Рішення від 23.05.2013 по справі 429/8029/12

Справа № 429/8029/12

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

іменем України

23 травня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., при секретарі - Антощенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить встановити порядок користування 3/4 частини житлового будинку, виділивши йому в користування 3/8 частини спірного будинку, ОСОБА_2 надати інші 3/8 частини спірного будинку, поділити особисті рахунки по сплаті за домоволодіння та землю. Позов мотивовано тим, що 30 липня 1994 року сторони уклали шлюб. 18 листопада 2003 року прийняли у дар 3/4 частини житлового будинку (загальною площею 43,0 кв.м., житловою площею 24,8 кв.м.) за АДРЕСА_1, з відповідною часткою господарчих та побутових будівель і споруд, які розташовані на присадибній земельній ділянці Межирицької сільської ради. Згідно витягу про реєстрацію права власності кожній стороні належить 3/8 частини вказаного домоволодіння. 24 травня 2011 року сторони розірвали шлюб. Позивач запропонував відповідачу добровільно визначити порядок користування спірним будинком, однак остання відмовилась.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, позивач просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти заочного рішення, згідно письмової заяви, поданої суду, відповідач причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що з 30 липня 1994 року по 24 травня 2011 року сторони перебували у шлюбі (а.с.4).

Відповідно до договору дарування від 18 листопада 2003 року сторони прийняли у дар 3/4 частини житлового будинку за АДРЕСА_1 (загальною площею 43 кв.м., житловою площею 24,8 кв.м.), з відповідною часткою господарчих та побутових будівель і споруд, а саме: сіни-а1, літня кухня -Є, гараж-Д, вбиральня-З, душ-Ж, навіс-1, тр.колодязь №5, огорожа № 3,4, ? частина огорожі № 1 (а.с.5).

Згідно витягу про реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать кожному 3/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.6).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4 від 15 лютого 2013 року, виготовленого експертом Копиловою В.М., ринкова вартість житлового будинку та прилеглих до нього господарських будівель та домоволодіння АДРЕСА_1, з урахуванням його місцеположення й забезпеченості інженерними мережами, на 15 лютого 2013 року, становить 98177 гривень.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4 від 15 лютого 2013 року запропоновано один варіант встановлення порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 з урахуванням часток у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_1

Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 (Державні будівельні норми України), які чинні від 01.01.2006 року, розділ 2 "Архітектурно-планувальні та конструктивні рішення", п.2.24-площа житлової кімнати повинна бути не меншою 15 кв.м., а мінімальна площа кухні -7 кв.м.

Експертом запропоновано наступний варіант порядку користування житловим будинком, літ. «А-1Ж» та прибудованими сінями, літ. «а».

Відповідно до частки співвласників у спільній власності в житловому будинку АДРЕСА_1, в загальному користуванні залишити кухню, площею 9,3 м2, сіни, літ. "а", площею 16,2 м2.

Першому співвласнику виділити в користування житлову кімнату, :площею 17,4 м2.

Другому співвласнику виділити в користування житлову кімнату, площею 7,4 м2, передню, площею 8,2 м2. Ці два приміщення об'єднати в одну житлову кімнату, площею 15,6м2 (відповідно до ДБН).

Для здійснення даного варіанту порядку користування житловим будинком та сінями необхідно: 3 прим. 2-1 в сіни прим. 2-І закласти дверний отвір; з прим. 2-2 в сіни прим. 2-І влаштувати дверний отвір; між прим.2-4 та прим.2-1 розібрати перегородку, влаштувавши житлову кімнату, площею 15,6 кв.м.(відповідно до ДБН).

Експертом запропоновано наступний варіант порядку користування господарськими будівлями та спорудами.

В загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити бетонну огорожу, літ. "№1", вартістю 4 594,0 грн.; металеві ворота з хвірткою, літ. "№3,4", вартістю 2 326,0 грн.; тр. колодязь, літ. "№6", вартістю 5 379 грн.; душ, літ. "Ж", вартістю 679,0 грн.; вбиральню, літ. "З", вартістю 1841 грн. Всього в загальному користуванні залишити на суму 13 159 грн.

Експертом запропоновано розділити господарські будівлі наступним чином:

Першому співвласнику виділити частину літньої кухні, літ. "Е", розміром 4,1м х 4,7м, вартістю 11481 грн.; сарай, літ. "Д", вартістю 5760 грн.; навіс, літ. "И", вартістю 369грн., всього на суму 17610 грн.

Другому співвласнику виділити частину літньої кухні, літ. "Е", розміром 4,1м х 5.0м, вартістю 7544 грн.; гараж, літ. "Д", вартістю 10066 грн., всього на суму 17610 грн.

Експертом визначено, що для здійснення даного варіанту порядку користування господарськими будівлями необхідно: розділити будівлю л. кухні, літ. "Е" на дві будівлі розміром (4,1мх3,0м) та (4,1м : 4,7м); в будівлі л. кухні, літ. "Е", розміром (4,1м х 3,0м) віконний отвір переобладнати дверний отвір з виходом у двір.

Межа розподілу порядку користування житловим будинком та господарськими будівлями показана на плані викопіювання житлового будинку для першого співвласника визначена жовтим кольором, для другого співвласника - голубим кольором, приміщення спільного користування - червоним кольором.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадян, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання їх сімей.

Відповідно до вимог ст. 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно приписів статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 155 Житлового кодексу України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Наполягаючи на задоволенні позову позивач пояснив, що він не має доступу до спірного будинку, тому він позбавлений можливості користуватись своєю власністю. Крім того, відповідач відмовляється в добровільному порядку визначити порядок користування житловими кімнатами та підсобними приміщеннями.

Згідно зі ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Як вказано в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

Приймаючи до уваги доводи експерта, про те, що неможливо запропонувати інші варіанти порядку користування житловим приміщенням, так як в такому разі будуть порушуватися вимоги ДБН в 2.2-15 -2005 (Державні будівельні норми України), які чинні від 01.01.2006 року, розділ 2 "Архітектурно-планувальні та конструктивні рішення", де п.2.24 встановлено, що площа житлової кімнати повинна бути не меншою 15 м2, а мінімальна площа кухні - 7 м2, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити відповідно до висновків судово-будівельно-технічної експертизи.

При цьому переобладнання, вказані у висновку експерта, мають бути виконані у відповідності з вимогами ДБН А.3.1-5-96, Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт та узгоджені з відповідними органами місцевого самоврядування та Держпожінспекцією.

Що стосується вимоги позивача щодо поділу особистих рахунків по сплаті за домоволодіння та землю суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, згідно із ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги позивача про розподіл особистих рахунків по сплаті за домоволодіння та землю, оскільки позивачем не вказано жодних мотивів, не наведено правових підстав задоволення позову в цій частині. Крім того встановлення порядку користування земельною ділянкою не було предметом розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ,218, 224-232 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком задовольнити частково.

Встановити порядок користування ? частинами будинку АДРЕСА_1

виділивши в користування ОСОБА_2 житлову кімнату (прим.2-3), площею 17,4 кв.м., частину літньої кухні, літ. "Е", розміром 4,1м х 4,7м, вартістю 11481грн.; сарай, літ. "Д", вартістю 5760 грн.; навіс, літ. "И", вартістю 369 грн., всього на суму 17610 (сімнадцять тисяч шістсот десять) грн.;

виділивши в користування ОСОБА_1 житлову кімнату (прим. 2-4), площею 7,4 кв.м., передню (прим.2-1), площею 8,2 кв.м., об'єднавши ці приміщення в одну житлову кімнату, площею 15,6 кв.м. (відповідно до ДБН); частину літньої кухні, літ. "Е", розміром 4,1м х 3.0м, вартістю 7544 грн.; гараж, літ. "Д", вартістю 10066 грн., всього на суму 17610 (сімнадцять тисяч шістсот десять) грн.

залишивши в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кухню (прим.2-2), площею 9,3 кв.м., сіни, літ."а" (прим.2-І та 2-П), площею 16,2 кв.м.; а також з/бетонну огорожу, літ. "№1", вартістю 4594 грн.; металеві ворота з хвірткою, літ. "№3,4", вартістю 2326 грн.; тр. колодязь, літ."№6", вартістю 5379грн.; л.душ, літ. "Ж", вартістю 679 грн.; вбиральню, літ. "З", вартістю 1841 грн., всього на суму 13159 грн.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провести наступні роботи по переплануванню та переобладнанню у відповідності з вимогами ДБН А.3.1-5-96, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт та узгодити перепланування та переобладнання з відповідними органами місцевого самоврядування та держпожінспекцією, а саме закласти дверний отвір З прим. 2-1 в сіни прим. 2-І, влаштувати дверний отвір З прим. 2-2 в сіни прим. 2-І, розібрати перегородку між прим.2-4 та прим.2-1, влаштувавши житлову кімнату, площею 15,6 кв.м.(відповідно до ДБН); розділити будівлю л. кухні, літ. "Е" на дві будівлі розміром (4,1м х3,0м) та (4,1м х4,7м), в будівлі л. кухні, літ. "Е", розміром (4,1м х 3,0м) віконний отвір переобладнати в дверний отвір з виходом у двір, в рівних долях.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Суддя: А. О. Врона

Попередній документ
31681505
Наступний документ
31681507
Інформація про рішення:
№ рішення: 31681506
№ справи: 429/8029/12
Дата рішення: 23.05.2013
Дата публікації: 30.09.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин