04 червня 2013 року Справа №14/5026/832/2011
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто - Білика О.А. (ліквідатор банкрута, за посадою), та представників за довіреностями - Гураль С.П. (від ВАТ "Шрамківський цукровий завод", ліквідатор за посадою), Плесюка О.С. (від ТОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора банкрута), Ігнатенка С.М. (від державної податкової інспекції у м. Черкасах), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву
заявника товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"
до відповідача товариства з додатковою відповідальністю "Торговий дім
"Драбівагропостач"
про визнання нікчемним договору купівлі-продажу від 09.09.2004 та про застосування наслідків його нікчемності
у справі за заявою:
ініціюючого кредитора відкритого акціонерного товариства "Шрамківський
цукровий завод"
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"
про визнання банкрутом, -
Ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Біликом О.А., подано заяву з вимогами визнати нікчемним договір купівлі-продажу від 09.09.2004, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» і відкритим акціонерним товариством «Торговий дім «Драбівагропостач» (далі - договір-2004) та застосувати правові наслідки нікчемності правочину, а саме: зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Драбівагропостач» передати товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» наступне майно: частину під'їзної залізничної колії від сигналу М19 до стрілочного переводу №9 довжиною 50 м, тип колії Р65, кількість залізобетонних шпал - 100 штук і частину під'їзної залізничної колії від стрілочного переводу №9 довжиною 30 метрів, тип колії Р50, кількість залізобетонних шпал 60 штук, загальна довжина частини під'їздної колії 80 метрів, загальна кількість залізобетонних шпал 160 штук (далі - під'їзні колії).
Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.
У судовому засіданні ліквідатор банкрута заявлені вимоги підтримав, і пояснив, що згідно з п.1.1 договору у власність передавалось нерухоме майно; що договір-2004 підлягає нотаріальному посвідченню, але він не посвідчувався; що підставами для визнання договору-2004 недійсним є ст.ст.203, 205 Цивільного кодексу України; що розрахунки за договором-2004 не здійснювались; що докази про право власності боржника на під'їзні колії повинні були бути передані по п.5.1.2 договору-2004 відповідачу; що правові наслідки нікчемності мають бути застосовані відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України; що є два клопотання районної ради і районної державної адміністрації, якими також підтверджуються ті обставини, що боржник не будував, а отримував від боржника вже збудовані під'їзні колії колишнього Шрамківського цукрового заводу; що відповідач не надав доказів надання послуг, ТТН, актів приймання-передачі чи будь-яких інших документів про проведення взаємозаліку по ст.636 Цивільного кодексу України, тобто не довів доказів проведення оплати за договором-2004.
Представники відповідача у судових засіданнях 16.05.2013, 23.05.2013 проти вимог ліквідатора банкрута заперечили, просили провадження у справі в частині розгляду цієї заяви припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору, і пояснили, що ліквідатором банкрута доказів на підтвердження власності під'їзної колії ТОВ «ЛЛЛ» до укладення договору-2004 не надано; що державна реєстрація ВАТ «Торговий дім «Драбівагропостач» скасована в 2011 році у зв'язку з реорганізацією підприємства та створенням нового підприємства - товариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім «Драбівагропостач», яке стало добросовісним набувачем від попередника всього нерухомого майна; що доказами будівництва під'їзної колії за рахунок ВАТ «Торговий дім «Драбівагропостач» і прийняття її власником в експлуатацію в 1995 році є технічний паспорт під'їзної колії ВАТ «Торгновий дім «Драбівагропостач», виданий у 2001 році; що право власності на під'їзні колії підтверджується актами виконаних робіт і технічним паспортом 1995 року; що згідно з договором-2004 фактично придбав власне майно; що при укладенні договору-2004 був введений в оману директором боржника ОСОБА_5; що договір-2004 не зареєстрований, не укладений тому підстав для повернення майна немає; що під'їзні колії розкрадаються, у зв'язку з чим за його заявою порушено чотири кримінальні справи; що безпосереднім забудовником під'їзних колій було СМУ-146.
Решта присутніх вимоги ліквідатора банкрута підтримали.
Ухвалою суду від 23.05.2013 здійснено заміну первісного відповідача - відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Драбівагропостач» на його правонаступника - товариство з додатковою відповідальністю «Торговий Дім «Драбівагропостач».
У засіданні оголошувалась перерва з 23.05.2013, про що учасники засідання були повідомлені під розписку, та ухвалою суду, направленою.
Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 09.09.2004, укладеного між ТОВ "ЛЛЛ" та ВАТ "Торговий дім "Драбівагропостач" (договір-2004), та актуё приймання-передачі на виконання договору-2004, його предметом є частина під'їзної колії від сигналу М19 до стрілочного переводу №9 довжиною 50 метрів, тип колії Р65, кількість залізобетонних шпал 100 штук і частина під'їзної колії від стрілочного переводу №9 довжиною 30 метрів, тип колії Р50, кількість залізобетонних шпал 60 штук, загальна довжина частини під'їзної колії 50 метрів, загальна кількість залізобетонних шпал 160 штук.
На під'їзні колії відповідачем надано суду технічний паспорт під'їзної залізничної колії ВАТ "ТД "Драбівагропостач" на станції Кононівка Південно-Західної залізниці ВЯ-40-2001, затверджений головним інженером Київської дирекції залізничних перевезень 16.10.2001 (а.с. 31 т.9), технічний паспорт під'їзної залізничної колії ВАТ "ТД "Драбівагропостач" на станції Кононівка Південно-Західної залізниці ВЯ-08-2012 затверджений головним інженером відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень 31.05.2012 (а.с.44 т.9), технічний звіт про перенесення в натуру проекту відведення земельної ділянки площею 0,76 га Драбівському підприємству матеріально-технічного постачання під будівництво під'їзної залізничної колії за рахунок земель Дарницької дільниці Південно-Західної залізниці, здійснений інститутом землеустрою Української академії аграрних наук Черкаським філіалом за договором від 06.12.1994 №282.
При цьому суд підкреслює ту обставину, що нерухоме майно, на які виготовлені вищеназвані технічні паспорти ВЯ-40-2001 та ВЯ-08-2012, не є ідентичним і частково відрізняється за своїм складом.
Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, предметом договору-2004 є нерухоме майно.
Відповідно до ст.210, ст.331, ст.334: правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації; якщо право власності на новостворене нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації; право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом; права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи і підтверджується сторонами, договір-2004 не посвідчено нотаріально, права на нерухоме майно (під'їзні колії) підлягають державній реєстрації, однак не зареєстровані. Таким чином, договір-2004 є не укладеним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За таких обставин у задоволенні вимог про визнання договору-2004 нікчемним та про застосування наслідків його нікчемності необхідно відмовити.
Відповідно до п.8 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.
Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із наступними змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI і який набрав чинності з 04.11.2012), суд, -
Відмовити у задоволенні заяви боржника (товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ") у особі його ліквідатора від 25.04.2013 №75/59 з вимогами про визнання нікчемним договору купівлі-продажу під'їзних колій від 09.09.2004, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" і відкритим акціонерним товариства "Торговий дім "Драбівагропостач", та про застосування правових наслідків його нікчемності.
Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 10.06.2013.
Направити дану ухвалу рекомендованим листом ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), ТДВ «ТД «Драбівагропостач».
С у д д я Хабазня Ю.А.
5