04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" травня 2013 р. Справа№ 5011-19/16671-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Гончарова С.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Громак В.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Гаврись Я.Б. (представник за довіреності);
від відповідача - Андрусенко Ю.С. (представник за довіреності)
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля Україна»
на рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 року
по справі № 5011-19/16671-2012 (суддя - Шаптала Є.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Центренерго»
до Державного підприємства «Вугілля Україна»
про відшкодування збитків 4 415 568,36 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Центренерго» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, збитки по Договору № 111/6 від 30.12.2011 на загальну суму 4 415 568,36 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство «Вугілля України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 по справі № 5011-19/16671-2012 та відмовити ПАТ «Центренерго» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України» прийнято провадження у справі № 5011-19/16671-2012.
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві.
Розпорядженнями секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013, від 15.05.2013 змінено склад колегії суддів.
10.04.2013 та 15.05.2013 у судових засіданнях оголошувалась перерва.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30.12.2011 між ПАТ «Центренерго» - Покупець та ДП «Вугілля України» - Постачальник укладено договір поставки вугілля № 111/6. /а.с. 61-67, т. 1/.
Згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Договору Постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором. Загальна сума договору орієнтовано становить 5 788 800 000грн. з ПДВ
Згідно пункту 2.1. Договору вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 з урахуванням особливостей, передбачених договором, та за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору, тобто постачальник несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення.
Згідно пункту 3.1.2 Договору Постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків в попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.
Згідно пункту 3.1.3 Договору Постачальник зобов'язаний в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002.
Згідно пункту 3.2.4 Договору Постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі - Вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.
Згідно пункту 5.1. Договору приймання вугілля за договором здійснюється сторонами спільно в місці надходження.
Згідно до п. 5.5 Договору на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше не передбачено договором, розповсюджуються вимоги: Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.
В лютому 2012 року Постачальник направив на адресу вантажоодержувача - Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» (вантажовідправник - ДП «Антрацит» ЦЗФ «Нагольчанська») 131 вагон з вугіллям за залізничними накладними наявними в матеріалах справи. В наявних накладних зазначено, що проведена профілактика змерзання шляхом перелопачування/виморожування вугілля, вологість вугілля 7,1%.
Під час розвантаження вагонів було виявлено, що вугілля змерзле, не відставало від бортів вагонів, що призвело до неможливості його вивантаження без попереднього додаткового розігріву.
Факт прибуття вугілля у змерзлому стані засвідчено в актах загальної форми ГУ-23, які підписані представником Укрзалізниці відповідно до Правил перевезення вантажів, які змерзаються №№ 16, 17, 18, 69, 68, 64, 60, 59, 66, 67, 65, 63, 70, 62, 77, 71, 84, 80, 103, 142, 344, 321, 560, 209, 207, 307, 306, 317, 560,493, 340, 538, 350, 308, 359, 307, 306, 317, 349, 345, 410, 527, 352, 209, 401, 400, 503, 563, 562, 558, 524, 559.
Факт затримки вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23 №№ 284, 285, 287, 354, 357, 358, 359, 360, 361, 362, 412, 3 Миронівка, 2 Н.-Б., 4 Миронівка, 4 Н.-Б., 426, 438, 469, 485, 470, 483, 500, 517, 518, 519.
Відповідно до Режимної картки розігріву вагонів з твердим паливом у гаражі розморожу вального пристрою № 1 «Трипільської ТЕС» при від'ємних температурах нижче -10С встановлений норматив розігріву вагонів до 2 годин.
Згідно Актів загальної форми ГУ-23 наявних в матеріалах справи, вугільна продукція у вагонах розігрівалась від 09.00 години до 66.00 годин.
У зв'язку із проведенням маневрових робіт, зайнятості фронту вивантаження та додаткових витрат залізниці, ПАТ «Центренерго» були понесені додаткові витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами на загальну суму 193 403,16 грн. з ПДВ, що підтверджується відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів №№ 10020110 від 10.02.2012, 14020111 від 14.02.2012, 15020131 від 15.02.2012, 20020132 від 20.02.2012, 25020152 від 25.02.2012, 29020153 від 29.02.2012, та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №№ ЗТ-0000035, ЗТ-0000036, ЗТ-0000037, ЗТ-0000038, ЗТ-0000042, ЗТ-0000043.
Також, позивачем понесені витрати за нараховані залізницею ПАТ «Центренерго» суми за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах на загальну суму 243 834,00грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками №№ 02020078, 04020084, 07020099, 07020100, 14020130, 13020128, 11020120, 16020135, 17020136, 18020140, 20020145, 21020148, 21020153, 24020163 та переліками ТЕХ ПД № 0402 від 04.02.2012, № 0702 від 07.02.2012, № 1402 від 14.02.2012, № 1302 від 13.02.2012, № 1102 від 11.02.2012, № 1702 від 08.02.2012, № 1802 від 18.02.2012, № 2002 від 20.02.2012, № 2102 від 21.02.2012, № 2402 від 24.02.2012.
На адресу ПАТ «Центренерго» Трипільсська ТЕС по договору направило 34 вагони із змерзлою вугільною продукцією від ДП «Вугілля України» вантажовідправника ДП «Антрацит» ЦЗФ «Нагольчанська», яке на правах власності належало ДП «Вугілля України», що підтверджується залізничним накладними №№ 53451357, 53478327, 5345639, 53478327, 53480000, 53480323, 53346037, 53452439, 53564775.
Факт затримки вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23 №№ 520, 524, 522, 523.
Згідно листа ДП «Вугілля України» № 0410/08 від 23.02.2012 та листа ДП «Антрацит» ЦЗФ «Нагольчанська» № 02-201 від 23.02.2012, останні звернулись до ПАТ «Центренерго» із проханням переадресувати зазначені вище вагони вантажовідправнику із подальшим відшкодуванням додаткових зборів за простій та користування вагонами.
Факт переадресування вагонів вантажовідправнику підтверджується залізничними накладними №№ 32470221, 32470106.
Накопичувальними картками № 24020160 від 24.02.2012 та переліком Тех. ПД №№ 2402 від 24.02.2012, підтверджується нарахування залізницею ПАТ «Центренерго» суми за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах на загальну суму 464 744,76грн.
Відповідно до умов договору на адресу вантажоодержувача - Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» в лютому 2012 року від ДП «Вугілля України» (вантажовідправники ДП «Антрацит» ЦЗФ Нагольчанська, ПАТ «Шахтоуправління Донбас», ДП «ДРШФ», ПАТ «Янівське», Донвугілля-Альянс, Кампер Антарес-ЮА, ЗАО ЦОФ «Углегорська УУ, Кампер «Антарес-ЮА, Кампер БУК, Кампер Укрантрацит») надійшло 1505 вагонів з вугіллям.
Згідно телеграм, наявних в матеріалах справи, ПАТ «Центренерго» повідомляло ДП «Вугілля України» та вантажовідправників про надходження вугільної продукції у змерзлому стані без проведеної профілактики від змерзання.
Як підтверджується актами загальної форми ГУ-23 станом на 07.02.2012 на Трипільській ТЕС склалась критична ситуація з вивантаження вугілля на під'їзний коліях ТЕС ПАТ «Центренерго» знаходилось 168 вагонів із змерзлим вугіллям на розігрів яких замість нормативних 25 годин витрачено від 9 годин до 66 годин.
07.02.2012 ПАТ «Центренерго» направило лист № 06-04/529, яким повідомило ДП «Вугілля України» про вищезазначені обставини та запропонувало надати гарантії відшкодування всіх витрат ПАТ «Центренерго», пов'язаних з постачанням змерзлого вугілля.
Як підтверджується листом № 0281/16 від 07.02.2012 ДП «Вугілля України» у відповідь на зазначений вище лист просить здійснити вивантаження змерзлого вугілля та надало згоду на відшкодування витрат ПАТ «Центренерго».
Факт затримки вагонів підтверджується Актами загальної форми ГУ-23, наявними в матеріалах справи.
За зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах залізницею нараховані ПАТ «Центренерго» витрати на загальну суму 2 217 202,92грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками, наявними в матеріалах справи.
Також, ПАТ «Центренерго» були понесені додаткові витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами на загальну суму 1 296 383,52грн. з ПДВ, що підтверджується відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів №№ 10020110 від 10.02.2012, 14020111 від 14.02.2012, 15020131 від 15.02.2012, 20020132 від 20.02.2012, 25020152 від 25.02.2012, 29020153 від 29.02.2012 та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЗТ-0000035, ЗТ-0000036, ЗТ-0000037, ЗТ-0000038, ЗТ-0000042, ЗТ-0000043.
17.09.2012 позивачем направлено в адресу відповідача вимогу № 8-08/3704 про відшкодування збитків, доказів реагування матеріали справи не містять.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до Правил перевезень вантажів, які змерзаються (ст. 27 Статуту) (надалі-Правил) вантажами, які змерзаються, вважаються вантажі, що перевозяться навалом і які при температурі нижче 0° C втрачають свої властивості сипучості внаслідок змерзання окремих часток вантажу між собою та примерзання їх до підлоги та стін вагона.
Згідно пункту 3 Правил у разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів.
Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів, які змерзаються у умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження) промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування) його екскаватором, скрепером, грейферним краном або іншим механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще обвітрювалися зовнішнім повітрям. Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в середині шару пересипаного вантажу температури - 3 градуси та нижче.
Пунктом 5 Правил перевезення вантажів, які змерзаються визначено, що до числа інших запобіжних (профілактичних) заходів належать - пересипання вантажу негашеним вапном, кухонною сіллю, хлористим кальцієм, перекладання сухим торф'яним дріб'язком з підстиланням його на підлогу вагона; шарове перекладання торф'яним дріб'язком вантажу у вагоні при навантаженні, змазування підлоги та стін на піввагонів мінеральними та кам'яновугільними маслами, оббризкування вантажу кам'яновугільними та іншими маслами.
Згідно пункту 13 Правил у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується факт прибуття вантажу в змерзлому стані, указуються заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, затрачений на розморожування та вивантаження. На підставі цього акта одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов'язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів.
У зв'язку з тим, що застосування засобів профілактики не гарантує повного збереження сипучості вантажів, особливо при тривалих перевезеннях в умовах сильних морозів, а також при мінливих метеорологічних умовах та в перехідні періоди року, одержувачі повинні забезпечувати пункти вивантаження таких вантажів засобами розігріву чи механічного подрібнення для поновлення сипучості вантажів, що змерзлися. (п. 15 Правил).
Акти, які містяться у матеріла справи відповідають вимогам пункту 13 Правил перевезень вантажів, які змерзаються (ст. 27 Статуту), що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем пункту 3.1.3 Договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до пункту 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)
Відповідно до пункту 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Позивачем понесено збитки за простій та користування вагонами на час розігрівання вагонів із вугіллям, для відновлення його сипучості, у зв'язку із надходженням від ДП «Вугілля Україна» змерзлого вугілля, яке неможливо було відвантажити.
Факт понесених позивачем збитків підтверджується наявними в матеріалах справи актами загальної форми ГУ-23, актами про змерзання вугілля, відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, накопичувальними картками, актами здачі-приймання робіт (надання послуг).
Як вже зазначалось складені акти відповідають пункту 13 Правил перевезень вантажів, які змерзаються (ст. 27 Статуту).
Збитки з позивача стягнуто в безспірному порядку.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 року у справі №5011-19/16671-2012 відсутні.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 року у справі № 5011-19/16671-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №5011-19/16671-2012 повернути господарському суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Гончаров С.А.
Іоннікова І.А.