Справа № 2506/11619/2012 Провадження № 22-ц/795/1210/2013 Головуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Хромець Н. С.
Категорія -цивільна
06 червня 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХромець Н.С.
суддів:Горобець Т.В., Шевченка В.М.
при секретарі:Рудик І.І., Костюк Ю.Г.
за участю:позивача ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання факту дискримінації в трудових відносинах, визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2013 року відмовлено у позові ОСОБА_6 про визнання факту дискримінації в трудових відносинах, визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення всіх позовних вимог. Позивач посилається на однобічність дослідження судом доказів по справі, безпідставне залишення поза увагою суду обґрунтувань позову, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення є незаконним і необґрунтованим. Зокрема, позивач вказує на те, що він не знав і не міг знати, що з нього відповідачем вимагається звіт про роботу за третій квартал 2012 року, ці функціональні обов'язки не були ним виконані з вини відповідача і він не має нести за це відповідальність. Крім того, позивач посилається на однобічність та упередженість висновку суду про те, що він мав можливість надавати відповідачеві відомості про боржників-банкрутів та безпідставно не взяті до уваги докази про невиконання відповідачем обов'язку по створенню для працівника (позивача) умов для виконання посадових обов'язків. Також позивач посилається на невірне викладення судом першої інстанції його позовної вимоги і безпідставно та необґрунтовано зроблено висновок про недоведеність факту дискримінації його трудових прав та створення неналежних умов для роботи.
У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу. Представник відповідача апеляційну скаргу не визнала.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що факти невиконання позивачем свої трудових обов'язків доведені, звільнення позивача з роботи проведене з дотриманням вимог ст.ст. 147-149 КЗпП України, а вимоги про визнання факту дискримінації трудових прав позивача не доведені. Такі висновки суду ґрунтуються на досліджених у справі доказах і відповідають вимогам закону.
По справі встановлено, що наказом № 567/к від 29 вересня 2010 р. ОСОБА_6 призначений на посаду юрисконсульта першої категорії відділу правового забезпечення Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» (а.с. 6 т. 1). Наказом № 979 від 19 жовтня 2012 року ОСОБА_6 оголошена догана за невиконання посадових обов'язків, а саме за неподання звіту про результати правової роботи за 3 квартал 2012 року. Судом першої інстанції наказ № 979 від 19 жовтня 2012 р. обґрунтовано визнаний законним. Відповідно до п. 4.8 Посадової інструкції юрисконсульта 1 категорії відділу правового забезпечення ОСОБА_6, з якою позивач ознайомлений 13 жовтня 2010 р.(а.с. 64-66 т.1), позивач зобов'язаний вести облік та складання звітності про результати правової роботи, своєчасно надавати звіти до відповідальної особи відділу правового забезпечення. Порядок подання звіту та його форма наведені і додатках № 2 та № 1 до розпорядження голови правління ВАТ «Укртелеком» № 27 від 25 березня 2009 року. Доказами, які були досліджені судом першої інстанції, зокрема показаннями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а також даними про подання таких звітів позивачем за 1 та ІІ квартали 2009 р., тобто до його переведення на посаду юрисконсульта Цеху телекомунікаційних послуг № 19 (м. Мена) (а.с. 4-5), підтверджено, що позивач був ознайомлений з названими документами щодо порядку і строків подання звітності та формою звіту. Посилання в апеляційній скарзі на те, що впродовж трьох років відповідач не вимагав складання таких звітів не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вимоги п.4.8 посадової інструкції є чинними, ніким не скасовані і не змінені, відповідно мають виконуватись працівником належним чином. Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і посилання позивача на незабезпечення його бланком звіту та відсутність на робочому місці комп'ютера для оформлення звіту в електронному вигляді. Подання звіту саме в електронному вигляді від позивача, згідно із змістом Посадової інструкції, не вимагається. Посилання позивача на постійну зміну форму звітності не ґрунтуються на матеріалах справи. Згідно з листом ПАТ «Укртелеком» № 252-453-5 від 08.04.2012 р. (а.с. 40 т. 1), на який посилається позивач, коригування внесені у звіти, затверджені наказом ПАТ «Укртелеком» від 17.05.2010 р. № 191, а звіти про результати правової роботи виконуються відповідно розпорядження голови правління ВАТ «Укртелеком» № 27 від 25 березня 2009 року. Доводи позивача щодо відсутності його на роботі на час подання звітів за третій квартал 2012 р. спростовуються матеріалами справи. Так, встановлено, що працівники відділу правового забезпечення мали подати свої звіти відповідальній особі ОСОБА_10 до 27 вересня 2012 р., яка на підставі цих звітів складає звіт про роботу відділу правового забезпечення Чернігівської філії, який має бути поданий до 5 числа місяця, наступного за звітним періодом, до юридичного департаменту ПАТ «Укртелеком». Позивач був відсутній на роботі з 03 вересня по 24 вересня 2012 р. у зв'язку з відпусткою та з 28 вересня по 18 жовтня 2012 включно у зв'язку з хворобою (а.с.37-39). У робочі дні 25, 26 і 27 вересня 2012 р. позивач був на роботі і, відповідно, зобов'язаний був виконувати свої трудові обов'язки. Та обставина, що уповноважена особа особисто до відповідача з вимогою про подання звіту не зверталась, а звернення до всіх працівників відділу він не чув через постійне перебування на робочому місці в навушниках, про що зазначено в апеляційній скарзі, також не звільняє позивача від виконання трудових обов'язків.
Судом першої інстанції дана правильна оцінка доказів, які підтверджують невиконання позивачем посадових обов'язків, визначених п. 4.8 Посадової інструкції, і обґрунтовано визнано законним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом № 979 від 10 жовтня 2012 року.
Доводи позивача щодо однобічного і упередженого висновку про наявність у нього можливості виконувати обов'язки, передбачені п. 4.9 Посадової інструкції, тобто виявляти та доводити до відома начальника відділу правового забезпечення інформацію про порушення справ про банкрутство боржників, також не ґрунтуються на досліджених у справі доказах. Так, суд першої інстанції обґрунтовано послався на дані спостережних листів від 15, 16 та 22 лютого 2012 року, складених за результатами фотографії робочого дня (а.с. 68-72 т.1), з яких вбачається, що позивач мав можливість знайомитись з публікаціями в офіційних періодичних виданнях, у тому числі, в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Крім того, у своїх заявах до профспілкових органів (а.с. 30-33 т.1) у серпні 2012 р. позивач вказував лише на незабезпечення його робочого місця комп'ютерною технікою і доступом до електронної правової системи «Ліга» та глобальної інформаційної мережі «Інтернет». Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 15 серпня 2012 року встановлено, що вимоги позивача щодо створення належних умов на його робочому місці та забезпечення обсягом роботи відповідно до посадових обов'язків є безпідставними і не ґрунтуються на законі.
Посилання апелянта на безпідставність висновку суду першої інстанції про недоведеність його вимог про визнання факту дискримінації також не ґрунтується на доказах та вимогах закону. Вирішення питань про забезпечення працівників персональною оргтехнікою є виключною компетенцією роботодавця. В цілому відділ правового забезпечення та кабінет, у якому працюють всі юрисконсульти, забезпечені необхідними засобами і матеріалами, про що свідчать надані відповідачем документи і показання свідків. Крім того, обставини забезпечення позивача належними умовами праці встановлені рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 15 серпня 2012 року. Надання працівникові довіреності на право представляти інтереси відповідача в судах та інших органах є виключною компетенцією відповідача і відсутність такої довіреності на ім'я позивача не є свідченням дискримінації щодо нього. Накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, починаючи з № 120 від 16.02.2012 року, визнані судом законними, і не можуть бути визнані ознаками дискримінації позивача. Таким чином, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Відповідно до вимог ч.9 ст. 43 КЗпП України профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» розглянуте питання про надання згоди на звільнення позивача. Відповідно до даних витягу з протоколу засідання профспілкового комітету від 22 травня 2013 р. № 06-г вирішено дати згоду на звільнення ОСОБА_6 з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: