Рішення від 31.05.2013 по справі 416/670/13-ц

416/670/13-ц

2/416/443/13

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Гайдук В.Г.

при секретарі Забєлкіній О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лутугине цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в особі Відокремленого підрозділу “Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на наступне. ТОВ “Луганськвода” в особі Відокремленого підрозділу “Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” (далі - ТОВ “Луганськвода”) надає комунальні послуги з водопостачання і водовідведення відповідачу, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, квартири є суміжними, кожна з них має свій особовий розрахунок, відповідач є власником зазначених квартир. 17 грудня 2012р. Лутугинським районним судом був винесений судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 680 грн. 80 коп. Ухвалою Лутугинського районного суду № 2-с/1215/65 від 02 січня 2013р. судовий наказ був скасований. Згідно з умовами договору від 19 вересня 2012р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення в квартирі № 1 встановлений засіб обліку води, по якому відповідач розраховується за отримані послуги, заборгованості за особовим розрахунком № 22221 відповідач не має. В квартирі № 2 засіб обліку води не встановлено, нарахування за особовим рахунком № 22222 проводилися з розрахунку на 5 осіб за встановленими тарифами. За отримані комунальні послуги в квартирі № 2 відповідач не сплачувала, вважаючи, що даний особовий рахунок їй не належить, заборгованість за період з 01 лютого 2004р. по 01 січня 2009р. складає 680 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 382 ЦК України власникам у житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, тобто суміжні квартири № 1 та № 2 в будинку за зазначеною адресою належать відповідачу.

Відповідно до п.5.5.3 договору споживач зобов'язаний надати постачальнику у місячний строк відомості про зміну ступеню благоустрою, кількості мешкаючи, зміну розміру поливної площі, площі теплиць (парників) та інше. При цьому споживач зобов'язаний надати підтверджуючи документи (домову книгу, технічний паспорт на будинок, проектну документацію на водопровідний ввід, довідки та інше). Але відповідачем вищевказаний порядок надання зазначених документів для внесення змін до особового рахунку № 22222 був порушений, в зв'язку з чим за нею утворилась заборгованість за період з 01 лютого 2004р. по 01 січня 2009р. у розмірі 680 грн. 80 коп. Просить стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги та повернути судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, пояснила, що вона вступила в договірні відносини з позивачем, які було зафіксовано шляхом відкриття особового рахунку № 22221, що підтверджується договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 19 вересня 2012р. та раніше укладеним договором від 13 березня 2007р. Розраховується вона за надані їй послуги за особовим рахунком № 22221 відповідно до показань засобу обліку, заборгованості не має. Посилання позивача на те, що на неї оформлений ще один рахунок № 22222, за яким вона не сплачує комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, є необґрунтованими, а нарахування на неіснуючий фактично особовий рахунок є незаконними. Відповідно до договору дарування від 21.11.2001р. вона є власником 51/100 частки житлового будинку за зазначеною адресою. Посилання позивача на технічний план як на обґрунтування того, що вона є власником суміжних квартир №№1-2 в цьому будинку, є необґрунтованими, оскільки технічний паспорт на нерухоме майно являється лише результатом інвентаризації нерухомого майна, але не визначає статус нерухомого майна та його власників. В належній їй 51/100 частці житлового будинку вони з чоловіком та дитиною зареєстровані з 2005р., але нарахування заборгованості було здійснене на 5 осіб. Належні їй 51/100 частка будинку завжди використовувалася як єдиний цілий об'єкт майна, з єдиним введенням централізованої системи водопостачання, на яке встановлений прилад обліку води згідно технічним умовам №5299 на встановлення водоміра. Крім того, позивач пропустив строк позовної давності при зверненні до суду, у зв'язку з чим просить застосувати строк загальної позовної давності, відмовити позивачу в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини щодо надання послуг з питного водопостачання регулюються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005р. № 630 Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до ст.22 Закону України “Про питну воду і питне водопостачання” споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду. Цей обов'язок споживача питної води передбачений і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно зі зворотною відомістю (а.с.10) на ОСОБА_1 відкритий особистий рахунок №22221 за адресою: АДРЕСА_1. Як встановлено у судовому засіданні, заборгованості за цим рахунком відповідач не має.

Відповідно до довідки ТОВ “Луганськвода” ( а.с.7) ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, є абонентом, який користується комунальними послугами позивача і на неї відкритий особистий рахунок № 22222.

Згідно зі зворотною відомістю та наданим розрахунком (а.с. 8-9) у відповідача за період з 01 лютого 2004р. по 01 січня 2009р. створилась заборгованість по оплаті комунальних послуг з водопостачання та водовідведення у сумі 680 грн. 80 коп.

Як убачається з технічного паспорту на житловий будинок за адресою: смт Георгіївка Лутугинського району Луганської області, вул. Молодої Гвардії, № 40, ОСОБА_1 є власником квартир № 1 та № 2 за зазначеною адресою, що складає 51/100 частку будинку. (а.с.44-47).

Дану обставину у судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_3 - контролер Відокремленого підрозділу “Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” ТОВ «Луганськвода».

Як убачається з довідки позивача від 31.05.2013р., в квартирі АДРЕСА_3, з 01 грудня 2003р. був відкритий особовий рахунок № 22221 на ім'я ОСОБА_4, з 17 лютого 2006р. рахунок перереєстрований на ім'я ОСОБА_1; в квартирі № 2 будинку за зазначеною адресою з 01 грудня 2003р. був відкритий особовий рахунок № 22222 на ім'я ОСОБА_5, с 14 липня 2004р. перереєстрований на ім'я ОСОБА_1, тобто на ім'я відповідача зареєстровано два рахунки. За рахунком № 22222 відповідача за період з 01 лютого 2004р. по 01 січня 2009р. існує заборгованість у розмірі 680 грн. 80 коп.

17 грудня 2012р. Лутугинським районним судом був винесений судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 680 грн. 80 коп. Ухвалою Лутугинського районного суду № 2-с/1215/65 від 02 січня 2013р. судовий наказ був скасований. (а.с.5).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, враховуючи те, що станом на час звернення позивача до суду (10 грудня 2012р.) з заявою про видачу судового наказу, (25 лютого 2013р.) - з позовом про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 680 грн. 80 коп. строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплинув, доказів поважності причин його пропуску суду або клопотання про поновлення таких строків не представлено, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60, 209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611 ЦК України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р. Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, ст.ст.67-68 ЖК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в особі Відокремленого підрозділу “Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення за пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Попередній документ
31686106
Наступний документ
31686108
Інформація про рішення:
№ рішення: 31686107
№ справи: 416/670/13-ц
Дата рішення: 31.05.2013
Дата публікації: 17.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лутугинський районний суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг