ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6211/13 30.05.13
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ
про стягнення 2 140,55 грн.
за участю представників:
від позивача : Парапан Л.П. - представник за довіреністю № 3884/18 від 17.12.2012 р.
від відповідача :Кірсанова К.О. - представник за довіреністю № 64-1-4/38-Ю від 25.12.2012 р.
встановив :
До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про компенсацію недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 140,55 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.01.2012 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Сеат, державний реєстраційний номер АА 4162 КР, під керуванням Маковоза С.Я. та автомобіля Шевролет, державний реєстраційний номер АА 1855 КО, під керуванням Голембівського А.В., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Сеат, державний реєстраційний номер АА 4162 КР, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".
12.03.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 13 841,71 грн. на рахунок СТО - ТОВ "Автоцентр Прага Авто на Кільцевій".
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.02.2012 р. у справі № 3-989/12 Голембівського А.В. визнано винним у скоєнні ДТП.
Цивільно-правова відповідальність Голембівського А.В. застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (Поліс № АА/3143868).
Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 30.01.2012 р. в м. Києві.
02.10.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" сплатило частину страхового відшкодування в сумі 11 191,16 грн.
У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 140,55 грн. в порядку регресу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що сума страхового відшкодування повинна розраховуватись з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та вже сплачена позивачу. Просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 307-а/11ч від 15.04.2011 р. укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Маковозом Сергієм Яковичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Сеат, державний реєстраційний номер АА 4162 КР.
30.01.2012 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Сеат, державний реєстраційний номер АА 4162 КР, під керуванням Маковоза С.Я. та автомобіля Шевролет, державний реєстраційний номер АА 1855 КО, під керуванням Голембівського А.В., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Сеат, державний реєстраційний номер АА 4162 КР.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.02.2012 р. у справі № 3-989/12 Голембівського А.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.
Відповідно до звіту з оцінки колісного транспортного засобу № 2616 від 15.02.2012 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Сеат, державний реєстраційний номер АА 4162 КР внаслідок ДТП склав 14 821,90 грн.
На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 01.02.2012 р., ремонтної калькуляції № 2616 від 15.02.2012 р., рахунку № АСК-000234 від 01.02.2012 р., сформованого страхового акту № 2012/V/OMOD00846/VESKO4967 від 06.03.2012 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" перерахувало рахунок СТО - ТОВ "Автоцентр Прага Авто на Кільцевій" суму страхового відшкодування у розмірі 13 841,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9673 від 12.03.2012 р.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Голембівського А.В., винного у вчиненні ДТП, застрахована у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3143868 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).
Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".
30.05.2012 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 30.01.2012 р. із вимогою за вих. № 3805/26/ЦВ про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 13 841,71 грн.
03.10.2012 р. відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 11 191,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9134 від 03.10.2012 р., розрахувавши його самостійно з використанням іншого коефіцієнту зносу.
Проте, на думку позивача, сплачене відповідачем страхове відшкодування лише частково покрило понесені ним витрати, що і стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 140,55 грн.
Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Вирішуючи питання про суму стягнення в порядку регресу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з Положенням про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.
Таким чином, сума відшкодування, яка підлягає виплаті страхувальнику за договором страхування складається з матеріального збитку, пов'язаного з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Разом з тим, суд зазначає, що з аналізу норм ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, які регулюють інші відносини (регресні), слідує, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача (відповідальної особи) у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у межах понесених витрат), тобто у спірній сумі, що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту, коефіцієнту зносу, суми податку на додану вартість, тощо.
Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу.
Однак, суд зазначає, що вказаною нормою регулюються безпосередньо правовідносини між страховиком, страхувальником та/або потерпілою особою, а не регресні відносини між страховиками. Так, суд вважає хибними судження відповідача, згідно яких він переносить дію норм спеціального закону (що регулює питання обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів) на регресні відносини, які мають іншу правову природу та є відмінними від вищевказаних відносин.
Так, на думку суду не можуть застосовуватись до регресних відносин норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо порядку повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, строків звернення за виплатою страхового відшкодування, порядку подачі документів на виплату відшкодування, строків такої виплати, так само, як і порядку оцінення шкоди, завданої ДТП.
Стаття 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" чітко передбачають, що особі, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, переходить право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. При цьому іншого закону, який регулював би регресні відносини в даному випадку немає.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 2 140,55 грн. недоплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 140,55 грн. задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) недоплачене страхове відшкодування в сумі 2 140 (дві тисячі сто сорок) грн. 55 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 травня 2013 року.
Повний текст рішення підписаний 31 травня 2013 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна