Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"14" листопада 2006 р. Справа № АС-13/228-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Істоміної О.А., Кравець Т.В.
при секретарі Кобзєвій Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - Павленко Д.М., дов. № 87/71 від 29.12.05 р. (копія у справі)
відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (вх. № 3519Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 22 серпня 2006 року по адміністративній справі № АС-13/288-06
за позовом Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м. Харків
до Державної податкової адміністрації України, м. Київ
про скасування рішення, -
встановила:
У травні 2006 року Державне підприємство «Харківський електромеханічний завод»звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової адміністрації України про скасування рішення № 5248/6/25-0415 від 10 травня 2006 року про залишення повторної скарги без розгляду, як неправомірного, посилаючись на положення законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Конституцію України.
Постановою господарського суду Харківської області від 22 серпня 2006 року в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод»було відмовлено.
Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" з даною постановою не погодилось та звернулось з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій порушує питання про її скасування та прийняття нової, якою скасувати рішення Державної податкової адміністрації № 5248/6/25-0415 від 10 травня 2006 року про залишення повторної скарги без розгляду.
Державна податкова адміністрація України заперечень на апеляційну скаргу не надала та не скористалася наданим правом бути присутнім у судовому засіданні. Про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків м. Харкова було проведено планову виїзну документальну перевірку підприємства позивача в період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2005 року з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої було складено акт від 02 листопада 2005 року.
Вказаний акт став підставою для прийняття керівником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Харкова податкового повідомлення-рішення № 0000410811/0 від 10 листопада 2005 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 17935,46 грн. за порушення строків розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій.
Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження, проте, скарги, направлені підприємством позивача до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Харкова та до Державної податкової адміністрації були залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення -без змін.
При подальшому оскарженні в межах процедури адміністративного оскарження, позивач направив скаргу від 02 березня 2006 року на рішення Державної податкової інспекції Харківської області № 508/10/25-010 від 10 лютого 2006 року, отримане підприємством 14 лютого 2006 року, до Державної податкової адміністрації України. Однак, рішенням заступника Голови Державної податкової адміністрації України № 5248/6/25-0415 від 10 травня 2006 року повторна скарга платника податку була залишена без розгляду, в зв'язку з порушенням ним граничного строку для подачі повторної скарги з посиланням на статтю 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункт 4.6 Положення «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 82 від 02 березня 2001 року.
Колегія суддів, розглянувши матеріали, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Згідно підпункту 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.
Отже, в вищенаведеної норми вбачається, що законом встановлено два строки оскарження рішень податкових органів:
- загальний строк у десять днів;
- спеціальний строк у тридцять днів, який стосується випадків визначення контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаннями із порушенням податкового законодавства.
Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Виключний перелік податкових зобов'язань встановлений Законом України "Про систему оподаткування" і цей перелік не містить штрафних санкцій за порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Зобов'язання субєктів господарювання, що виникають із порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачені не податковим, а спеціальним законодавством, в силу чого мають інші підставі виникнення, ніж податкові зобов'язання.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, до правових відносин, що виникають з приводу визначення пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, положення абзацу 5 п.п. 5.2.2 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосуванню не підлягають, вони повинні бути врегульовані за порядком, що визначений абзацом 1 п.п. 5.2.2 п. 5.2 статті 5 вказаного Закону.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на абзац 2 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами». Але, даною нормою закріплено, що у разі, коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності -протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Отже, колегія суддів вважає, що Державним підприємством "Харківський електромеханічний завод" не було надано доказів, які б спростували доводи відповідача, а тому його вимоги щодо скасування рішення № 5248/6/25-0415 від 10 травня 2006 року про залишення повторної скарги без розгляду задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 22 серпня 2006 року по справі № АС-13/228-06 була ухвалена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 22 серпня 2006 року по адміністративній справі № АС-13/228-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-13/228-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя В.Ф. Олійник
суддя О.А. Істоміна
суддя Т.В. Кравець