вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
31 травня 2013 р. (16:28) Справа №2а-15021.1/10/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кисельової О.М.,
при секретарі - Сидельової М.В.,
за участю представників відповідачів - Бедаш О.Л., Коробова І.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, Сімферопольського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК
про визнання недійсним наказів, поновлення на роботі та стягнення компенсації
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання недійсними наказів №1613 від 24.09.2010 року та №476 о/с від 20.10.2010 року, поновлення на роботі та стягнення компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що при його звільненні порушено порядок звільнення члена профспілки з органів внутрішніх справ, оскільки за ініціативою адміністрації звільнення допускається лише за згодою професійного органу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.2010 року позов в частині вимоги щодо визнання наказу №1613 від 24.09.2010 року залишено без розгляду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.09.2012 року позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, Сімферопольського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК про визнання недійсним наказу, поновлення на роботі та стягнення компенсації залишено без розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2012 року, ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.2010 року щодо залишення позову про визнання наказу №1613 від 24.09.2010 року без розгляду, залишено без змін.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2013 року ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.09.2012 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та справу направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду АР Крим.
За результатами повторного автоматичного розподілу, в зв'язку з переведенням з посади судді Окружного адміністративного суду АР Крим Александрова О.Ю. на роботу на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Севастополя, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим справу прийнято до провадження суддею Кисельовою О.М.
У судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позові.
Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим у судовому засіданні заперечувала проти позову, пояснивши, що наказ №1613 від 24.09.2010 року, яким обрано відносно позивача вид дисциплінарного стягнення, є діючим та ніким не оскаржено, оскільки в цій частині позов ОСОБА_3 було залишено без розгляду і ухвала суду набрала чинності. А винесений на його підставі наказ по особовому складу №476 о/с від 20.10.2010 року виконує прийняте рішення про обрання виду дисциплінарного стягнення.
Положенням про порядок проходження служби особами рядового та і начальницького складу органів внутрішніх справ та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України не передбачено згоди профспілки для звільнення, а звільнення здійснюється наказом начальника одноособово.
Представник Сімферопольського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК, залучений до участі у розгляді справи ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.12.2010 року проти позову заперечував, зазначивши, що ОСОБА_3 було порушено службову дисципліну, що виразилася у відсутності на службі без поважних причин протягом тривалого часу, внаслідок чого його було звільнено наказом №1613 від 24.09.2010 року за ст. 64 « Є», який не оскаржений на сьогоднішній день, а винесений на його підставі наказ №476 о/с від 20.10.2010 року виконує це рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідачів та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом начальника ГУ МВС України в АР Крим № 1613 від 24.09.2010 року про покарання працівника ГУ МВС України в АР Крим, за порушення службової дисципліни, ст.1,2,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. № 3460-IV, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин протягом тривалого часу, а саме: з 03.09.2010 року по теперішній час, старшого слідчого відділення Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим капітана міліції ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органі внутрішніх справ.
На підставі вказаного наказу начальником ГУ МВС України в АР Крим видно наказ по особовому складу №476 о/с від 20 жовтня 2010 року про звільнення капітана міліції ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 «Є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органі внутрішніх справ.
Позивач у позові просить визнати ці накази недійсними, з тих підстав, що порушено порядок звільнення його, як особи, яка є членом профспілки, посилаючись на Статут професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України та ст. 43 Кодексу законів про працю України.
Суд вважає необхідним зазначити наступне.
Як вбачається з наказу № 1613 від 24.09.2010 року позивача було звільнено за порушення службової дисципліни.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови проходження служби особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права та обов'язки визначаються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" № 3460-ІV від 22 лютого 2006 року (далі- Дисциплінарний статут).
Відповідно до п. 8 ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання(ч.7 ст. 13).
Згідно до ч.5 ст. 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Таким чином, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового та начальницького складу одноособово, окрім Міністра внутрішніх справ, начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Отже, наведене означає, що не потребується згоди профспілкового комітету на звільнення осіб рядового та начальницького складу.
Що стосується обов'язкової згоди профспілкового комітету на звільнення осіб рядового та начальницького складу відповідно до ст. 43 Кодексу законів про працю України, то в даному випадку відносини про проходження служби в органах внутрішніх справ не є трудовими, а всі питання щодо звільнення (поновлення на службі), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають вирішенню відповідно до Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а не норм Кодексу законів про працю України.
Крім того, суд зазначає, що наказ № 1613 від 24.09.2010 року, за умови залишення ухвалою суду, яка набрала чинності, вимог позивача про визнання його недійсним, є таким, що не оспорюється по даній справі і є діючим на сьогоднішній день.
Тоді як наказ № 467 о/с від 20.10.2010 року в розумінні ч.5 ст. 18 Дисциплінарного статуту, є таким, що підтверджує лише виконання дисциплінарного стягнення, накладеного на працівника органі внутрішніх справ начальником.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління МВС України в АР Крим № 467 о/с від 20.10.2010 року прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а відтак є правомірним, тому у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу слід відмовити.
Оскільки оскаржувані накази відповідача є правомірними, позовні вимоги щодо поновлення на посаді, стягнення компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Керуючись статтями 158-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.