0520/10399/2012
2/264/71/2013
"28" травня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Іванченко А.М., при секретарі Верескун Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа служба по справам дітей Іллічівського району м. Маріуполя про визнання права власності на майно придбане в період шлюбу, та встановлення порядку користування квартирою,-
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-тя особа служба по справам дітей Іллічівського району м. Маріуполя про визнання права власності на майно придбане в період шлюбу, та встановлення порядку користування квартирою, посилаючись на те, що 22.02.2003 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2.
Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. В квітні 2012 року вона припинила спільно мешкати з відповідачем, шлюб між сторонами було розірвано 05.06.2012 року. Під час шлюбу за договором міни, відповідач придбав чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартість якої склала 42106,00 грн. Вказана квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. На сьогоднішній день між позивачкою та відповідачем не досягнуто згоди щодо її розділення, у зв'язку з цим позивачка була вимушена звернутися до суду з вказаним позовом. Оскільки діти мешкають разом з нею, то розділ квартири просила розділити у такому порядку - виділити їй в натурі 2/3 частини спірної квартири, визнати за нею право власності на зазначену частину, а відповідачу виділити 1/3 частину спірної квартири, та визнати за ним право власності на вказану частину. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що їх діти ще неповнолітні, різної статті, різниця в їх віці не дозволяє мешкати їм в одній кімнаті, а також їх дочка ОСОБА_3 страждає порушенням зору, та перебуває на обліку у кардіолога, у зв'язку з цим має потребу у покращенні умов життя.
15.04.2012 року позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги просила поділити придбане нею майно у період шлюбу з відповідачем, виділити їй та дітям ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 три кімнати №№ 7,8,9 та ОСОБА_2 кімнату №6 розміром 17.1 кв.м.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала заяву про уточнення позовних вимог де просила визнати за нею право власності на 2/3 квартири АДРЕСА_1. Визначити порядок користування спірної квартири та виділити їй у користування кімнати 7, 8,9, а відповідачу у користування кімнату №6. Залишити в спільному користуванні кухню, туалет, ванну кімнату, балкон та лоджію
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, доводи викладені в ньому підтримала, просила задовольнити її вимоги.
Представник позивачки ОСОБА_6 позов ОСОБА_1 підтримав, просив задовольнити її вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив наступне. З 22 лютого 2003 року по 05.06.2012 року він перебував у шлюбі з позивачкою, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розпаду сім'ї відповідач став мешкати у своїх батьків, діти залишилися мешкати з позивачкою у спірній квартирі. Позивачка постійно перешкоджає йому бачитися з дітьми та приймати участь у їх вихованні, про що відповідач звернувся до суду з відповідними вимогами. За рішенням суду він сплачує аліменти на користь позивачки у розмірі 1/3 частини від свого заробітку на утримання дітей. Також у повному обсязі сплачує комунальні послуги за квартиру, в якій фактично не мешкає. Квартира АДРЕСА_1 йому та позивачці належить на праві спільної сумісної власності, була придбана для мешкання у шлюбі за договором міни від 28.12.2010 року, зареєстрована в БТІ м. Маріуполя. Розірвання шлюбу не припинило право їх спільної сумісної власності на квартиру, згідно законодавству їх частки рівні і кожному з них належить по 1/2 частині спірної квартири. Вказана квартира не може бути розділена в натурі з організацією двох ізольованих квартир. Також, з технічної точки зору не можливо організувати виділ трьох кімнат та одної кімнати з організацією окремих двох квартир. Вважав, що позивачці спільно з їх дітьми, можливо виділити у користування дві суміжні жилі кімнати №6 та №7 з лоджією, яка прилягає до кімнати №7, що буду складати 35,2 кв.м., йому як співвласнику виділити жилі кімнати №8 та №9 з лоджіями які прилягають до вказаних кімнат, жилою площею 21,1 кв.м. Коридор, ванну кімнату, комірку, кухню з балконом залишити їм у спільне користування. Саме при такому порядку поділу спірної квартири, відповідач вважає, що будуть дотримані та захищені права їх малолітніх дітей, оскільки позивачці жилої площі виділяється більше ніж їй належить. Вказані кімнати світлі та просторі, є лоджія від спільного коридору, кімнати відокремлені дверними пройомами, між самими кімнатами також є двері. З урахуванням віку дітей, позивачка може на даний час знаходитися в кімнаті з малолітнім сином, дочці виділити окрему кімнату, у подальшому має можливість поселитися з дочкою, виділивши при цьому вже окрему кімнату сину. Відповідач просив частково задовольнити позовні вимоги позивачці ОСОБА_1 у позові про розділ майна, яке було придбане у шлюбі.
Представник відповідача ОСОБА_7 доводи викладені відповідачем підтримала, просила відмовити позивачці ОСОБА_1 у позові про розділ майна, яке було придбане у шлюбі.
Представник 3-ї особи, служба по справам дітей Іллічівської райадміністрації м. Маріуполя Кубай Т.В. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступне. 22.02.2003 року між позивачко. ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу народились діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. За рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя шлюб між сторонами було розірвано 05.06.2012 року. Також з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з його заробітку щомісяця.
Згідно договору міни нерухомого майна від 28.12.2010 року ОСОБА_2 отримав у власність чотирьохкімнатну квартиру житловою площею, 56,3 м2, загальною площею 86,6 м2, яка знаходиться в АДРЕСА_1 Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9, 28.12.2010 року був реєстрований в БТІ м.Маріуполі за № 28542848.
Сторони не оспорювали факт придбання квартири період шлюбу, тому згідно до ст.. 70 СК України частки подружжя у спільному майні рівні.
Згідно до довідки №307 від 24.05.2012 року у квартирі АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1 та неповнолітні діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до довідки ЦПМСД №1 м. Маріуполя від 25.05.2012 року та довідки міської лікарні №1 від 12.02.2013 року встановлено, що дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 має хворобу очей.
Відповідно до довідки від 03.10.2012 року ЦПМСД №1 м. Маріуполя встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на диспансерному обліку у кардіолога та має вроджену ваду серця.
Згідно копії технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» від 19.02.2010 р., встановлено, що спірна квартира жилою площею складає 56,3 м2, у тому числі одна кімната 17,1 кв.м. 2-га кімната 10,5 кв.м. та 3-тя кімната 10,5 кв.м., кімнати 10,6 кв.м, кухня 9,8 кв.м, вбиральні (сполученої) 1.0 кв.м, ванної кімнати 2,1 кв.м., коридору 9,6 кв.м., вбудованої шафи 0,6 та 0,3 кв.м., квартира обладнана балконом 2,7 х0,3= 0,75 кв.м. та лоджіями 2,35 та 1,9 кв.м., загальна площа квартири 86,6 кв.м., висота приміщень 2,65 кв.м.
Згідно довідок про сплату комунальних послуг, встановлено, що протягом 2012 року, всі комунальні платежі по квартирі АДРЕСА_1 сплачував відповідач ОСОБА_2 (а.с.39-62), що не заперечували сторони по справі .
Згідно рішень Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 05 червня 2012 року ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачуються аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та 1/6 частини всіх видів заробітку на утримання дружини до досягнення трирічного віку його сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що фактично підтверджено довідкою з місця роботи ОСОБА_2 ПАТ « ММК ім. Ілліча».
Згідно до ст. 150 ЖК України, ст. 383 ЦК України, громадяни, що мають у приватній власності квартиру (будинок) користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до вимог ст. ст. 356, 358 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від
того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо), самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині встановлення порядку користування квартирою підлягає частковому задоволенню.
Частки позивачки та відповідача рівні і кожен з них має право власності на 1/2 частину квартири кожний. Вимоги позивачки відхилитися від рівності часток та визнання за нею права власності на спірну квартиру на 2/3 частки , а за відповідачем 1/3 частки безпідставні, у позивачки немає законних прав збільшувати її частку. Позивачкою не надано жодної підстави, підтвердженої доказами , щоб суд мав можливість відійти від рівності часток, тому немає підстав позбавляти відповідача законного права на 1/2 частку в спільній сумісній власності.
Позивачка має двох неповнолітніх дітей, які мешкають разом з нею, тому суд вважає можливим виділити їй в користування кімнати більшими за розміром,ніж 1/2 частина спірної квартири, а саме кімнатами №6 та №7, які за площею складають 16,7 та 18,1 м2, проти чого не заперечує відповідач. Відповідачу ОСОБА_2 виділити кімнати №8 та №9, які за площею складають 10,6 м2 та 10,5 м2, проти чого не заперечує відповідач. Коридор, ванну, комірку, кухню, балкон залишити сторонам у спільне користування.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.. 60, 63, 68, 70 СК України, ст. ст. 15, 356, 358, 370, 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України, суд -
Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа служба по справам дітей Іллічівського району м. Маріуполя про визнання права власності на майно придбане в період шлюбу, та встановлення порядку користування квартирою - задовольнити частково.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування ОСОБА_1 кімнати з лоджіями №6 та №7, та виділити ОСОБА_2 кімнати з лоджіями №8 та №9. Коридор, ванну, комірку, кухню, балкон залишити сторонам у спільне користування.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А. М. Іванченко