06.06.2013 Справа № 907/1/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДіМ і ком.", с. Сторожниця Ужгородського району
до Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ
про визнання права власності та спонукання до виконання договірних зобов'язань,
Суддя господарського суду - Кривка В.П.
представники:
Позивача - Гончаров В.В., довіреність № 59 від 31.07.2012 року;
Відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „ДіМ і ком.", с. Сторожниця Ужгородського району заявлено позов до Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ про визнання права власності та спонукання до виконання договірних зобов'язань.
У судових засіданнях 16.01.2013, 28.01.2013, 05.03.2013 та 12.03.2013 року за клопотанням сторін судом оголошувалась перерви в порядку ст. 77 ГПК України.
Ухвалою від 14.03.2013 року за спільним клопотанням сторін провадження у даній справі було зупинено в порядку ст.79 ГПК України до вступу в законну силу судового рішення по справі №5008/604/2012 за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДіМ і ком" про розірвання договору від 15.03.2006 року „Про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану" та стягнення матеріальної шкоди 279 400 грн.
Ухвалою від 29.05.2013 року провадження у даній справі було поновлено та призначено до розгляду на 06.06.2013 року.
За клопотанням сторін справу вирішено з урахуванням положень ст. 69 ГПК України.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що згідно укладеного 15 березня 2006 року між ТОВ „Дім і ком." та Мукачівським державним аграрним технікумом (надалі реорганізовованого в структурний підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України) договору „Про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану" заявником на виконання договірних зобов'язань було здійснено інвестування на загальну суму 555 876, 84 грн. у вигляді проведення відповідних будівельних робіт та облаштування комп'ютерного класу технікуму, що стверджується накладною від 08.10.07 № 3/10, актом від 08.10.07 приймання-передачі устаткування для комп'ютерного класу, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року та актами приймання виконаних підрядних робіт № 1,2,3,4, які підписані і скріплені обома сторонами Договору. У зв'язку з цим, покликаючись на умови договору (п.п. 2.1, 4.1), положення ст. 328, 509. 525, 526, просить визнати за позивачем право власності на 62/100 частини будівлі їдальні Мукачівського державного аграрного коледжу за адресою: вул. Матросова 32 в м. Мукачево Закарпатської області та зобов'язати відповідача звернутися до виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області для оформлення за Товариством з обмеженою відповідальністю „Дім і ком." Права власності на 62/100 частини будівлі їдальні Мукачівського державного аграрного коледжу і видачі відповідного свідоцтво про таке право власності, а також до КП „Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки„ для внесення відповідних змін до інвентарної справи будівлі цієї їдальні.
В ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить позов задоволити виходячи з долучених до справи доказів та матеріалів.
Під час судового розгляду уповноважений представник відповідача проти позову категорично заперечила з підстав зазначених у письмовому відзиві на позов. Зокрема, в ході судового розгляду вказала, що вимоги заявника є необґрунтовані та безпідставні, в тому числі з огляду на розірвання договору на який заявник покликається як на підставу своїх вимог у даній справі (рішення господарського суду Закарпатської області від 05.03.2013 року по справі № 5008/604/2012 року за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДіМ і ком." про розірвання договору від 15.03.2006 року „Про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану" та стягнення матеріальної шкоди 279 400 грн.).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення
представника позивача,
суд встановив:
15 березня 2006 року між Мукачівським державним аграрним технікумом (надалі реорганізовованого в структурний підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України) - Сторона 1 та ТОВ „Дім і ком." - Сторона 2 було укладено договір „Про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану". Згідно умов якого сторони - інвестори приймають дольову участь у реконструкції їдальні (далі - об'єкт) Мукачівського державного аграрного технікуму, що є у державній власності і належить Мукачівському державному аграрному технікуму на праві оперативного управління та розташований за адресою: м. Мукачево, вул. Матросова, 32, загальною площею 1408,08 кв.м. шляхом створення комп'ютерного класу з наступним оформленням Товариством з обмеженою відповідальністю „Дім і ком." права власності на визначених даними договором умовах на об'єкт реконструкції (а.с. 15-16).
Положеннями даного договору сторони обумовили, що дольова участь аграрного технікуму в інвестуванні реконструкції їдальні Мукачівського державного аграрного технікуму, створенні комп'ютерного класу та реконструкції їдальні складає вартість об'єкту (їдальні), яка становить 345 154 грн., згідно висновку експертної оцінки; відповідно дольова участь ТОВ „Дім і ком." складає вартість фактичних затрат, здійснених по реконструкції об'єкту (ремонту об'єкту, складу та створенні комп'ютерного класу) та будівництві огорожі, ремонту гаражу згідно актів виконаних робіт (п.п. 1.2., 1.3. Договору).
Згідно п. 4.1. вартість виконаних робіт (паркан, ремонт гаражу, складу, Інтернет - класу, реконструкція самого об'єкту), згідно актів приймання - передачі, є долею інвестицій, внесених ТОВ „Дім і ком.", у реконструкцію об'єкту, і підставою для внесення змін в інвентарну справу та оформлення права власності за ТОВ „Дім і ком." на об'єкт, що інвестується. При цьому, сторони обумовили, що вартість інвестиції та реконструкції згідно кошторису складає щонайменше 1 200 000 грн., Сторони також визначили, що ТОВ „Дім і ком." залишає за собою право збільшувати розмір інвестиції і такий розмір є необмежений (п.5.2. Договору).
Договором визначено (п.2.1.), що аграрний технікум приймає на себе зобов'язання в 30-денний термін після внесення дольової участі ТОВ „Дім і ком." внести зміни до інвентарної справи, звернутись до органів місцевої влади про прийняття відповідних рішень та передати об'єкт у власність ТОВ „Дім і ком." після виконання ним своїх інвестиційних обов'язків по реконструкції (паркан, комп'ютерний клас, ремонт гаражів). При цьому, здача об'єкт на реконструкцію, факт виконання робіт по реконструкції, інших робіт та введення об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідними актами приймання - передачі, в т.ч. актом державної комісії по прийняттю об'єкта в експлуатацію після його реконструкції.
Вказаний договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторін по Договору.
Між тим, як вбачається з долучених заявником матеріалів, ТОВ „Дім і ком." на виконання своїх зобов'язань за даним договором внесло свою долю інвестицій лише на загальну суму 555 876, 84 грн., що достовірно підтверджується узгодженими сторонами: видатковою накладною № 3/10 від 08.10.2007 року, актом приймання-передачі устаткування для комп'ютерного класу, актами приймання виконаних робіт № 1, 2 , 3, 4 за жовтень 2007 року (а.с.17-27).
Тобто позивачем невиконано своїх інвестиційних зобов'язань в повному обсязі як це обумовлено вищезазначеними положеннями договору, а тому у відповідача не виникли зустрічні зобов'язання передбачені п.п. 2.1., 4.1.
Також з мотивів невиконання позивачем своїх зобов'язань за даним договором в повному обсязі, рішенням господарського суду по справі №5008/604/2012 від 05.03.2013 року, залишеного без змін постановою ЛАГС №5008/604/2012 від 15.05.2013 року, договір від 15 березня 2006 року „Про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану" було розірвано, тому позовні вимоги заявника є безпідставними.
Крім цього, частинами першою та другою ст. 63 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що за вищим навчальним закладом з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом, і відповідно до закону та його організаційно-правової форми власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно. Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, а також доходи від використання цього майна належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управління. Майно, що знаходиться у державній і комунальній власності і передане в оперативне управління вищим навчальним закладам державної і комунальної форм власності, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з частиною першою ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Згідно положень п.п 50-53 Статуту Мукачівського державного аграрного технікуму дійсного на час укладення договору „Про дольову участь в інвестуванні реконструкції їдальні, складу, гаражу та паркану" передбачено, що технікуму передаються органом управління майном у користування та оперативне управління об'єкти права власності: будівельні споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, засоби зв'язку, вироблена продукція, інтелектуальна власність, грошові кошти. Функції управління майном, яке закріплене за технікумом, контроль за ефективністю його використання і зберігання, здійснює орган управління майном. Відчуження майна, що закріплене за технікумом, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку встановленому чинним законодавством.
Як вбачається, з листа заступника міністра аграрної політики України від 29.08.2005 року № 37-24-1-13/13259, на який заявник, в тому числі покликається як на підставу своїх вимог, Міністерством було зазначено, що розподіл площ їдальні між технікумом та інвестором може бути затверджено тільки після виконання останнім своїх зобов'язань. При цьому, наголошено, що до складу комісії як з передачі під реконструкцію та приймання реконструйованого об'єкту слід включити представників міністерства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності, виходячи з викладених в позові обставин, на які заявник покликається як на підставі своїх вимог та зазначеного ним нормативного обґрунтування вимог, в задоволенні позову про визнання права власності та спонукання до виконання договірних зобов'язань слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 07.06.2013 року.
Суддя В.Кривка