04.06.2013 Справа № 920/434/13
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі
філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування",
смт. Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне
науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми
про стягнення 21 452 620 грн. 92 коп.
Головуючий суддя Зражевський Ю.О.
суддя Левченко П. І.
суддя Моїсеєнко В.М.
Представники сторін:
від позивача: Заболотний А.М.
від відповідача: Танчик О.М.
При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.
Суть спору: позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у сумі 12717867 грн. 60 коп., та витрати по сплаті судового збору.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки підстави для задоволення позову відсутні та відсутні будь-які інші обґрунтування чи розрахунки суми збитків позивача, крім посилання на суму неповернутого відповідачем авансового платежу отриманого на виконання умов договору.
Позивач у письмових поясненнях № 2-5319 від 25.04.2013р. на відзив відповідача зазначає, що факти істотних порушень договору № 4/1358 від 10.03.2006р. з боку відповідача, його протиправна поведінка та вина в порушенні зобов'язань встановлені рішенням господарських судів у справі № 9/110-09, яким розірвано договір підряду № 4/1358 від 10.03.2006р.
Згідно прав та обов'язків сторін, що передбачено ст. 22 ГПК України, 13.05.2013р. позивачем у відповідності до ч. 4 вказаної статті до прийняття рішення у даній справі подана суду заява №2-07-6045 від 08.05.2013р. про збільшення позовних вимог, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 21452620 грн. 92 коп. та витрати позивача по сплаті судового збору. В якості правового обґрунтування позивач посилається на норми ст. 322 Господарського Кодексу України, а саме, що у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків, зокрема, зроблених замовником витрат.
Відповідач у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог (№18-7/1379 від 04.06.2013р.) просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не понесені витрати, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 4/358.
14.05.2013р. відповідачем подана суду заява №18-7/1211 від 14.05.2013р. про застосування судом позовної давності при вирішенні спору у даній справі.
Позивач у відзиві (№2-6966 від 30.05.213р.) на заяву про застосування позовної давності вказує, що договір № 4/358 від 10.03.2006р. вважається розірваним з 17 березня 2010 року з підстав істотного порушення умов договору відповідачем, а тому право на відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору, виникло у позивача з 17 березня 2010р., а позивач звернувся до суду з даним позовом 15 березня 2013 р.
У письмових поясненнях від 04.06.2013р. позивач підтримує позовні вимоги, заявлені раніше та зазначає, що внаслідок розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006р., в зв'язку з істотним порушенням умов договору відповідачем позивачу нанесені реальні збитки в сумі 21 452620,92 грн. з посиланням на правову позицію Вищого господарського суду України, що викладена в постанові від 13.03.2007р. по справі № 2-25/12716-2006 та постанові від 01.07.2005р. по справі № 18/349.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012р. №360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012р. № 529 27.12.2012р. проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування».
Пунктом 1.2. Розділу 1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» визначено, що товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
10.03.2006р. між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (замовником) та Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (підрядником) укладено договір № 4/358, згідно якого підрядник (відповідач) зобов'язався на свій ризик, власними та залученими силами та засобами виконати у терміни та порядку, визначеними умовами договору, роботи і передати у власність замовника (позивача) Об'єкт «під ключ», а саме «Облаштування Хрещенського ГКР. Реконструкція ДКЦ-1», а замовник (позивач) зобов'язався прийняти завершений будівництвом, введений та прийнятий в експлуатацію Державною приймальною комісією Об'єкт і оплатити підряднику (відповідачу) вартість виконаних робіт (пункт 2.1. договору). До даного договору сторонами укладались додаткові угоди.
Відповідно до п. 1.1 договору, під поняттям «роботи» розуміються всі роботи, які виконуються у відповідності з умовами розділів 5, 7,8, 10 договору і включають інжиніринг, виготовлення та/або придбання та постачання технологічного обладнання, загально будівельного обладнання і матеріалів, будівельні роботи, пусконалагоджувальні роботи, тощо. Інжинірингом є роботи по розробці проектної документації, авторський супровід виконання робіт, розробка експлуатаційної иа виконавчої документації, навчання персоналу замовника.
Загальна вартість договору складала 324682200 грн., у тому числі ПДВ 54113700 грн. (пункт 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 р.).
Оплата вартості договору здійснюється на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), які складаються підрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та подаються замовнику на підпис (пункт 4.1 договору). Попередня оплата за договором сплачується у наступному порядку: сума авансових платежів по кожному з етапів робіт визначається у підписаних сторонами додаткових угодах (кожну з яких сторони зобов'язуються підписувати до початку кожного з етапів робіт) та сплачується замовником на банківський рахунок підрядника протягом 10 днів після підписання сторонами кожної з додаткових угод (п 4.2 договору в редакції додаткової угоди №1).
Як встановлено матеріалами даної справи, позивачем було здійснено попередню оплату за договором в розмірі 55500000 грн.:
згідно платіжного доручення № 232 від 23.08.2007 р. на суму 42000000 грн. в якості оплати за 2 газотурбінні приводи для ГПА-Ц-6,3А;
згідно платіжного доручення № 553 від 06.09.2007 р. на суму 3500000 грн. в якості оплати за газотурбінні приводи для ГПА-Ц-6,ЗА на базі Д-336-2Т;
згідно платіжного доручення № 554 від 06.09.2007 р. на суму 10000000 грн. в якості оплати за газотурбінні приводи для ГПА-Ц-6,ЗА на базі Д-336-2Т.
Відповідачем були виконані роботи, які передбачені Графіком робіт (додаток № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 р. до договору ), а саме: 30 листопада 2007р. поставлено дві одиниці ГТП для ГПА-Ц-6,ЗА на базі Д-336-2Т на суму 42666000,00 грн. та частково виконано монтажні та пусконалагоджувальні роботи в сумі 116132,40 грн., що підтверджується актом передачі-приймання змонтованого устаткування від 30.11.2007 р. на суму 42666000,00грн.; актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. на суму 67 758,00 грн.; актами № 1 та № 2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. на суму 48 374,40 грн.
Таким чином, відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе виконав свої зобов'язання за договором частково. Всього відповідачем було поставлено обладнання та виконано робіт на суму 42782132,40 грн.
Позивач звертався до Господарського суду Сумської області з позовом про розірвання договору № 4/358 у справі № 9/110-09; у цій справі від повідач подав зустрічний позов про стягнення з позивача 85 008 800,00грн. авансового платежу по договору, 40 209 204,80грн. інфляційних, 4 799 702,20грн. трьох відсотків річних. При цьому в первісній редакції позову по справі № 9/110-09 позивач, як істотну об ставину для розірвання договору № 4/358 зазначав саме відсутність у нього грошових коштів для подальшого виконання договору. Відповідач зі свого боку заявив зустрічний позов у справі № 9/110-09, в якому ви магав від позивача сплатити авансовий платіж та прийняти виконання умов договору № 4/358 без будь-якого збільшення ціни на газотурбінні приводи (ГТП) Д-336-2Т, на що позивач заперечував.
Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2009р. у справі № 9/110-09 задоволено первісний позов про розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006р., у задоволенні зустрічного позову - відмовлено. Згідно цього судового рішення підставою розірвання договору слугувало те, що підрядник не розпочав роботу, що полягало у відсутності розробленої та погодженої з органами державної влади та місцевого самоврядування проектної документації, експлуатаційної і виконавчої документації на об'єкт; не здійснення будівельних робіт та істотне відступлення від умов договору, оскільки у встановлені в додатку № 3 до договору та додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007р. терміни зобов'язання підрядника не виконані.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010р. залишено без змін рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2009р. у справі № 9/110-09.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.06.2011р. у справі № 5021/948/2011 позовні вимоги ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі ГПУ «Шебелинкагазвидобування» про визнання частково недійсним договору задоволені в повному обсязі та визнано недійсним з моменту укладення договір № 4/358 в частині додатку № 3 до договору та додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007р.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. у справі № 5021/948/2011 рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2011р. скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011р. у справі № 5021/948/2011 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. скасовано, рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2011р. залишено без змін.
В зв'язку з розірванням з 17.03.2010р. договору № 4/358 від 10.03.2006р. позивачем було укладено договір поставки № УГВ 997/11-10 від 19.05.2010р. з Приватним підприємством «Ром-строй».
Як зазначає позивач, ним при виконанні умов договору понесені витрати в сумі 55500000 грн. оскільки внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по договору не досягнута мета договору, тобто позивачем не одержано результату на який він розраховував при укладанні договору.
Договір № 4/358 від 10.03.2006 року є розірваним з 17 березня 2010 року з підстав істотного порушення умов договору відповідачем, а тому, позивач вважає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань йому нанесені збитки в сумі 12717 867,60 грн.
Згідно додатку № 2 до додаткової угоди № 2 від 23.08.207р. до договору № 4/358 від 10.03.2006р. підрядник (відповідач) повинен був для виконання робіт по об'єкту «Облаштування Хрестищенського ГКР. Реконструкція ДКЦ-1» поставити 8 одиниць газотурбінних приводів для ГПА-Ц-6,3 А на базі Д-336-2Т вартістю 21 333 000,00 грн. з ПДВ за одиницю. Ціна без ПДВ за одиницю газотурбінного приводу для ГПА Ц-6,3 А на базі Д-336-2Т складає 17111500,00 грн. на момент розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006р. підрядником поставлено лише дві одиниці ГТП для ГПА-Ц-6,3А на базі Д-336-2Т.
Згідно з умовами договору № 997/11-10 від 19.05.2010р. ПП «Ром-СТРОЙ» на ГПУ «Шебелинканафтогазвидобування» для облаштування Хрестищенського ГКР було поставлено 4 газотурбінних проводи (ГТП) Д-336-2Т в комплекті з ботінструментом і одночасним ЗІП виробництва ВАТ «Мотор-Січ» за ціною 23953426, 00 грн. з ПДВ (акти прийому - передачі від 01.02.2010р., 18.06.2010р.). Ціна без ПДВ за одиницю газотурбінного приводу (ГТП) Д-336-2Т склала 19961188,33 грн. Згідно виписки з особового рахунку за 01.06.2010р. та 02.06.2010р. позивачем одержані газотурбінні проводи (ГТП) Д-336-2Т оплачені ПП «Ром-СТРОЙ» в повному обсязі.
Вищевикладеним позивач обгрунтовує свою заяву про збільшення позовних вимог. Позивач вважає, що саме внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань у встановлені строки і розірвання з 17.03.2010р. договору № 4/358 від 10.03.2006р. ним понесені додаткові витрати на закупівлю газотурбінних приводів (ГТП) Д-2Т в сумі 8734753,32 грн. без ПДВ.
Таким чином, позивачем нараховані збитки, що заявлені до відповідача на загальну суму 21 45620 грн. 92 коп.
Проте, відповідач вважає, що у позивача не виникало зобов'язань перед відповідачем щодо повернення суми перерахованого за договором авансового платежу в розмірі 12 717 867,60 грн., а також відсутні будь-які інші обґрунтування чи розрахунки суми збитків позивача, крім посилання на суму неповернутого відповідачем авансового платежу отриманого на виконання умов договору.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків позивач по суті посилається лише на рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2009року у справі № 9/110-09, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.3.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010року, яким було розірвано на його вимогу договір № 4/358 від 10.03.2006 року, укладений між сторонами. При цьому позивач підкреслює, що договір № 4/358 було розірвано у зв'язку з істотним порушенням умов договору відповідачем, а саме у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання своїх зобов'язань за цим договором, встановлених у додатку № 3 до договору та додатку № 2 до додаткової угоди від 23.08.2007р. до договору.
При цьому позивач безпідставно не враховує, що рішенням Господарського суду сумської області від 07.06.2011р. у справі № 52021/948/2011 позовні вимоги відповідача про визнання частково недійсним договору № 4/358 задоволені в повному обсязі. Визнано недійсним з моменту укладення договір № 4/358 в частині додатку № 3 до договору та додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 року до договору. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року це рішення було скасоване та прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог відповідача, але постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011 року у справі № 5021/948/2011 касаційну скаргу відповідача задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року скасовано, а рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2011 року у справі № 5021/948/2011 залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 Господарського Кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Тому, відповідач вважає, з моменту набрання законної сили рішенням по справі № 5021/948/211, що було винесено після винесення рішення по справі № 9/110-09, умови договору № 4/358 від 10.03.2006 року в частині встановлення обов'язку відповідача виконати роботи у строки, передбачені Графіками робіт, визначеними у недійсних додатку № 3 до договору та до додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 року до договору припинилися повністю як такі, що є недійсними з моменту їх виникнення, тобто з моменту підписання договору.
Розглядаючи справу № 9/110-09 Господарський суд Сумської області та суди апеляційної і касаційної інстанції, керуючись статтею 204 ЦК України, виходили з того, що умови договору № 4/358, викладені в додатку № 3 до договору та додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 рок до договору щодо термінів виконання зобов'язань відповідачем є дійсними, і відповідно порушення зазначених у згаданих додатках термінів виконання зобов'язань було визначено як підставу для задоволення первісного позову позивача про розірвання договору та відмови в задоволенні зустрічного позову відповідача про стягнення з відповідача 85 008 800,00 грн. авансового платежу по договору, 40 209 204,80 грн. інфляційних, 4 799 702,20 грн. трьох процентів річних.
Однак постановою Вищого господарського суду України по справі № 5021/948/2011 встановлено, зокрема, що сторони помилково уклали додаток № 1 до додаткової угоди № 2 до договору № 4/358, яким всупереч пункту 4 цієї ж додаткової угоди, встановлено календарні строки виконання робіт, обчислення яких не залежить від сплати замовником авансового платежу, оскільки з одного боку пункт 4 додаткової угоди № 2 передбачає, що строк виконання робіт починається від дати отримання підрядником авансового платежу, який сплачується відповідачем до 02.09.2007р., а з другого боку графік робіт (додаток № 1) передбачає, що строк виконання робіт встановлюється з серпня 2007р. по квітень 2008р.
З огляду на вищевикладене, обставини розірвання договору № 4/358 з вини відповідача спростовуються постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011 року по справі № 5021/948/2011, а відтак відсутні підстави вважати, що договір № 4/358 розірвано з вини відповідача, оскільки висновки Господарського суду Сумської області, викладені у рішенні від 29.10.2009 року у справі № 9/110-09, при розгляді даної справи мають оцінюватися в сукупності з висновками Вищого господарського суду України, викладеними в постанові від 21.12.2011р. у справі № 5021/948/2011.
Оцінивши висновки судів, викладені у вищезгаданих судових рішеннях в сукупності, господарський суд у даній справі дійшов висновку, що вина відповідача в розірванні договору № 4/358 відсутня, а відтак відсутні підстави для покладення на відповідача збитків позивача, вимоги щодо стягнення яких з відповідача позивач обґрунтовує лише посиланням на рішення суду у справі № 9/110-09.
Для настання для відповідача таких наслідків порушення зобов'язання як відшкодування збитків, відсутня наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки, що полягає в тому, що позивач не порушував дійсних зобов'язань перед відповідачем; 2) збитків, оскільки позивач не надав суду розрахунку розміру збитків їх складу та обґрунтування; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, оскільки відсутній сам факт протиправної поведінки позивача, а відповідач не довів розміру збитків; 4) вини, так як обставини відсутності вини відповідача встановлені постановою Вищого господарського суду України по справі № 5021/948/2011.
Посилання позивача на п. 5 ст. 653 ЦК України, якою передбачено право вимагати відшкодування збитків, якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, у даному випадку є недоречним, оскільки судовим рішення у справі № 5021/948/2011, яке набрало законної сили 21.12.2011 року спростовується твердження позивача, що мало місце істотне порушення відповідачем умов договору № 4/358 щодо строків виконання відповідачем договірних зобов'язань, оскільки встановлені договором (у додатках до договору та до додаткової угоди) умови щодо строків виконання відповідачем зобов'язань є недійсними з моменту укладення договору.
Як свідчать надані позивачем письмові докази, після розірвання договору №4/358 (договір був розірваний з 17.03.2010р.) позивач 19.05.2010р. укладав новий договір поставки №УГВ 997/11-10 від 19.05.2010р. з Приватним підприємством «РОМ-СТРОЙ» на закупку 4 газотурбінних приводів Д-336-2Т виробництва ВАТ «Мотор-Січ» за ціною, яка на 8 734 753,32грн. (без ПДВ) перевищувала ціну відповідача по до говору №4/358, але оскільки вина відповідача у достроковому розірванні за ініціативою позивача договору № 4/358 відсутня, строки виконання своїх договірних зобов'язань не порушував, то відсутні будь-які підстави для покладення позивачем своїх надмірних витрат на закупівлю газотурбінних приводів у Приватного підприємства "Ром-СТРОЙ" на відповідача.
З огляду на все вищевикладене, відповідач правомірно вважає, що вказані дії позивача ніяким чином не свідчать про понесення ним витрат, які позивач поніс у зв'язку з начебто неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 4/358 щодо строків виконання робіт.
З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю, необґрунтованістю та неправомірністю.
Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача, якому відмовлено в задоволенні його позовних вимог повністю.
Тому, керуючись ст. ст. 33-35, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог - ВІДМОВИТИ.
Повне рішення підписано 07.06.2013 р.
Головуючий суддя Ю.О. Зражевський
Судді П. І. Левченко
В.М. Моїсеєнко