Справа № 2a-0770/2758/12
рядок статзвітності № 5.2.2
код - 9
26 березня 2013 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Луцовича М.М.,
з участю секретаря судового засіданні - Симканич Ю.В..,
сторін та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_2.,
представника позивача - ОСОБА_3
перекладач - ОСОБА_4
представника відповідача Чопської митниці Державної митної служби - Темрякович А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Чопської митниці Державної митної служби України про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Чопської митниці Державної митної служби України про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Уточнивши ч.2 прохальної частини позовної заяви остаточно просив: визнати дії посадових осіб Чопської митниці щодо несвоєчасної видачі ОСОБА_2 легкового автомобіля марки «Вольво» НОМЕР_1 неправомірними; зобов'язати відповідача - Чопську митницю повернути ОСОБА_2 легковий автомобіль марки «Вольво» 1973 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна-2000см3, тип двигуна-бензин, колір-червоний, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 без сплати за зберігання автомобіля.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 12 квітня 2012 року постановою Ужгородського міськрайонного суду позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст..339,352 Митного кодексу України та призначено адміністративне стягнення у виді конфіскації предметів безпосередніх об'єктів порушень митних правил а саме сигарет «Vicero» у твердій упаковці, з фільтром та маркою акцизного збору в кількості 540 пачок та застосовано штраф у розмірі 3780 грн., та постановлено повернути легковий автомобіль марки «Вольво» 1973 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна-2000см3, тип двигуна-бензин, колір-червоний, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Після набрання законної сили постановою суду та видачею позивачу Чопською митницею накладної №562 від 18 червня 2012 року, посадовими особами митного поста «Дякове» позивачу було відмовлено у поверненні автомобіля, мотивуючи вимогою сплатити за стоянку 4942,01 грн. 25 липня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до керівництва Чопської митниці з проханням прийняти заходи на виконання рішення суду щодо повернення автомобіля та з проханням надати інформацію, на якій підставі від позивача вимагають 4942,01 грн. 12.08.2012 року за підписом начальника Чопської митниці позивачу надійшов лист в якому було зазначено тільки обрахування строку плати за зберігання автомобіля та порядок випуску транспортного засобу зі складу митниці, однак не зазначено розміру плати з урахуванням умов зберігання. У зв'язку з вищенаведеним позивач просить суд позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві та зокрема позивач пояснив, що йому ніхто не повідомляв про необхідність сплачувати кошти за зберігання автомобіля на складі митниці. Зазначив про те, що саме тому він і звернувся до суду з даним позовом, щоб не сплачувати складський збір, оскільки автомобіль того не коштує.
Пояснив, що повідомлення про необхідність сплати за зберігання автомобіля на складі митниці він не отримував і до каси митниці за отриманням такого не звертався. Крім того позивач вказав про те, що автомобіль зберігали неналежно, оскільки такий знаходився не на закритому складі, а на відкритій стоянці де у нього стягнули з баку бензин.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях та просив суд відмовити у його задоволенні. Зокрема пояснив, що особа повинна звернутися до каси митниці за отриманням квитанції проплативши необхідну суму складського збору за збереження автомобіля на складі митниці, що позивачем зроблено не було (а.с. 22-24).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого2012 року інспектором СМО №1 м/п «Дякове» Чопської митниці Роман І.Ф. був складений протокол «Про порушення митних правил» стосовно ОСОБА_2 за порушення ст..339, ч.1 ст.352 Митного кодексу України №0465/30516/12, яким на підставі ст..377 Митного кодексу України вилучено товар саме сигарети вітчизняного виробництва марки «Vicero» у твердій упаковці, з фільтром та маркою акцизного збору в кількості 540 пачок на суму 3780 грн., та легковий автомобіль марки «Вольво» 1973 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна-2000см3, тип двигуна-бензин, колір-червоний, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.26-28).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12 квітня 2012 року постановою Ужгородського міськрайонного суду по справі №712/4565/12 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст..339,352 Митного кодексу України та призначено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації предметів безпосередніх об'єктів порушень митних правил а саме сигарет «Vicero» у твердій упаковці, з фільтром та маркою акцизного збору в кількості 540 пачок та застосовано штраф у розмірі 3780 грн. на користь держави. Легковий автомобіль марки «Вольво» 1973 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна-2000см3, тип двигуна-бензин, колір-червоний, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_2 або його представнику за дорученням. Дана постанова суду набрала законної сили 23.04.2012 року. Даною постановою питання, щодо можливого звільнення позивача від сплати складських зборів не вирішувалося (а.с.7-8).
Як вбачається з матеріалів справи 15.06.2012 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до начальника Чопської митниці якою просив повернути зі складу митниці автомобіль марки «Вольво» вилучений у справі про ПМП від 19.02.2012 року №0465/30516/12, який підлягає поверненню на підставі рішення суду від 12.04.2012 року по справі №712/4665/12 після проведення плати за зберігання та митного оформлення з метою ввезення на територію України через п/п «Дяково» з орієнтовною датою ввезення 20.06.2012 р. (а.с.31).
18.06.2012 року митницею була видана накладна №562 на видачу вказаного транспортного засобу зі складу (а.с.32).
25 липня 2012 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Чопської митниці в якій просив надати роз'яснення щодо підстав внесення плати за зберігання, а також просив вжити заходи щодо виконання постанови суду (а.с.33).
Як вбачається з матеріалів справи 06.08.2012 року листом за №1/1-11.26/6341-Д-33 позивачу було надано роз'яснення щодо підстав стягнення плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів та вказано на необхідність внесення плати за зберігання відповідно до чинного законодавства (а.с.34-35).
Відповідно до п.8.ч.1 ст.168 Митного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено передачу на склад митного органу товарів і транспортних засобів, вилучених відповідно до статті 377 цього Кодексу. Товари, заявлені у різні митні режими, повинні зберігатися на складах митних органів окремо з дотриманням порядку, встановленого законодавством для відповідних митних режимів.
Відповідно ст. 166 Митного кодексу України під складами митних органів розуміються приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів.
Відповідно до п.п.1,2 розділу 3 Порядку справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів затвердженого Наказом Державної митної служби України від 29 липня 2008 року № 821 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2008 р. за N 760/15451(в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) плата за зберігання товарів і транспортних засобів, вилучених за справою про порушення митних правил, на складах митних органів справляється, якщо згідно із судовим рішенням порушника визнано винним, а вилучені за справою товари та транспортні засоби підлягають поверненню власнику. Розрахунковий строк зберігання для нарахування плати в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням за справою про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів і транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі.
Додатком до Порядку, встановлений розмір плати за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів (легкові, мікроавтобуси, мотоцикли, мопеди (максимальна вага яких не перевищує 3500 кг і кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує восьми) ) справляється у розмірі 10,0 евро за добу.
Відповідно до п.3 р.2 Порядку плата сплачується платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату її внесення, у сумі, розрахованій відповідно до розмірів, наведених у додатку до цього Порядку, та залежно від строку зберігання товарів і транспортних засобів.
Відповідно до п.10 р.2 Порядку, видача зі складу митного органу товарів і транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам здійснюється лише після їх митного оформлення та внесення плати відповідно до законодавства.
Відповідно до п.8.2 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Держмитслужби України від 05.12.2003 року №835, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 року за № 1186/8507, випуск товарів і транспортних засобів зі складу митного органу здійснюється за умови подання, зокрема документів, що підтверджують справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу.
У зв'язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що позивач був зобов'язаний внести плату за зберігання на складі митного органу за період з одинадцятого дня з набрання законної сили судовим рішенням, тобто з 03.05.2012 року у розмірі 10 евро за добу за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи обставини встановлені в процесі розгляду даної справи, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, на підставі та в межах наданих йому повноважень, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а відтак позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий-суддя Луцович М.М.