12 грудня 2006 р.
№ 10/45
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківський арматурний завод» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2006р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2006р.
у справі №10/45 господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Прикарпаттяобленерго» в особі філії Івано-Франківського РЕМ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
»Івано-Франківський арматурний завод»
третя особа Івано-Франківського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації
про стягнення 258 440,28грн.
за участю представників:
ВАТ “Прикарпаттяобленерго» -Іванишин В.І.;
ВАТ “Івано-Франківський арматурний завод» - Ваків Т.В.;
Івано-Франківського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації - не з'явилися
Відкрите акціонерне товариство “Прикарпаттяобленерго» в особі філії Івано-Франківського РЕМ звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківський арматурний завод» 258 440,28грн. в рахунок оплати вартості електричної енергії за період з листопада 2003р. по 21 листопада 2005р.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що 21.11.2005р. під час перевірки відповідача було виявлено порушення ним Правил користування електричною енергією, а саме встановлено невідповідність фактичних характеристик трансформаторів струму тим, які зазначено у договорі. Внаслідок подання неправдивої інформації щодо трансформаторів струму, як стверджує позивач, ВАТ “Івано-Франківський арматурний завод» недоплачував за фактично спожиту електроенергію у спірному періоді (а.с.2-3).
Відповідач у справі - ВАТ “Івано-Франківський арматурний завод» у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, вказуючи на те, що:
- акт про порушення ПКЕЕ складений з порушенням встановлених вимог, а саме без участі осіб, які проводили роботи 19.11.2005р.;
- працівники ВАТ “Прикарпаттяобленерго» протягом 2005р. мали вільний доступ до трансформаторної підстанції, у т.ч. здійснювали заміну лічильників, при цьому, вказувались фактичні дані трансформаторів струму та їхній клас точності;
- засідання комісії Івано-Франківського РЕМ щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ відбулось без участі представників ВАТ “Івано-Франківський арматурний завод», яких не повідомлено про час і дату засідання;
- рішення комісією прийнято на підставі свідоцтва про державну метрологічну атестацію, в якому зазначені недостовірні данні (а.с.29-31).
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2006р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Івано-Франківський центр стандартизації, метрології та сертифікації (а.с.66).
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2006р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 258 440,28грн. (а.с.105-106).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок подання відповідачем недостовірних даних щодо технічних характеристик трансформаторів струму, ним недоплачено кошти за спожиту електроенергію.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2006р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2006р. залишено без змін (а.с.143-146).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ “Івано-Франківський арматурний завод» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у позові відмовити.
Вимоги поданої касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів.
Позивач у справі -ВАТ “Прикарпаттяобленерго» в особі філії Івано-Франківський РЕМ у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між сторонами у справі -ВАТ “Прикарпаттяобленерго» в особі начальника Івано-Франківського РЕМ та ВАТ “Івано-Франківський арматурний завод» укладено договір №573 від 17.02.2005р., за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу електричну енергію, а споживач - оплачувати її вартість та інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
За умовами зазначеного договору, сторони взяли на себе зобов'язання при виконанні умов договору, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені договором, керуватись Законом України “Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, а також іншими нормативно-правовими актами.
21.11.2005р. позивачем проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено акт про порушення Правил користування електричною енергією №070310Ю. Відповідно до зазначеного акта, виявлено, що технічні характеристики трансформаторів струму не відповідають характеристикам, зазначеним у договорі №573 про постачання електроенергії. Так, у договорі вказано про встановлення на РП-2-2, кім. №20 трансформатору струму 200/5, що відповідає коефіцієнту трансформації 2 400, а фактично встановлено 400/5, що відповідає коефіцієнту трансформації 4 800. Внаслідок зазначеного порушення відбулось недоврахування спожитої електроенергії.
На підставі зазначеного акта та свідоцтва про державну метрологічну атестацію №1835 від листопада 2003р. комісія Івано-Франківського РЕМ по нарахуванню коштів за недовраховану електроенергію прийняла рішення про проведення донарахування за використану електроенергію з 01.11.2003р., що зафіксовано у протоколі №35 від 20.01.2006р.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, донарахованої за результатами вказаної перевірки.
Оспорюючи заявлені вимоги, ВАТ “Івано-Франківський арматурний завод», зокрема, оспорював достовірність даних, зазначених у свідоцтві про державну метрологічну атестацію №1835 від листопада 20003р., яке досліджувалось комісією під час прийняття рішення про проведення донарахування.
Так, відповідач стверджував, що у оригіналі свідоцтва №1835 від листопада 2003р. зазначено, технічні характеристики трансформаторів струму - ТПЛ-1, 200/5 (А). Зазначене свідоцтво долучено до матеріалів справи (а.с.61). При цьому, відповідач стверджує, що саме ці трансформатори встановлені у комірці №20 РП-2-2.
Згідно копії свідоцтва про державну метрологічну атестацію №1835 від листопада 2003р., яке надано позивачем, зазначено технічні характеристики трансформаторів струму -ТПЛ-10, 400/5(А).
При цьому, зазначені свідоцтва, які мають однаковий номер та дату, видані на різні трансформатори струму, надане відповідачем на трансформатори струму №№ 56031,53801, а позивачем на трансформатори за №№44200,47296. У додатку до договору “Перелік об'єктів і точок комерційного обліку споживача» не зазначено номери трансформаторів струму, які встановлено у комірці №20 РП-2-2, а лише вказані номери лічильників.
Враховуючи зазначене, для встановлення чи мав місце факт надання недостовірних даних суду першої інстанції необхідно було з'ясувати заводські номери трансформаторів струму, які фактично були встановлені у комірці №20 РП-2-2 на момент виявлення порушення та дослідити відповідні свідоцтва.
Крім того, враховуючи суперечливість наданих сторонами доказів щодо технічних характеристик трансформаторів струму, а також пояснень третьої особи щодо допущених описок, суд першої інстанції не був позбавлений права в порядку, передбаченому ст.41 ГПК України, призначити судову експертизу або, відповідно до ст.30 ГПК України, викликати для надання відповідних роз'яснень спеціаліста.
Також, у відповідності з п.6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96р. №28 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.96р. № 417/1442), перерахунок обсягу фактично спожитої електроенергії здійснюється з дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Отже, для вирішення спору у даній справі, суду першої інстанції необхідно також з'ясувати коли здійснювалось останнє контрольне зняття показів розрахункових засобів обліку чи проводилась технічна перевірка, для чого витребувати і дослідити відповідні письмові докази.
Неповне встановлення обставин, що мають значення для справи судами, є порушенням вимог: ст.47 ГПК України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.38 ГПК України, яка зобов'язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Вказані порушення норм процесуального права, які не усунуті апеляційною інстанцією, призвели до неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.
Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.
Так, відповідно до ст.111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківський арматурний завод» задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10. 2006р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2006р. скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.