ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
05 червня 2013 року № 826/4956/13-а
Об 11 годині 05 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Шевчук Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя"
до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
про скасування постанов,
Приватне акціонерне товариство "Ренесанс Життя" звернулося до суду з позовом про скасування постанов відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 15 березня 2013 року № 32833728.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України "Про виконавче провадження" та зазначає, що постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 15 березня 2013 року № 32833728 підлягають скасуванню, оскільки Приватним акціонерним товариством "Ренесанс Життя" виконано рішення Суворовського районного суду міста Одеси та погашено заборгованість, згідно виконавчого листа Суворовського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2012 року № 1527/2399 в повному обсязі до початку його примусового виконання, про що повідомлено відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. Також представник позивача вказує на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2013 року скасовано рішення Суворовського районного суду міста Одеси.
.Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з тих підстав, що відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві правомірно винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 15 березня 2013 року № 32833728, оскільки Приватним акціонерним товариством "Ренесанс Життя" не виконано рішення суду у строк, встановлений для добровільного виконання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
15 березня 2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову № 32833728 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" виконавчого збору у розмірі 768,97 грн. та постанову № 32833728 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100 грн.
Вказані постанови прийняті за результатами виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Суворовського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2012 року № 1527/2399 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" на користь ОСОБА_1 7 689,67 грн.
Відповідно до Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною другою статті 2 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Згідно частини другої статті 25 Закону № 606 у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 5 червня 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 32833728 з виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2012 року № 1527/2399 та зобов'язано боржника самостійно виконати рішення суду в строк до семи днів з дня відкриття виконавчого провадження.
Приватне акціонерне товариство "Ренесанс Життя" не погоджуючись з винесеною державним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження, оскаржило його до Суворовського районного суду міста Одеси.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 26 вересня 2012 року у справі № 1527/10275/12 відмовлено у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
15 березня 2013 року Приватним акціонерним товариство "Ренесанс Життя" подано до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві лист № 02/3719, яким позивач повідомив начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про виконання рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 4 квітня 2012 року, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 5 червня 2012 року № 32833728.
15 березня 2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції винесено оскаржувані постанови № 32833728 про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Статтею 28 Закону № 606 встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Відповідно до підпункту 3.7.1 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
Таким чином, виконавчий збір - це вид майнової відповідальності боржника, який не виконав без поважних причин у строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання вимог виконавчого документа.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність стягнення виконавчого збору з боржника (винесення відповідної постанови) від вчинення або не вчинення заходів пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а тому доводи представника позивача про те, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є неправомірною, оскільки на час винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем не було розпочато дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, судом визнаються необгрунтованими.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.
Згідно статті 41 Закону № 606 витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:
1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;
3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;
4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;
6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;
7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Згідно пункту 4.15.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.
Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3).
Проте, в матеріалах виконавчого провадження не міститься акт про витрати на проведення виконавчих дій, а тому суд позбавлений можливості встановити за організацію та проведення яких саме виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення Суворовського районного суду міста Одеси, державним виконавцем стягнуто з позивача витрати виконавчого провадження в розмірі 100 грн.
Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2013 року у справі № 1527/10275/12 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" задоволено, ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 26 вересня 2012 року скасовано та ухвалено нову, якою скаргу Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" задоволено та визнано неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження від 5 червня 2012 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про примусове виконання виконавчого листа № 1527/2399, виданого 26 квітня 2012 року Суворовським районним судом міста Одеси.
Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2013 року у справі № 6-43131св12 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 4 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2012 року, касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" задоволено частково, рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 4 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2012 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Отже, враховуючи, що рішення Суворовського районного суду міста Одеси при примусовому виконанні якого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 32833728 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" на користь ОСОБА_1 7 689,67 грн. скасоване, а постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 32833728 визнана неправомірною, відповідно, ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Апеляційного суду Одеської області, суд приходить до висновку, що позивач не зобов'язаний нести додаткову відповідальність за несвоєчасне виконання рішення Суворовського районного суду міста Одеси.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 28 Закону № 606 у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.
Згідно абзацу дев'ятого пункту 14.16.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за поданням державного виконавця начальником відповідного органу державної виконавчої служби в разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
З огляду на встановлені у суді обставини та враховуючи, що нормами чинного законодавства передбачено звільнення від слати виконавчого збору у разі скасування рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа та з огляду на те, що рішенням Апеляційного суду Одеської області встановлено неправомірність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 32833728, постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 15 березня 2013 року № 32833728 підлягають скасуванню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору від 15 березня 2013 року № 32833728
3. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 15 березня 2013 року № 32833728.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Ренесанс Життя" судові витрати у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева
Повний текст постанови складений 7 червня 2013 року.