83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
05.06.2013 Справа № 905/3236/13 Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали
за позовомПриватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник"
доДержавного підприємства "Селідіввугілля"
про представники сторін: від позивача: від відповідача:стягнення 39421,59 грн. Гордієнко Н.Я. - представник за довіреністю; Старенченко Ф.І. - представник за довіреністю
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" до Державного підприємства "Селідіввугілля" про стягнення заборгованості на загальну суму 39421,59 грн., у тому числі основний борг у розмірі 37170,00 грн., 3% річних у розмірі 2251,54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №47-Т від 21.04.2010 в частині своєчасної та повної сплати вартості переданого відповідачу товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 37170,00грн.
На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору №47-Т від 21.04.2010; специфікації до договору; додаткової угоди до договору; рахунку-фактури №00511 від 05.04.2011; товаро-транспортних накладних; довіреностей на отримання товаро-матеріальних цінностей; виписки з банківського рахунку; податкових накладних та декларацій з ПДВ разом з додатком №5 за грудень 2010 та квітень 2011.
Представник відповідача з'явився в судове засідання призначене на 28.05.2013 року, проти задоволення позову заперечував у зв'язку з тим, що позивачем пропущений строк позовної давності. У зв'язку з відсутністю письмового відзиву та заяви про застосування строків позовної давності, в судовому засіданні 28.05.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.06.2013.
В судовому засіданні призначеному на 05.06.2013 позивач підтримав свої вимоги, відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав повністю та просив суд не розглядати раніше заявлене ним клопотання про застосування строків позовної давності.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
21.04.2010 між Закритим акціонерним товариством "Горлівський машинобудівник", як виконавцем (позивач) та Державним підприємством "Селидіввугілля", як замовником (відповідач) укладено договір про закупівлю №47-Т по результатам відкритих тендерних торгів за кошти від реалізації вугільної продукції, які відбулись 03.03.2010. (з урахуванням специфікації № та додаткової угоди від 20.05.2010) (далі - договір), строком дії до 31.12.2010 (п. 12.1 договору).
На виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" здійснено державну реєстрацію зміни найменування з Закритим акціонерним товариством "Горлівський машинобудівник" на Приватне акціонерне товариство "Горлівський машинобудівник".
Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов'язується передати у власність замовнику товар, а саме: станція насосна СНД100/32.00.000-4 од. (товар), а замовник зобов'язується прийняти, здійснити оплату за товар. Вид, ціна товару, умови оплати за нього викладені в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.
Загальна вартість товару по договору складає 1486800,00 грн. (п. 3.2 договору).
Між сторонами підписана специфікація до договору, в якій погоджені назва товару, кількість, ціна, умови поставки та строки оплати, загальна сума договору, яка складає 1486800,00грн., копія якої є в матеріалах справи.
Згідно з п. 6.2 договору, п. 2 специфікації до договору, оплата за товар здійснюється наступним чином: 95% - попередня оплата, сплата залишившихся 5% вартості товару (остаточний розрахунок) здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту постачання товару.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата, яка вказана замовником на товаросупровідних документах, наданих виконавцем, при його приманні.
На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 743400,00грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується товаро-транспортними накладними: №001988 від 04.04.2011 на суму 309750,00грн. без ПДВ, №001989 від 04.04.2011 на суму 309750,00грн.; довіреністю №479 від 04.04.2011 на отримання товарно-матеріальних цінностей, що підписані відповідачем, копії яких містяться в матеріалах справи. Позивачем також до матеріалів справи надано копії рахунку -фактури, податкових накладних виписаних за фактом попередньої оплати здійсненої відповідачем на виконання умов договору та за фактом поставки товару у квітні 2011 року, разом з деклараціями з ПДВ.
Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.
Однак, як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару оплатив частково на суму 706230,00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача від 08.12.2010 наявною в матеріалах справи. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 37170,00 грн.
Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором купівлі- продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті який статті 655-697 Цивільного кодексу України.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1. ст. 655 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач умови п. 6.2 договору та п. 2 специфікації у повному обсязі не виконав, а саме не перерахував позивачу протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару (04.04.2011) кошти у розмірі 37170,00 грн.
Посилання відповідача на можливе пропущення строків позовної давності, судом не приймаються, оскільки до вказаних відносин застосовується строк позовної давності тривалістю 3 роки з моменту порушення відповідачем грошових зобов'язань, який станом на момент звернення позивача до суду з позовом (13.05.2013) не минув.
05.09.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією №50-2/1035 про оплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 37170,00 грн. Відповідач надав відзив на вказану вимогу, в якій підтвердив розмір заборгованості та послався на відсутність коштів.
Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, вартість товару оплатив частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 37170,00 грн.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 37170,00 грн., а матеріали справи таких не містять.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.04.2011 по 26.04.2013 у розмірі 2251,59грн.
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його вірним.
Судом відмічається, що позивачем в резолютивні частині позовної заяви допущено описку, яка полягає в невірному зазначенні розміру 3% річних, а саме замість вірного 2251,59 грн. (згідно розрахунку наявного в позовній заяві та згідно загальної суми, яку просить стягнути позивач, а саме 39421,59 грн. (37170,00 грн. - основний борг +2251,59 грн. -3% річних )), позивачем зазначено 2251,54 грн. В судовому засіданні представник позивача просив суд врахувати, що позивачем допущена описка та просив стягнути з відповідача 3% річних згідно розрахунку зазначеного в позовній заяві, а саме 2251,59 грн. Відповідач не заперечував.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2251,59 грн. підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Селидіввугілля" (вул. К. Маркса буд. 41, м.Селидове, Донецька область, 85400, ЄДРПОУ 33426253 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" (вул. Катеринина, 1, м. Горлівка, донецька область 84603, код 31532348) суму основного боргу у розмірі 37170 (тридцять сім тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2251 (дві тисячі двісті п'ятдесят одна) грн. 59 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 00 коп.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Д.М. Огороднік
Дата складення повного рішення 07.06.2013.