копія
29 травня 2013 р. Справа № 804/4682/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРябчук О.С.
при секретаріСвітка Н.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,-
03 квітня 2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправними дій Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби;
- скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0014561703 від 19.12.2012 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за платежем орендна плата з фізичних осіб, яке прийняте Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі акта перевірки № 1086/17-217/1-2557306462 від 29.11.2012 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Дії відповідача по проведенню камеральної перевірки податкової звітності позивача по платі за землю є протиправними. Відповідачем проведено та складено акт камеральної перевірки, при тому, що фактично податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку, оскільки камеральною є перевірка виключно податкової звітності, а з акту перевірки вбачається, що відповідач при складанні акту використовував інші матеріали, крім податкових декларацій платника податків, зокрема, договори оренди земельних ділянок, довідки про нормативну грошову оцінку. Крім того, відповідачем при перевірці досліджені питання формування розміру орендної плати за користування земельними ділянками, в той час як розмір орендної плати є однією з основних умов договору оренди, отже, податковий орган, перевищуючи повноваження, втрутився в договірні відносини позивача та Криворізької міської ради. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0014561703 від 19.12.2012 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню. Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. про роз'яснення рішення, на яку посилається в запереченнях відповідач, не стосується спірних правовідносин, оскільки рішення, котре нею роз'яснюється, вже було виконане на момент винесення ухвали.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив про таке. Позивачем до податкового органу було надано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2012 р., в якій зменшено розмір орендної плати. При цьому, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Криворізької міської ради, на підставі якого складено довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, але ухвалою суду роз'яснено зазначене рішення та вказано, що дія рішення Криворізької міської ради може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 р. В зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрована 27.09.1999 р., включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним номером НОМЕР_2 та перебуває на обліку в Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Криворізькою міською радою укладено договори оренди земельних ділянок від 20.01.2005 р., від 18.11.2008 р.
29.11.2012 р. Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності по платі за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р., щодо виявлених помилок в уточнюючій декларації за 2012 р.
За результатами перевірки складено акт № 1086/17-217/1-2557306462 від 29.11.2012 р.
Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4:
- пп. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288, п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки на суму 15 054,77 грн.
Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 в уточнюючій декларації неправомірно зменшила розмір орендної плати за землю, в той час як на момент подання уточнюючої декларації діяла грошова оцінка землі, яка затверджена рішенням Криворізької міської ради від 14.05.2010 р. № 3884.
На підставі акту № 3584/344/1503/30442560 від 08.11.2012 р. Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0000121503 від 01.03.2013 р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. по справі № 2а-423/10/0408 встановлено наступні обставини:
«Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 р. визнано рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» нечинним.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 р. виконання даної постанови було зупинено до закінчення касаційного провадження. Ухвалою касаційного суду від 11.12.2012 р. залишено без змін постанову апеляційного суду від 01.11.2011 р.
Апеляційний суд в постанові від 01.11.2011 р. зазначив, що існування рішення потягло настання певних юридичних наслідків для невизначеного кола суб'єктів, а тому його дія може бути припинена тільки на майбутнє, тобто з часу набрання законної сили рішенням суду.
З такою правовою позицією погодився і Вищий адміністративний суд України, зазначивши про це в ухвалі від 11.12.2012 р.
Отже, застосування протягом бюджетного періоду 2013 р. будь-яких ставок податку за землю або орендної плати, визначених інакше, ніж рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», є неможливим без порушення норм Податкового кодексу України».
Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом роз'яснено, що дія рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 р.
Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування податком з плати за землю є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п.п. 288.1-288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, в якій зменшено суму податкових зобов'язань в зв'язку зі скасуванням рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 р. № 3884, яким затверджена грошова оцінка земельних ділянок.
При цьому, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. роз'яснено постанову суду про скасування вказаного рішення Криворізької міської ради та зазначено, що дія рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 р.
Таким чином, у позивача відсутні підстави для зменшення податкових зобов'язань з плати за землю.
Доводи представника позивача щодо протиправності дій Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, в тому числі, і щодо плати за землю. Здійснення контролюючим органом перевірки, в межах наданих повноважень, правильності нарахування земельного податку, на суму якого впливають умови договору оренди, не є втручанням в договірні відносини орендаря та орендодавця.
При проведенні перевірки податкової звітності позивача досліджувалось саме нарахування земельного податку в уточнюючій податковій декларації. При цьому, для встановлення правомірності зменшення розміру податку відповідачем використані матеріали, на підставі яких розраховується сума податкового зобов'язання. Зазначене не є порушенням податкового законодавства, яке регулює порядок проведення камеральних перевірок.
З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0014561703 від 19.12.2012 р. відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати на користь позивача не присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено 03 червня 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя О.С. Рябчук 03.06.2013 р. О.С. Рябчук