03.06.2013 року Справа № 904/1610/13-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чимбар Л.О.(доповідач),
суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.
секретар судового засідання: Ненарочкін І.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Станішевський І.С., представник, довіреність №14-69 від 22.03.13;
від відповідача: Чікіньов Д.М., представник, довіреність № 1717 від 27.08.12.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р. у справі № 904/1610/13-г
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ
про стягнення 47 168 898,25 грн., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р. у справі № 904/1610/13-г (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, 39 682 118,39 грн. основного боргу, 432 256, 78грн. пені, 1232 313,92 грн. 3 % річних, 156 898,13 грн. інфляційних втрат, 66 230,25 грн. судового збору. В решті позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 2 161 283, 91 грн. - скасувати і позов в цій частині задовольнити, в інший частині рішення залишити без змін.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні 03.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (постачальник) та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (споживач) укладено типовий договір №7809/21/128627 від 01.02.2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти.
Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Сторонами погоджено, щ постачальник здійснює протягом 2012 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 96250 тис. куб. м. (п.1 Додаткової угоди до договору).
Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8:00 години першого дня місяця до 8:00 години першого дня наступного місяця включно ( п.п. 4.7, п. 4.6. договору).
Згідно з п.4.6. договору споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу, заявленого на наступний розрахунковий період.
Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", згідно з умовами договору, поставлено протягом січня - серпня 2012 року, а Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" прийнято природний газ на загальну суму 155 089 906,34 грн. Вказане підтверджується актами приймання - передачі природного газу (№7809 від 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р.) та актами виконаних робіт (№7809/21383635, №7809/21/387595, №7809/12/391196, №7809/21/394287, №7809/21/396554, №7809/21/401144, № 7809/21/403558).
26.10.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (первісний кредитор) та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) уклали договір №9814/21/132667 про відступлення права вимоги.
Згідно з п.1.1. та п. 1.2. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" за договором на постачання природного газу № 7809/21/128627 від 01.02.2012 р. у сумі 41 457118,39 грн.
Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
Відповідно до п. 2.2. договору № 9814/21/132667 від 26.10.2012 р. про відступлення права вимоги право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання - передачі з зазначенням переліку переданих документів.
За актом приймання - передачі документів від 01.11.2012 р. було здійснено передачу документів. Листом за № 590 від 01.11.2012 р. відповідача повідомлено про відступлення права вимоги.
Відповідачем по спірному договору здійснено часткову оплату за поставлений газ в сумі 113 632 787,95 грн., що підтверджується оборотною відомістю по рахунку 361/72 за 01.10.2011 р. по 31.10.2012 р., довідкою про операції та довідкою про сальдо, а також актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.10.2012 р.
Таким чином заборгованість відповідача за використаний природний газ по договору №7809/21/128627 від 01.02.2012 року станом на 28.01.2013р. складала 41 457 118,39 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого газу виконані не в повному обсязі, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 39 682 118, 39 грн., з врахуванням здійсненої оплати відповідачем 1 775 000 грн. ( до подачі позовної заяви до суду).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов'язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наявні в справі матеріали свідчать про те, що позивачем зобов'язання за спірним договором виконано належним чином, а відповідачем - частково. Тому судом першої інстанції правомірно застосування положення ст.ст. 549, 625 ЦК України та задоволено вимоги позивача про стягнення 1 232 313,92 грн. 3 % річних, 156 898,13 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до п.3 частини першої ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст. 551 ЦК України суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до приписів ст.233 ГК України при зменшенні розміру неустойки повинно братись до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін та враховуватись інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Розглянувши клопотання відповідача та зменшуючи розмір пені, господарський суд обґрунтовано врахував тяжкий фінансовий стан відповідача внаслідок великої дебіторської заборгованості із-за несплати населенням послуг з теплопостачання, що підтверджується наявними у справі матеріалами.
Згідно п.2.1 Статуту відповідач є спеціалізованим підприємством з виробництва та постачання споживачам м.Дніпропетровська теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Він надає послуги з опалення за тарифами, які затверджуються НКРЕ (починаючи з 01.01.2012 року). Однак встановлені тарифи не містять повного відшкодування витрат відповідача на виробництво та постачання теплової енергії всім категоріям споживачів. Відповідач також надає послуги пільговій категорії населення на пільгових умовах. Разом з тим, компенсації з бюджету за різницю між встановленим тарифом та собівартістю, а також відпуск послуг на пільгових умовах отримує несвоєчасно та не в повному обсязі. Сума заборгованості місцевого бюджету, встановлена судовим рішенням в розмірі понад 76 мільйонів гривень до теперішнього часу не відшкодована. Згідно довідки про дебіторську заборгованість станом на 27.02.2013 року (т.1 а.с.220) заборгованість споживачів становить 234 579 090 грн., з них населення 149 798 351,55 грн. Відповідачем здійснюються заходи для зменшення дебіторської заборгованості шляхом стягнення у судовому порядку заборгованості з боржників. Однак, як вбачається з документів виконавчого провадження, наданих відповідачем, більшість рішень (стосовно фізичних осіб) не виконується у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення. Згідно довідки (т.1 а.с.217) відповідачем згідно з законом укладено 3 925 договорів на реструктуризацію заборгованості станом на 01.02.2013 року на суму 2 419 634,07 грн.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо необхідності зменшення розміру пені до 10%, оскільки він зроблений на повно, всебічно та об'єктивно з'ясованих фактичних обставинах справи і не суперечить нормам діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р. у справі № 904/1610/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя С.Г. Антонік
Суддя Л.В. Чоха
Постанова виготовлена в повному обсязі 06.06.2013 року.