у.н. 415/2613/13-ц
н.п. 2/415/944/13
06.06.2013 м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
при секретарі судового засідання Бандуровій В.І.,
з участю представників
позивачки ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання усної домовленості недійсною та стягнення авансових платежів, -
Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, в якому просила визнати недійсною усну угоду про наміри купівлі-продажу будинку №14-а по вул.. Желєзнодорожній, станції Лоскутовка Попаснянського району між нею і відповідачкою від вересня 2010 р. та стягнути з відповідачки на користь позивачки 50 тис. російських рублів, що еквівалентно 12890 грн. 40 коп., сплачених за вказаною усною угодою.
Позивачка позов підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідачка позов не визнала, суду пояснила, що між нею та позивачкою дійсно була усна домовленість на продаж будинку, позивачка сплатила їй вказану суму, яка є завдатком, але відмовилася від договору.
Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав, бо отримана сума була завдатком, позивачка сама відмовилася від договору.
Судом досліджено наступні докази: номера; копії прибутково касових ордерів; копія довідки від 11.04.2013 р.; копія угоди на надання правової допомоги та представництва у суді.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка за відсутності достатньої правової підстави в період з 16 жовтня 2010 р. по 12 лютого 2011 р. перерахувала відповідачці 50 000 крб. РФ, що підтверджує переводними банківськими документами:
- прибутковим касовим ордером №520499 від 16 жовтня 2010 р. на суму 10 тис. рублів,
- прибутковим касовим ордером №644215 від 15 листопада 2010 р. на суму 15 тис. рублів,
- прибутковим касовим ордером №770670 від 15 грудня 2010 р. на суму 10 тис. рублів,
- приходним касовим ордером №48122 від 12 лютого 2011 р. на суму 10 тис. рублів.
Згідно з ст. 657 ЦК України угода купівлі-продажу нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню…
Відповідно до ст.635 ч.1 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
На підставі ст.220 ч.1 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Статтею 215 ч.2 ЦК України передбачено, що Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
З аналізу наведених норм витікає, що авансом чи завдатком як видами забезпечення зобов'язання може бути забезпечене тільки дійсне існуюче зобов'язання, зокрема таке, що виникло на підставі договору (ст.11 ЦК України).
Попередній договір між сторонами про майбутню купівлю-продаж будинку є нікчемним, бо сторони не дотрималися передбаченого законодавством нотаріального посвідчення такого договору.
Оскільки визнання нікчемного правочину недійсним не потребує судового рішення, вимоги про визнання недійсної усної угоди між сторонами про наміри купівлі-продажу будинку №14-а по вул.. Желєзнодорожній, станції Лоскутовка Попаснянського району задоволенню не підлягають.
Відмовляючи у вимогах про стягнення отриманих відповідачкою коштів суд виходить з того, що підставою позову є стягнення авансових платежів, тобто платежів які забезпечують виконання зобов'язання.
Однак договір купівлі-продажу будинку між сторонами не укладався, попередній договір є нікчемним, тому відсутнє і зобов'язання, що виникло з договору, умовою якого були б авансові чи будь-які інші платежі в рахунок оплати за будинок.
Стягнення грошових коштів у такому випадку здійснюється на іншій підставі (в юридичному значенні цього слова) і за іншого законодавчого регулювання, зазначити яке суд не може, щоб не бути звинуваченим у виході за межі позовних вимог.
Тому суд відмовляє у задоволенні позову внаслідок невідповідності його підстави встановленим обставинам.
Додатково суд зазначає лише те, що нехтування положеннями про встановлення підстави позову, як необхідного елементу для його задоволення чи відмови у даному випадку позбавить позивачку права скористатися положеннями ст.ст.536, 1214 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання усної домовленості недійсною та стягнення авансових платежів відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту його проголошення.
Суддя: