28 травня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1362/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Нагорна Л.І.
сторони не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій за №109 від 21.03.2013 року, №110 від 21.03.2013 року, №111 від 21.03.2013 року та №112 від 21.03.2013 року.
Позивач в судове засідання не з'явились, однак 08.05.2013 року від позивача надійшла заява, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак ним було подано до суду в запропонований судом строк письмові заперечення.
28 травня 2013 року представник відповідача подав до суду заяву в якій просить розглянути справу без участі представника, за наявними в матеріалах справи доказами.
Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Позивач стверджує, що 14.04.2013 року отримав поштою рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою, подання недостовірних відомостей, що використовується в системі персоніфікованого обліку № 111 від 21.03.2013р., № 110 від 21.03.2013р., № 109 від 21.03.2013р., № 112 від 21.03.2013р.
Позивач вважає дані рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню з мотивів викладених у позовній заяві. На думку позивача, відповідач застосував до нього фінансові санкції за те, що ним не подано вчасно звіти до Пенсійного фонду за 2006, 2007, 2008 та 2009 роки. Хоча, як стверджує позивач, вже в 2010 році звіт до пенсійного фонду ним було подано і жодних претензій відповідач за неподання чи невчасне подання звітів за попередні роки до нього не ставив і тільки через чотири роки невідомо з яких міркувань застосовано до нього такі санкції. Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. З огляду на вказану вище норму закону, на думку позивача, відповідач за ці періоди не мав права накладати фінансові стягнення, оскільки з періоду першого неподання звіту пройшло вже сім років, а з часу останнього правопорушення - чотири роки. Окрім того, позивач посилається на те, що згідно ч. 13. ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Але всупереч вказаній нормі оскаржувані позивачем рішення надіслані на його адресу тільки через 22 дні з дня прийняття рішень.
Судом встановлено, що рішеннями УПФУ в м. Хуст та Хустському районі за №№109, 110, 111, 112 «Про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою, подання не достовірних відомостей, що використовується в системі персоніфікованого обліку» від 21.03.2013 року до позивача були застосовані фінансові санкції в розмірі 680,00 грн. (170,00 грн. х 4). В рішеннях зазначено, що суми зазначені у рішеннях, підлягають сплаті в 10-ти денний строк з дня одержання цього рішення. У разі не сплати суми штрафу в установлений строк, рішення передається до органу державної виконавчої служби для стягнення в примусовому порядку протягом року з дати набрання ним чинності.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Згідно п.2.2 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №26-1 від 05.11.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за №1136/17152, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом (календарний рік). Всі страхувальники, в тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності повинні подавати річну звітність за встановленою формою до органів Пенсійного фонду до 1 квітня поточного року за попередній рік.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством до територіальних органів Пенсійного фонду, відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», накладається штраф у розмірі 10% суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний базовий звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За невчасне подання ОСОБА_1 звітності за звітний 2006 рік складено Акт №99 від 20.03.2013р., на підставі чого було винесено Рішення про накладення фінансової санкції №109 від 21.03.2013р. в сумі 170,00 грн. За невчасне подання звітності за звітний 2007 рік складено Акт №100 від 20.03.2013р., на підставі чого було винесено Рішення про накладення фінансової санкції № 110 від 21.03.2013р. в сумі 170,00 грн. За невчасне подання звітності за звітний 2008 рік складено Акт №101 від 20.03.2013р., на підставі чого було винесено Рішення про накладення фінансової санкції №111 від 21.03.2013р. в сумі 170,00 грн. За невчасне подання звітності за звітний 2009 рік складено Акт № 102 від 20.03.2013р., на підставі чого було винесено Рішення про накладення фінансової санкції №112 від 21.03.2013р. в сумі 170,00 грн.
В позовній заяві позивач посилається на ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, де зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Суд відхиляє дане посилання позивача, оскільки в цій нормі чітко зазначено крім випадків, передбачених законом. Відовідно до ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Про це йдеться також у ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Крім того, відповідно до ч.7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкиій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціальногострахування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.У задоволенні адміністративного позову за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій - відмовити повністю.
2.Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя Я.М. Калинич