ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2602/1679/12
провадження № 1/753/230/13
"19" квітня 2013 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді Сизової Л.А., при секретарі Голуб Н.О., з участю прокурора Лисенка В.В., захисника ОСОБА_2 та представника потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Бородянка, Бородянського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, одруженого, освіта середня-технічна, раніше судимого 02.12.2004 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.ст. 187 ч. 4, 357 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений в жовтні 2009 року з Бориспільської ВК № 119, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 2, 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України,
ОСОБА_4, 07.04.2012 близько 01 год., знаходячись по вул. Семашко в смт. Бородянка, Київської області, скориставшись довірчими стосунками з ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом обману заволодів мобільним телефоном «Нокіа 3110», вартістю 300 грн., який ОСОБА_5 на його прохання передав йому для телефонування знайомому. Отриманим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому гр. ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 300 гривень.
15.06.2012 року приблизно о 7 год. 25 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Тростянецькій в м. Києві, від вул. Ревуцького в напрямку вул. Вербицького, допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б) та 18.4 Правил дорожнього руху України, а саме:
2.3 (б) ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і ш відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
18.4 ПДР України - якщо перед нерегульованим пішохідний переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а враз: потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виразилось в тому, що він керуючи вказаним транспортним засобом, який належить його дружині гр. ОСОБА_6, проявив власну неуважність та необачність, та не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, внаслідок чого виїхав на пішохідний перехід, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7, 1994 р.н., який рухався з права наліво відносно руху автомобіля по пішохідному переході та мав перевагу у русі.
Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4, знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме заподіянням пішоходу ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1187/е від 26.07.2012 року, ОСОБА_7 внаслідок даної ДТП отримав наступні тілесні ушкодження:
- рана в нижній третині лівої гомілки розмірами 5x1,5 см. з наявністю виступаючих кісткових уламків з її дна, уламковий перелом обох кісток лівої гомілки в дистальній третині діафізу зі зміщенням уламків - відкритий перелом діафізів кісток лівої гомілки.
Локалізація та характер вищевказаних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи, в тому числі і часових даних, у своїй сукупності дозволяють стверджувати, що дані ушкодження утворилися внаслідок дії тупого предмету (тів), могли утворитися в термін вказаний у постанові, тобто 15.06.2012 року при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався з пішоходом).
В момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні тіла та був обернутий до нього лівим боком.
За ступенем тяжкості вищевказаний відкритий перелом діалізів кісток лівої гомілки відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
Крім цього, ОСОБА_4, 15.06.2012 року приблизно 07 год. 25 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1, порушуючи вимоги правил дорожнього руху України та будучи особою, що керує джерелом підвищеної небезпеки, усвідомлюючи, що він скоїв дорожньо-транспортну пригоду, та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який залишився лежати на проїзній частині вул. Тростянецька, без допомоги, в результаті чого, він опинився в небезпечному для життя стані і без сторонньої допомоги не міг вийти з нього, ОСОБА_4 був зобов'язаний і мав можливість зупинитись і надати потерпілому ОСОБА_7 допомогу. Не зважаючи на це, ОСОБА_4, в порушення вимог п.п. 2.10 підпункти «а», «г» та «д» Правил дорожнього руху України, маючи можливість надати необхідну допомогу потерпілому, не зупинив свій транспортний засіб, не вжив заходів по наданню першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карети швидкої медичної допомоги, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив потерпілого ОСОБА_7 на місці події, який перебував в небезпечному для життя стані, внаслідок отриманих при дорожньо-транспортній пригоді травм.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 07.04.2012 року, знаходячись в Бородянці разом зі своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на заправці купили пиво та від'їхали, щоб його випити. В цей час він побачив двох хлопців та вирішив підійти до них попросити телефон, щоб подзвонити знайомому, оскільки в нього на рахунку не було коштів для дзвінка, а в його товаришів розрядились батареї. Один з них дав йому свій телефон «Нокіа» чорного кольору. Телефонуючи, він почав йти до автомобіля, на якому вони приїхали, телефон він поклав до кишені та сів до автомобіля, після чого вони поїхали додому. Наступного дня він згадав про телефон, однак вирішив залишити його собі. 13.04.2012 року, коли до нього приїхали працівники міліції , він видав телефон їм.
Щодо подій, що мали місце 15.06.2012 року пояснив, що він керуючи автомобілем «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Тростянецькій в м. Києві, від вул. Ревуцького в напрямку вул. Вербицького, не доїжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, приблизно за 2-3 метри помітив на ньому потерпілого, який з'явився раптово. Намагаючись уникнути наїзду , він застосував гальмування та викрутив кермо праворуч, однак зіткнення уникнути не вдалося. Від удару пішохід відлетів ліворуч та зачепив дзеркало заднього виду його автомобіля, з лівої сторони. Він був дуже наляканий , в шоковому стані , тому не зупиняючись поїхав з місця ДТП. На світлофорі до нього під'їхав та зупинився автомобіль марки «Деу» і водій сказав йому , щоб він повернувся на місце ДТП, але він здійснив рух заднім ходом, проїхав декілька метрів та після цього викрутив кермо ліворуч і поїхав з місця. Після цього зателефонував дружині та розповів про те, що трапилось і де його можна знайти. Приблизно о 14 год. 00 хв. приїхала його дружина та повідомила йому, що їй телефонували працівники ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та цікавилися де він і автомобіль. Він вирішив піти до Дарницького РУ м. Києва та зізнатися у скоєному. Цивільний позов прокурора в інтересах КМДКЛ №2 та потерпілого ОСОБА_7 визнав повністю.
Інші докази по справі не досліджувалися відповідно до ст.. 299 КПК України.
Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує його дії за ст. 268 ч. 2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження; за ст.. 135 ч.1 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той , хто залишив без допомоги, зобов»язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу , у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та за ст.. 190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий за скоєння умисного злочину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, враховуючи думку потерпілого, який просив не позбавляти волі ОСОБА_4, а надати йому можливість відшкодувати завдані збитки, вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12947грн.78коп. та моральної шкоди в сумі 80000грн. задовольнити, цивільний позов прокурора в інтересах Київської міської дитячої клінічної лікарні №2 на суму 1655грн.35коп. задовольнити.
Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України і призначити йому покарання:
За ч.2 ст. 190 КК України - два роки позбавлення волі.
За ч.2 ст. 286 КК України - три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
За ч.1 ст. 135 КК України - два роки позбавлення волі.
На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначити три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
Строк відбування покарання відраховувати з 15 червня 2012 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 - тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речові докази - мобільний телефон залишити у потерпілого ОСОБА_5, автомобіль « Форд Фокус» , д.н.з. НОМЕР_1 повернути власнику - ОСОБА_6.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 в рахунок матеріальної шкоди 12947грн.78коп., в рахунок моральної шкоди 80000грн., а всього 92947грн.78коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київської міської дитячої клінічної лікарні №2 вартість лікування потерпілого - 1655грн.35коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві за проведення авто технічної експертизи №337/ат від 26.07.2012 року ( код 11521) 882грн.72коп.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту проголошення, засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.