилашвілі О.І., судді Чонгова С.І., Гаврилюк М.П.) адміністративний позов Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі до Фонду майна Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України про визнання нечинним рішення Фонду державного майна України про припинення фінансування та зобов'язання виконати певні дії задоволений.
Визнано нечинним рішення Фонду Державного майна України про припинення фінансування за рахунок Державного бюджету України.
Фонд Державного майна України та Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов'язані поновити фінансування Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі із Державного бюджету України і здійснювати фінансування до повного завершення ліквідаційної процедури.
Фонд Державного майна України та Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов'язані затвердити Представництву Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі штатний розклад на 2006 рік.
Фонд Державного майна України та Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов'язані включити Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі в свою мережу на фінансування як по загальному, так і по спеціальному фонду державного бюджету по КФК 6611010 «Керівництво та управління в сфері державного майна».
Не погодившись з постановою суду, Фонд державного майна України звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована посиланням на те, що судом першої інстанції при розгляді справи були порушені вимоги матеріального та процесуального права, зокрема апелянт вважає, що господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов помилкового висновку, що Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі фінансується тільки по КФК 6611010 «Керівництво та управління в сфері державного майна», що в свою чергу призвело до порушення судом вимог частини 2 статті 85 Бюджетного кодексу України. Детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
У судове засідання Фонд державного майна України, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, свого представника не направив. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши постанову господарського суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фондом державного майна України з 19 жовтня 2005 року по 21 жовтня 2005 року проведена перевірка використання коштів Державного бюджету.
За результатами даної перевірки Фонд державного майна України своїм листом від 20 грудня 2005 року № 10-14-20681 повідомив Фонд майна Автономної Республіки Крим про припинення з 01 січня 2006 року фінансування за рахунок коштів Державного бюджету та пропонував привести законодавчі акти, які регулюють питання фінансування Фонду майна Автономної Республіки Крим та його представництв, у відповідність до Бюджетного кодексу України.
21 січня 2006 року Фонд майна Автономної Республіки Крим видав наказ № 24 про ліквідацію з 25 січня 2006 року Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі. Вказаним наказом для здійснення заходів щодо ліквідації Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі була створена комісія, який доручено здійснити певні заходи щодо проведення ліквідації (виявити кредиторів по погашенню дебіторської заборгованості, по закриттю поточних рахунків в установах казначейства, провести розрахунки з робітниками Представництва, провести інвентаризацію майна, та інше).
Однак, у зв'язку з тим, що листом від 20 грудня 2005 року № 10-14-20681 Фонд державного майна України повідомив про припинення з 01 січня 2006 року фінансування за рахунок коштів Державного бюджету Фонду майна Автономної Республіки Крим та його представництв, Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим у Бахчисарайському районі було змушено звернутися з позовом до суду про визнання нечинним рішення Фонду державного майна України, оскільки в іншому випадку провести ліквідаційні процедури не можливо.
Суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Свої висновки судова колегія обґрунтовує наступним.
Відповідно до Указу Президента України «Про органи приватизації в Автономної Республіки Крим» від 18 серпня 1995 року № 757/95 Фонд майна Автономної Республіки Крим і Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у районах та містах діють на підставі положень, затверджених Урядом Автономної Республіки Крим.
Пунктом 9 Указу Президента України «Про органи приватизації в Автономної Республіки Крим» від 18 серпня 1995 року № 757/95 визначено, що Уряду Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України і виконавчим комітетам міських і районних Рад Автономної Республіки Крим необхідно забезпечити до кінця 1995 року фінансування витрат на утримання Фонду майна Автономної Республіки Крим і його Представництв у містах і районах Автономної Республіки Крим за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, бюджетом Автономної Республіки Крим та бюджетами міст і районів.
Виходячи із пунктів 9,10 Положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим, останній фінансується із бюджету Автономної Республіки Крим. Штатний розклад, гранична чисельність, структура, кошторис доходів і витрат, фонд оплати апарата Фонду майна Автономної Республіки Крим затверджуються Головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, а тому фінансування на утримання апарата Фонду майна Автономної Республіки Крим здійснюється по КФК 010114 «Апарат Ради Міністрів Автономної Республіки Крим і її місцевих органів» за рахунок коштів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим.
Пунктом 1 Положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Уряду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 1995 року № 325 та погодженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16 червня 2004 року № 994-3/04 і Фондом державного майна України, Фонд майна Автономної Республіки Крим здійснює державну політику у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування.
Згідно пунктами 9,10,12 Положення, Представництво утримується за рахунок Державного бюджету України. Гранична чисельність, структура, штатний розклад, кошторис доходів і витрат, фонд оплати праці затверджується Головою Фонду майна Автономної Республіки Крим у межах виділених асигнувань на оплату праці.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що фінансування на утримання Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим здійснюється тільки по КФК 6611010 «Керівництво та управління в сфері державного майна» за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, тобто не приймаються до уваги твердження Фонду державного майна України про те, що Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим порушувались вимоги статті 85 Бюджетного кодексу у частині фінансування своєї діяльності за рахунок коштів з різних бюджетів, що й призвело до прийняття відповідного рішення про припинення фінансування.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, тому вимоги Фонду державного майна України, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2006 року у справі № 2-29/13583-2006А відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2006 року у справі № 2-29/13583-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді В.А. Лисенко
З.Д. Маслова