ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6271/13 21.05.13
за позовом приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 34 229,88 грн.
Суддя Удалова О.Г.
представники сторін:
від позивача не з'явились
від відповідача не з'явились
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "УПСК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ВАТ "НАСК "Оранта") про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 34 229,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "УПСК" на підставі договору серії АЗ № 033-019-11 0000301 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) від 18.07.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта", позивачем було направлено останньому заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодована заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача шкоду в розмірі 34 229,88 грн. в судовому порядку.
Ухвалою суду від 04.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/6271/13 та призначено її до розгляду на 23.04.2013 р.
04.04.2013 р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації про наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за автомобілем ВАЗ 2108, державний номерний знак ВВ4050ВМ, станом на 23.02.2012 р.
22.04.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову, посилаючись на включення позивачем до розміру страхового відшкодування суми ПДВ без достатньої підстави та відсутності доказів сплати цих коштів на безпосередній ремонт транспортного засобу.
23.04.2013 р. до суду надійшла відповідь на судовий запит від Моторного (транспортного) страхового бюро України, в якій бюро повідомило суд, що за результатами запиту отримано інформацію про відсутність в ЦБД на дату ДТП договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного по відношенню до транспортного засобу д.н. ВВ4050ВМ.
У судовому засіданні 23.04.2013 р. представник позивача надав суду документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 р. розгляд справи було відкладено на 21.05.2013 р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.
30.04.2013 р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач заперечив проти доводів, викладених у відзиві. Щодо включення ПДВ, позивач пояснив, що ремонт здійснювався платником ПДВ, а тому страхове відшкодування включало суму ремонту та ПДВ.
17.05.2013 р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.
У судове засідання 21.05.2013 р. сторони своїх повноважних представників не направили.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального суду України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд
18.07.2011 р. між ПрАТ "УПСК" та Мелкумяном Валерієм Григоровичем (далі - страхувальник) було укладено договір серії АЗ № 033-019-11 0000301 добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО). Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом Mazda 3, державний номерний знак АН3232ЕВ.
23.02.2012 р. о 17:30 год. на 462 км., а/д Знам'янка - Луганськ - Ізваріно Гулін Артем Олександрович, керуючи автомобілем ВАЗ 2108, державний номерний знак ВВ 4050 ВМ, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв зіткнення автомобілем Mazda 3, державний номерний знак АН3232ЕВ. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Краснолучського міського суду Луганської області від 14.03.2012 р. у справі № 1211/2523/2012 Гуліна Артема Олександровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу, у суб'єкта оціночної діяльності - Центра незалежних експертиз.
Відповідно до висновку Автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 193/12-02 від 02.03.2012 р. вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу Mazda3, державний номерний знак АН3232ЕВ, пошкодженого в ДТП, складає 34 229,88 грн.
Позивачем було складено та підписано страхові акти № КАСКО/033/019/12/0032 від 24.04.2012 р. та № КАСКО/033/019/12/0078 від 13.07.2012 р., згідно з якими пошкодження транспортного засобу Mazda 3, державний номерний знак АН3232ЕВ, внаслідок ДТП, яка сталася 23.02.2012р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 34 229,88 грн.
25.04.2012 р. та 18.07.2012 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 34 229,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 279 та № 469.
Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у ВАТ "НАСК "Оранта", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0542697.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № АА/0542697 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 2108, державний номерний знак ВВ 4050 ВМ.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу) на суму 34 229,88 грн. (вих. 8122 від 17.12.2012 р.), але на даний час спір не врегульовано.
Суд погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.
Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 34 229,88 грн.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Позивачем при розрахунку розміру страхового відшкодування була замовлена оцінка матеріального збитку у суб'єкта оціночної діяльності, що підтверджується копією висновку № 193/12-02 від 02.03.2012 р.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Згідно з полісом АА/0542697 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, дорівнює 50 000 грн. та франшиза - 0 грн. Як вбачається з позовної заяви, при визначенні ціни позову позивачем вірно враховані ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, та франшиза, що передбачені полісом АА/0542697.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу в розмірі 34 229,88 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код 20602681) страхове відшкодування в розмірі 34 229 (тридцять чотири тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Повне рішення складено 07.06.2013 р.
Суддя О.Г. Удалова