Справа № 750/1651/13-ц Провадження № 22-ц/795/1336/2013 Головуючий у I інстанції -Лямзіна Н.Ю. Доповідач - Хромець Н. С.
Категорія -цивільна
07 червня 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХромець Н.С.
суддів:Горобець Т.В., Страшного М.М.
при секретарі:Костюк Ю.Г.
за участю:позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, його представника ОСОБА_8, представника органу опіки і піклування ОСОБА_9
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_10 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні,
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_10 надавати можливість ОСОБА_5 спілкуватись з дитиною - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно рішення Служби у справах дітей Виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради. Визначено спосіб участі ОСОБА_5 у вихованні дитини ОСОБА_11 наступним чином: забирати бабусі від батька о 17 год. у п'ятницю і повертати батьку о 19 год. суботи до свого місця проживання з ночівлею. Зобов'язано ОСОБА_10 не чинити ОСОБА_5 перешкод у визначених рішенням суду способах її участі у вихованні дитини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_10 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визначити спосіб участі ОСОБА_5 у вихованні дитини наступним чином: побачення з дитиною до досягнення нею 7 років за її місцем проживання два рази на місяць у першу та третю суботу місяця з 10.00 год. до 13.00 год. в присутності батька або бабусі по лінії батька і побачення з дитиною по досягненню дитиною 7 років за місцем її проживання два рази на місяць у першу та третю суботу з 10.00 год. до 19.00 год. Апелянт вказує на незаконність та необґрунтованість даного рішення, а саме, що при його ухваленні суд взяв до уваги лише рішення Виконавчого комітету Деснянської районної ради, а подані письмові пояснення відповідача не були взяті до уваги. На думку відповідача, при вирішенні справи судом взагалі не було враховано вік дитини, її стан здоров'я , поведінку баби, прихильність дитини до кожної із сторін та вимоги ст.ст. 159, 263 СК України.
У судовому зсіданні відповідач і його представник підтримали апеляційну скаргу, позивач і представник позивача скаргу не визнали. Представник органу опіки і піклування заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини є ОСОБА_10 та ОСОБА_14 (а.с. 39). Мати дитини померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Дитина з народження проживала з бабусею ОСОБА_5, яка відповідно до рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради від 22.08.2011 року № 194 була призначена опікуном у зв'язку зі смертю матері та запису відомостей про батька дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.02.2012 року визнано ОСОБА_10 батьком малолітньої дитини ОСОБА_13. З 03.11.2012 року дитина проживає з батьком і сторони не можуть дійти згоди щодо участі бабусі у вихованні малолітнього ОСОБА_11
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з вимог чинного сімейного законодавства та встановлених по справі обставин, з яких вбачається, що сторони дійсно не можуть дійти згоди щодо надання позивачу можливості спілкуватись з онуком та її участі у вихованні дитини. Суд правильно керувався висновком органу опіки і піклування (а.с. 102-106) при вирішенні питання про час і спосіб спілкування позивача з дитиною. При цьому судом враховані дані щодо наявності у позивача умов для перебування дитини впродовж значного часу, що встановлено актами обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання позивача, а також ті обставини, що позивач тривалий час опікувалась дитиною з часу її народження.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції вимог ст. 159 СК України є неконкретними і висновків суду не спростовують. Відповідач не вказує які саме обставини судом не враховані. У судовому засіданні апеляційного суду відповідач пояснив, що дитина здорова і, відповідно, перешкоди для спілкування позивача з дитиною у спосіб, визначений судом, з врахуванням стану здоров'я дитини відсутні. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склались вкрай неприязні стосунки, що унеможливлює їх одночасне спілкування з дитиною, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Про це свідчать неодноразові звернення до органів міліції, прокуратури та опіки і піклування, взаємні докори щодо бажання заволодіти майном малолітнього ОСОБА_11, ускладнення з виконанням попередніх судових рішень, постановлених судами у спорах між цими ж сторонами щодо дитини.
Виходячи з наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_10 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: