10.2.4
Іменем України
05 червня 2013 року Справа № 812/4138/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Шибаєвій Т.В.,
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1463 від 09.11.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -
29 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, у якому позивачем заявлені вимоги про скасування рішення № 1463 від 09.11.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що рішенням № 1463 від 09.11.2012 начальником УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на ДП «Антрацит» накладено штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Позивач не згоден з таким рішенням, оскільки вважає, що застосовані штрафні санкції за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями. Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення, крім випадків, встановлених законом. Відповідачем порушено вимоги вказаної статті.
Крім того, позивач зазначає, що страхові внески були сплачені ДП «Антрацит» у строк згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тому відповідачем вони були безпідставно зараховані на минулий період.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 20 травня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Одночасно з відкриттям провадження у справі ухвалою суду від 20 травня 2013 року запропоновано позивачу у судове засідання надати: звіт до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області за липень 2012 року; платіжні документи про сплату підприємством єдиного внеску 28.09.2012, разом з виписками банку про рух коштів по рахунку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.27). Документи, витребувані ухвалою суду від 22 січня 2013 року про відкриття провадження у справі, до суду не надав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.31).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
ДП «Антрацит» зареєстровано як юридичну особу, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.
З картки особового рахунку платника єдиного внеску ДП «Антрацит» вбачається, що 28.08.2012 року відбулося нарахування ДП «Антрацит» єдиного внеску за липень 2012 року за ставкою 33,2%; 2%; 2,6%; 8,41% в сумі 197349,31 грн. (а.с.32-35).
Крім того, з облікової картки вбачається, що за ДП «Антрацит» станом на кінець липня 2012 року обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску попередніх періодів за ставкою 33,2%; 2%; 2,6%; 8,41% в сумі 145014,98 грн.
З облікової картки платника вбачається, що погашення заборгованості по сплаті єдиного внеску за липень 2012 року в сумі 52332,54 грн. відбулося своєчасно - 28.08.2012, в іншій частині заборгованості у сумі 145014,87 грн. погашення відбулося 28.09.2012.
Таким чином, судом встановлено, що погашення заборгованості по сплаті єдиного внеску за липень 2012 року у сумі 145014,87 грн. відбулося із затримкою такої сплати на 31 день.
Несвоєчасність погашення єдиного внеску за липень 2012 року сталася через те, що за ДП «Антрацит» обліковувався борг попередніх періодів по сплаті єдиного внеску за ставкою 33,2%; 2%; 2,6%; 8,41%, а УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області кошти сплачені у серпні 2012 року спрямувало на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.
Рішенням УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1463 від 09.11.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ДП «Антрацит» за період з 28.08.2012 по 28.09.2012 застосовані штрафні санкції у розмірі 14501,50 грн. та нарахована пеня у розмірі 4495,45 грн. (а.с.9).
Не погодившись з прийнятим рішенням ДП «Антрацит» скористалося досудовим порядком вирішення спору та оскаржило вказане рішення до Пенсійного фонду України.
Рішенням Пенсійного фонду України від 11.04.2013 № 9260/09-10 про результати розгляду скарги рішення УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1463 від 09.11.2012 про застосування штрафних санкцій залишено без змін, а скаргу ДП «Антрацит» - без задоволення (а.с.7-8).
Вказане рішення отримано ДП «Антрацит» 15.04.2013 за вх. № 09/532, що підтверджено відбитком штампу вхідної кореспонденції.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача суд виходить з такого.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (далі - Закон України № 2464-VI).
Статтею 1 Закону України № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ст.4 Закону України № 2464-VI, платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п.8 ст.9 Закону України № 2464-VI, в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Аналогічні положення закріплено у п.4.3.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5). При цьому, єдиний внесок повинен сплачуватись незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
Частиною 12 статті 9 Закону України № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
З облікової картки платника та розрахунку застосованої штрафної санкції та нарахованої пені до рішення № 1463 від 09.11.2012 вбачається, що ДП «Антрацит» єдиний внесок за липень 2012 року перераховано з порушенням строку, визначеного Законом України № 2464-VI (а.с.9-зворот, 32-35).
Позивачем суду не надано доказів того, що списання коштів з рахунків ДП «Антрацит» на сплату єдиного внеску за липень 2012 року відбулося не у ті дати, які зазначено у розрахунку штрафних санкцій та пені до рішення № 1463 від 09.11.2012, а тому доводи позивача про те, що днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника, на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника, незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду, суд вважає безпідставними.
Відповідно до ч.10, 11 ст.25 Закону України № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно ч.14 ст.25 Закону України № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Рішенням УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1463 від 09.11.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ДП «Антрацит» за період з 28.08.2012 по 28.09.2012 застосовані штрафні санкції у розмірі 14501,50 грн. та нарахована пеня у розмірі 4495,45 грн. (а.с.9).
З розрахунку застосованої штрафної санкції та нарахованої пені до рішення № 1463 від 09.11.2012 вбачається, що розмір застосованої до ДП «Антрацит» штрафної санкції та нарахованої пені відповідає розміру, визначеному Законом України № 2464-VI.
З п.п.7.2.2 Інструкції № 21-5 вбачається, що розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій відповідачу достатньо даних картки особового рахунку платника страхових внесків.
Доводи позивача щодо відсутності у відповідача права зарахування сплачених страхових внесків у рахунок погашення заборгованості у порядку календарної черговості виникнення, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.6 ст.25 Закону України № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Такі ж положення визначені і п.6.10 Інструкції № 21-5.
Що стосується посилань позивача на пропуск відповідачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених ст.250 Господарського кодексу України, суд зазначає таке.
Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є спеціальним законодавчим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на правовідносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (стаття 2).
Відповідно до ч.16 ст.25 Закону України № 2464-VI, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З урахуванням вищевикладеного, посилання позивача на те, що застосовані штрафні санкції за своєю природою є адміністративно-господарськими санкціями, а відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкту господарської діяльності протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення, крім випадків, встановлених законом, суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначена норма Господарського кодексу України не регулює питання забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Оскільки рішення по справі ухвалено не на користь позивача, відповідно до ст.94 КАС України повернення судових витрат позивачу не здійснюється.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 05 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 червня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1463 від 09.11.2012 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2013 року.
Суддя К.О. Пляшкова