Справа № 694/473/13-ц
провадження 2/694/250/13
04.06.2013 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді Нестерук Т.М.,
при секретарі Некречій Н.Я.,
з участю відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання,
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - ХНУВС) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 фактичні витрати, пов'язані з навчанням, а саме грошові кошти в розмірі 6 813 грн. 76 коп. Свої вимоги позивач мотивує тим, що наказом ХНУВС № 212 о/с від 04.08.2001 року ОСОБА_1 було зараховано до складу курсантів цього навчального закладу. 19 листопада 2001 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Після закінчення навчання наказом ХНУВС № 193 о/с від 24.06.2005 року відповідача було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби. Наказом ГУМВС України в Харківській області № 278 о/с від 28.12.2007 року відповідача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «Є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС. Відповідно до Угоди про підготовку фахівця, укладеної між позивачем та відповідачем, останній зобов'язаний у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті, сума яких становить 6 813 грн. 76 коп. Також позивач зазначає, що інформація про звільнення ОСОБА_1 надійшла до ХНУВС 10.01.2012 року листом УМВС України в Черкаській області від 04.01.2012 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Подав до суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити, а також розглянути справу без його участі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. Пояснив, що дійсно проходив навчання в ХНУВС та підписував Угоду про підготовку фахівця, на яку посилається позивач, однак зазначив, що на день його звільнення з ОВС вислуга років календарна складала більше шести років, а пільгова більше семи років. Також відповідач просив застосувати позовну давність та відмовити в позові, оскільки Угода про підготовку фахівця діяла до 01 липня 2008 року.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом ХНУВС № 212 о/с від 04.08.2001 року відповідач ОСОБА_1 був зарахований до складу курсантів навчального закладу з 14.08.2001 року (а.с. 4)
19 листопада 2001 року між ХНУВС та ОСОБА_1 була укладена угода про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням, згідно якої відповідач зобов'язався відшкодувати вартість навчання у разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну за підставами, передбаченими п. 3 цієї угоди відшкодувати МВС України витрати за період навчання. Згідно п.п. 3.2 п. 3 Угоди підставою відшкодування МВС України ваторсті навчання в разі дострокового розірвання угоди є, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни (а.с. 3).
Наказом ХНУВС № 193 о/с від 24.06.2005 року ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Черкаській області (а.с. 5)
Наказом ГУ МВС України в Черкаській області № 278 о/с від 28.12.2007 року дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Звенигородського РВ УМВС ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «Є» (за порушення дисципліни), тобто до закінчення 3-річного терміну, визначеного Угодою (а.с. 6).
Таким чином, прав позивача є порушеним.
Відповідач просить застосувати позовну давність та відмовити в позові.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частина 4 ст. 267 ЦК України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене паво підлягає захисту.
З матеріалів справи вбачається, що Угода про підготовку фахівця, укладена між позивачем та відповідачем 19 листопада 2001 року, набрала чинності з моменту підписання та діяла до 01 липня 2008 року (п. 11 Угоди), тобто вона була чинною на весь час навчання, а саме чотири роки, та три роки після його закінчення.
Пункт 3 Угоди передбачав підстави відшкодування МВС України вартості навчання в разі дострокового розірвання угоди, чого не відбулося.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу могло бути відомо про порушення його права відповідачем на момент закінчення дії Угоди, а саме 01 липня 2008 року, при здійсненні належного контролю за проходженням служби відповідачем. Строк позовної давності закінчився 01 липня 2011 року.
Посилання позивача на те, що інформація про звільнення ОСОБА_1 надійшла до нього 10.01.2012 року листом УМВС України в Черкаській області від 04.01.2012 року суд не може визнати поважною причиною пропуску строку позовної давності, оскільки з вищевказаного листа вбачається, що запит щодо такої інформації позивачем було направлено за вих. № 7/282 від 26.12.2011 року, тобто вже після спливу строку позовної давності (а.с.13) .
Враховуючи те, що позивач пропустив строк позовної давності та не навів поважних причин пропуску строку, а відповідач просить застосувати позовну давність, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з цих підстав.
На підставі ст. ст. 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позовної заяви Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.М.Нестерук