Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
cправа № АС-10/192-06 Малафеєва І.В.
Доповідач по 2-й інстанції
Істоміна О.А.
«08»серпня 2006 року
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., суддів Істоміної О.А., Твердохліба А.Ф.
при секретарі Якименко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Шишиморова Л.Н. - директор
відповідача -Чередниченко М.В. -юрист, дов. №1414/10/10-030 від 14.02.2006 року (копія у справі); Ніколаєва В.А. -представник, дов. №5331/10/10-030 від 19.05.2006 року (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Шостка (вх. № 2300С/2-5)
на постанову господарського суду Сумської області від 22 травня 2006 року по адміністративній справі № АС-10/192-06 та матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія», м. Шостка
до Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Шостка
про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним, -
встановила:
У березні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія»звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про визнання протиправним повідомлення-рішення Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000952301/0 від 11 жовтня 2005 року про донарахування податку на прибуток в сумі 21700 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 4300 грн., як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Постановою господарського суду Сумської області від 22 травня 2006 року позов було задоволено. Скасовано повідомлення -рішення Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000952301/0 від 11 жовтня 2005 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Конвалія»податкового зобов'язання в сумі 26040 грн., в тому числі податку на прибуток в сумі 21700 грн. та штрафних санкцій в сумі 4300 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Шосткінська міжрайонна державна податкова інспекція з даною постановою не погодилась і в своїй апеляційній скарзі порушує питання про її скасування та відмову у позові, посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на те, що неправильне тлумачення господарським судом абзацу «з»п.п. 4.4.2 п. 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»призвело до неправильного застосування цієї норми.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія»у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. При цьому посилається на те, що у відповідача не було підстав донараховувати позивачу податок на прибуток в сумі 15000 грн. і штрафні санкції в сумі 3000 грн., оскільки внаслідок здійснених коригувань будь-яких порушень щодо нарахування податного зобов'язання по податку на прибуток, та сплати зобов'язання до бюджету допущено не було.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, підставою для прийняття повідомлення-рішення № 0000952301/0 від 11 жовтня 2005 року став акт № 1533/23-1/14024122 від 03 жовтня 2005 року про результати виїзної планової перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2005 року, яким встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме: п.п. 4.2.1 п. 4.2. статті 4, п.п. 5.3.3 п. 5.3, п. 5.9 статті 5, п.п. 12.1.1 п.12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 21,7 тис. грн., в тому числі за 2003 рік на суму 15,0 тис. грн., за 1 півріччя 2005 року на суму 6,7 тис. грн. внаслідок невірно проведеного коригування суми приросту балансової вартості запасів, яке було здійснено на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань на 2003 рік.
Матеріали справи також свідчать, що підприємством позивача 09 листопада 2003 року і 05 грудня 2004 року в Шосткінську податкову інспекцію були подані декларації по податку на прибуток підприємства відповідно за 3 квартали 2003 року і 2003 рік. Потім позивач ще до початку проведення перевірки відповідачем самостійно виявив помилку в сумі 50,0 тис. грн., допущену при розрахунку приросту балансової вартості запасів і 29 липня 2005 року надав уточнений розрахунок податкових зобов'язань, збільшивши суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на 15,0 тис. грн.
Згідно п.17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ на суму недоплати був самостійно нарахований 5% штраф у сумі 800 грн.
Згідно з п. 1.5 Порядку складання декларації по податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, розрахунок податку на прибуток за квартал, півріччя, три квартали і рік проводиться за правилами, встановленим п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
Первісно надана декларація по податку на прибуток підприємства за 2003 рік по рядку приріст (убуток) балансової вартості запасів містила у собі вірні показники, і вже враховувала помилку за 3 квартали 2003 року. В результаті первісно розраховане податкове зобов'язання за 2003 рік у сумі 29,3 тис. грн., було розраховано вже з урахуванням помилки за 3 квартали 2003 року. Уточненню підлягали показники по інших рядках декларації.
Щоб уникнути застосування штрафних санкцій по п.п. 17.1.3 п.17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивач повинен був надати уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2003 року. У зв'язку з її наданням 29 липня 2005 року відбулося подвійне збільшення податкового зобов'язання на суму 15000 грн.
При подачі уточненого розрахунку податкових зобов'язань за 2003 рік Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія»усуває подвійне оподатковування шляхом зменшення валового доходу в сумі 50000 грн. (показавши в уточненому розрахунку за 2003 рік доходи зайво враховані по коду рядка 01.2 (-)50,0 тис. грн.), а відповідно і податкового зобов'язання в сумі 15000 грн.(50000 грн. х 30% ).
Відповідно до абзацу «З»п.п.4.4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків має право надати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органа, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, усупереч нормам закону по такому податку, збору (обов'язковому платежу).
Уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійною податковою декларацією, і його показники з моменту надання розрахунку вважаються погодженими і розносяться по особовому рахунку платника податків. А рядок 14 Декларації по податку на прибуток підприємства - це погоджене податкове зобов'язання звітного періоду, яке платник податків повинний погасити, а задатковий орган провести по особовому рахунку.
Як було встановлено в ході перевірки, податкове зобов'язання по податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія»за 2003 рік, розраховане за всіма правилами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" повинне складати 19900 грн.
На підставі наявних в Шосткінській міжрайонній державній податковій інспекції декларацій по податку на прибуток підприємства й уточнених розрахунків податкових зобов'язань по особовому рахунку позивачем було відображено податкове зобов'язання по податку на прибуток в наступних розмірах:
по декларації за 2003 рік (наданої 05 лютого 2004 р.) -(+) 29300,00 грн.,
по представленим 29 липня 2005 року уточнених розрахунках податкових зобов'язань:
за 3 квартали 2003 року -(+) 15000,00 грн.,
за 2003 рік -(+) 24400,00 грн.
Всього по особовому рахунку позивача нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі (+)19900,00 грн. (29300+15000-24400).
Сплачено податку на прибуток за 2003 рік - 29300 грн.
За підсумками 2003 року переплата по податку на прибуток складає 9400 грн. (29300-19900).
Таким чином, як вірно зазначив місцевий господарський суд, у відповідача не було підстав донараховувати позивачу податок на прибуток в сумі 15000 грн. і штрафні санкції в сумі 3000 грн., оскільки внаслідок здійснених коригувань будь-яких порушень щодо нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток, та сплати зобов'язання до бюджету допущено не було.
Що стосується заниження податку на прибуток за перше півріччя 2005 року на суму 6700 грн. в результаті порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 статті 4, п.п. 5.3.3 п. 5.3 статті 5, п.п. 12.1.1 п. 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки занижено об'єкт оподаткування на загальну суму 26 600 грн., то колегія суддів вважає висновки відповідача також необґрунтованими, оскільки, як було встановлено господарським судом Сумської області, в результаті непогашеної заборгованості з боку філії «Шосткінський райавтодор»ДП «Сумський облавтодор» Відкрите акціонерне товарисвто «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за відвантажений товар та надані послуги Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія»зверталась до господарського суду Сумської області про стягнення заборгованості в примусовому порядку і на підставі його рішень збільшило суму валових витрат на вартість відвантажених товарів з урахуванням податку на додану вартість.
Згідно п.п. 12.1.1. п. 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданні послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах.
Відповідач як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції посилається на лист Державної податкової адміністрації України від 02 грудня 2004 року № 23642/7/15-1117, та стверджує, що відповідно до п.п.12.1.1. п.12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати збільшуються на вартість відвантажених товарів без урахування податку на додану вартість, оскільки відповідно до п. 4.1. статі 4 Закону України «Про податок на додану вартість" поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).
Але ж абзацом 6 п.п.12.1.2 п.12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що у майбутньому (з урахуванням строку позовної давності), якщо продавець звертається до суду, то він має право збільшити валові витрати на суму оскаржуваної заборгованості.
Як встановлено матеріалами справи, до суду оскаржувались суми боргу, які включали в себе податок на додану вартість, оскільки договірна вартість товарів відповідно до договорів включає в себе суму ПДВ.
Посилання відповідача на п. 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки вказана норма регулює порядок віднесення до валових витрати суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником, податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Отже, роз'яснення, на яке посилається відповідач, суперечить зазначеним нормам Закону і не може прийматись до уваги.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, Шосткінською міжрайонною державною податковою інспекцією не було надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому її вимоги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів приходить висновку, що заперечення Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Сумської області від 22 травня 2006 року по справі № АС-10/192-06 була ухвалена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 22 травня 2006 року по справі № АС-10/192-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-10/192-06 повернути до господарського суду Сумської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді