73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
15.12.2006 Справа № 13/455-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Херсонпостачзбут"
до Державної виконавчої служби у Комсомольському районі м.Херсона
за участі:
3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
представників:
позивача -Теплова Я.С. (представник за дорученням),
відповідача -Антипенко А.В. (старший державний виконавець, представник за дорученням),
від 3-ї особи -Булах О.І., Колесник Ю.В. (представники за дорученнями),
про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 квітня 2006 року, визнання дій відповідача по складанню акту опису й арешту майна від 13 листопада 2006 року незаконними та скасування цього акту,
Позовні вимоги ґрунтуються на допущених відповідачем порушеннях статей 18, 21 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 3.1. Інструкції про проведення виконавчих дій щодо безпідставного порушення виконавчого провадження при сплинності річного строку для можливого його відкриття на виконання виконавчого напису нотаріуса. Крім того, позивач вказує на допущені відповідачем порушення пунктів 5.3.9., 5.6.6., 5.8.4. названої Інструкції в частині складення акту опису й арешту майна, зокрема щодо не здійснення виконавцем запиту до ДП «Інформаційний центр» з метою перевірки та отримання відомостей про заставу майна, відсутності в акті характеристики індивідуальних ознак об'єктів, відсутності даних про отримання копії акту, а також неврахування виконавцем того, що зберігачем описаного майна можна призначати іншу особу лише у випадку відмови боржника від прийняття на зберігання.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на їх необґрунтованість, оскільки, на думку відповідача, виконавче провадження порушено без порушень діючого законодавства ще у 1998 року. Через пожежу та знищення матеріалів виконавчого провадження воно було відновлено винесенням постанови про відкриття 11 квітня 2005 року.
Представниками 3-ї особи підтримана позиція відповідача, а також заявлено клопотання про закриття провадження у справі через її непідвідомчість господарському суду Херсонської області. Це клопотання судом відхилено з наступних підстав.
Згідно до положень статті 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з тим, що за пунктом 1 вказаних Прикінцевих положень КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, судове рішення за даною справою винесено з дотриманням вимог КАС України.
За змістом статті 181 названого Кодексу учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
В даному випадку за матеріалами справи спір виник у зв'язку з проведенням відповідачем дій в межах виконавчого провадження, відкритого на примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, а тому, з урахуванням положень названої статті 181, спір щодо оскарження дій та рішень відповідача з боку позивача підвідомчий адміністративному суду, функції якого, враховуючи суб'єктний склад сторін, покладено на господарський суд. Поряд з цим слід зазначити, що згідно частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Крім викладено з матеріалів справи слідує, що 11 квітня 2005 року Відділом державної виконавчої службою Комсомольського районного управління юстиції м. Херсона винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 8) по стягненню з ВАТ «Херсонпостачзбут» на виконання виконавчого напису нотаріуса від 30.12.1997 року 2319494 грн за рахунок заставленого майна.
В межах здійснюваного виконавчого провадження державним виконавцем складено акт опису й арешту майна від 13 листопада 2006 року (а.с. 14-15), за яким накладено арешт на склад експортних підшипників та пожежні резервуари.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлені положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Так, за статтею 3 цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню серед іншого виконавчі написи нотаріусів, а за статтею 18 на підставі такого виконавчого документа відкривається виконавче провадження.
Згідно до статті 51 названого Закону стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Безпосередньо порядок накладення арешту та вилучення майна боржника встановлено статтею 55 Закону. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт застосовується серед іншого для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.
Обставини справи свідчать про відсутність порушень названих правових положень з боку відповідача щодо накладення арешту на майно позивача. В той же час посилання останнього на пунктів 5.3.9., 5.6.6., 5.8.4. Інструкції про проведення виконавчих дій є безпідставними, оскільки ці положення стосуються наявності у державного виконавця прав по проведенню виконавчого провадження, а не його обов'язків.
Відповідно до частини 2 статті 181 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця може бути подано до суду серед іншого у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач вказує, що цією датою є 15 листопада 2006 року. Саме в цей час йому стало відомо про порушення виконавчого провадження по стягненню з нього заборгованості на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України». Поряд з цим позивачем заявлено клопотання про визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду з позовом та його поновлення з підстав відсутності керівника підприємства, печатки та уставних документів під час перебування голови правління товариства у відрядженні.
У зв'язку з цим підлягає дослідженню час виникнення у позивача права на звернення до суду за захистом порушених прав щодо оскарження рішень державного виконавця. Так, з постанови про зупинення виконавчого провадження від 18 квітня 2006 року (а.с. 11) вбачається, що державним виконавцем зупинено виконавче провадження по виконання напису нотаріуса від 30.12.1997 р. про стягнення із ЗАТ «Херсонпостачзбут» на користь ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» вказаної вище суми з тих підстав, що представником боржника подана скарга на дії посадових осіб Комсомольського ВДВС Херсонського міського управління юстиції. В подальшому постановою державного виконавця від 25 липня 2006 року виконавче провадження поновлено.
Дані обставини свідчать про тривалу обізнаність боржника -відповідача за цією справою про наявність виконавчого провадження по стягненню з нього на користь Банку заборгованості за виконавчим написом нотаріуса, тобто задовго до 15 листопада 2006 року, а тому причини пропуску не можуть бути визнані поважними.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог слід відмовити, а витрати позивача про сплаті судового збору віднести на нього.
На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підпису постанови - 20 грудня 2006 року.
Суддя М.К. Закурін