Постанова від 06.06.2013 по справі 904/1020/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2013 року Справа № 904/1020/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Погорєловій Ю.А.

за участю представників:

позивача: Домарацька М.С. -предс., дов. №б/н від 14.01.2012;

відповідача: Миколюк Д.О. - предс., дов. №16-04-01 від 02.01.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013р. у справі №904/1020/13-г

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ» (с. Єлизаветівка Дніпропетровської області)

до: державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про: стягнення 37111040 грн. збитків за договором

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2013 року (підписано 20.02.2013р.) у справі №904/1020/13-г (суддя Соловйова А.Є.) задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ» (с. Єлизаветівка Дніпропетровської області) до державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про стягнення 37111040 грн. збитків. Зазначеним рішенням стягнуто також з відповідача на користь позивача 68820,00 грн. судового збору.

Відповідач - державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) - не погоджуючись із судовим рішенням подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року по справі №904/1020/13-г. Скаржник зазначає, що позивач у позові про стягнення збитків має обґрунтувати свої вимоги певними доказами, в силу ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Судом залишено поза увагою доводи відповідача про наявність розірвання договору в односторонньому порядку, як це було передбачено п. 27 договору №16/12-10 від 16.12.2010 року.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРТ» (с. Єлизаветівка Дніпропетровської області) - у відзиву на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що в силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 09.02.2011 року ДП «Промислово-металургійний консалтинг» був отриманий лист від ДПП «Кривбаспромводопостачання», яким останній повідомив до відмовляється від договору №16/12-10 від 16.12.2010 року без отримання відповідної згоди від контрагента за договором. Відповідач з заявою до суду про розірвання договору не звертався, тому договір №16/12-10 від 16.12.2010 року є чинним, а відповідач, відповідно, не виконав зобов'язань за цим договором і самостійно без згоди ДП «Промислово-металургійний консалтинг» вирішив питання щодо припинення зобов'язання за договором. Внаслідок відмови відповідача від договору ДП «Промислово-металургійний консалтинг» не змогло виконати взяті на себе зобов'язання за договором №4/10 від 10.12.2010 року, внаслідок чого збитки, заподіяні таким невиконанням були стягнені ПП «Палісса Тревел» з ДП «Промислово-металургійний консалтинг» у судовому порядку за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 року у справі №17/5005/9842/2012. Позивач вважає, що у нього в силу ст.228 ГК України виникло право стягнення збитків у порядку регресу (ст.1191 ЦК України) та вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а саму скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

За розпорядженням керівника апарату суду від 20.05.2013 року у зв'язку з хворобою судді Прокопенко А.Є. справа був проведений повторний автоматичний розподіл справи.

Розпорядженням в.о. голови суду №513 від 21.05.2013 року відповідно до повторного автоматичного розподілу та на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року і №13 від 03.07.2012 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Бахмат Р.М. і Павловського П.П.

Розпорядженням секретаря судової палати №640 від 05.06.2013 року у зв'язку з виходом з відпустки судді постійної колегії Лотоцької Л.О. та на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року і №13 від 03.07.2012 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 10.12.2010р. державне підприємство "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" (виконавець) та приватне підприємство "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" (замовник) уклали договір №4/10 з тимчасового розміщення (проживання), предметом якого є надання Виконавцем Замовнику послуг з тимчасового розміщення (проживання) у номерах готелю, загальна кількість яких складає 120 номерів, що належить на праві повного господарського відання Виконавцеві та обліковується на балансі останнього, фізичних осіб, що приїжджають в місто Феодосія, згідно з умовами даного Договору (п. 1.1. Договору). Послуг надаються в готелі, який знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, пр. Леніна, 4.

Відповідно до п.2.3. зазначеного договору Виконавець зобов'язаний здійснювати надання послуг з розміщення (проживання) у номерах готелю, загальна кількість яких складає 120 номерів, Гостей протягом 5 років в період курортного сезону, а саме з 01 травня по 01 листопада відповідного року.

Згідно з п.3.3. договору №4/10 від 10.12.2010 Виконавець зобов'язався до початку курортного сезону, а саме до 10 квітня 2011 року провести реконструкцію Готелю, здійснити ремонт номерів Готелю та в повному обсязі підготувати їх до прийому Гостей.

З метою виконання взятих на себе зобов'язань за договором №4/10 від 10.12.2010, державне підприємство "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" 16.12.2010 уклало з державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» (відповідач) договір №16/12-10, відповідно до умов якого Сторони домовились про реалізацію проекту реконструкції будівлі готелю, що розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, проспект Леніна, 4, та побудови нового корпусу готелю (надалі - Проект) (п. 1. Договору). Реалізація Проекту передбачає обов'язок державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" здійснити реконструкцію будівлі готелю до 10.04.2011 та побудови нового корпусу готелю за рахунок коштів, які зобов'язаний для цього надати Відповідач (п.2. Договору).

Положеннями пунктів 3-5 договору №16/12-10 встановлено, що фінансування відповідачем Проекту включає своєчасне та повне фінансування робіт з реконструкції будівлі готелю, що розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, проспект Леніна, 4. Загальна вартість реалізації Проекту складає 40000000,00 грн. Загальний обсяг фінансових вкладень в Проект, що мають бути надані Відповідачем, складає 40000000,00 грн., тобто реконструкція будівлі готелю повинна була здійснюватися виключно за кошти стороною-2 за договором, а саме: державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання».

В порушення зазначеного договору відповідач - державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» фінансування робіт з реконструкції будівлі готелю не здійснив. Відповідно, державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" не здійснено реконструкцію будівлі готелю в строк, встановлений п. 2. договору №16/12-10 від 16.12.2010 та п. 3.3.2. договору №4/10 від 10.04.2010 (тобто до 10.04.2011).

09.02.2011 року відповідач направив державному підприємство "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" лист вих. №01/4-04-622 про неможливість виконати взяті на себе зобов'язання за договором №16/12-10 від 16.12.2010 та повідомив про розірвання договору №16/12-10 від 16.12.2010 року.

У зв'язку з зазначеним державне підприємство "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" не виконало умови договору №4/10 з тимчасового розміщення від 10.12.2010 року і приватне підприємство "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом про стягнення 61277 600,00 грн.

04.12.2012 господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення у справі №17/5005/9842/2012 за позовом приватного підприємства "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" до державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" про стягнення 61277600,00 грн., яким позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" на користь приватного підприємства "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" збитки в розмірі 11000000,00 грн., штраф 10000000,00 грн., втрачену вигоду 16111040,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 64380,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 по справі №17/5005/9842/2012 станом на день прийняття оспорюваного рішення 19.02.2013 року і день розгляду справи по суті Дніпропетровським апеляційним господарським судом (06.06.2013 року) не оскаржувалося в апеляційному порядку і набрало законної сили 17.12.2012 року.

Підставою стягнення грошових коштів стали ті обставини, що пунктом 3.1.3. Договору №4/10 від 10.12.2010 року визначено, що з метою приваблення гостей приватне підприємство "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" зобов'язане організувати розміщення реклами Готелю на власний розсуд та за власні кошти і здійснити реконструкцію готелю до 10.04.2011 року (п. 3.3.2 Договору).

Станом на час початку курортного сезону 2011 року реконструкція готелю, ремонт та підготовка номерів до приїзду гостей не виконані, тобто державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" порушені строки виконання своїх зобов'язань за договором №4/10.

Враховуючи вищенаведене, суд по справі №17/5005/9842/2012 дійшов висновку, що вимоги приватного підприємства "ПАЛІССА ТРЕВЕЛ" у справі №17/5005/9842/2012 підлягають частковому задоволенню в розмірі 37111040,00 грн. і стягнув зазначену суму з державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ".

25.12.2012. між товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" (позивач) та Державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" укладено договір про відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до умов вказаного договору державне підприємство "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" відступає товариству з обмеженою відповідальністю "ГАРТ", а товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" набуває право вимоги, належне державному підприємству "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ", і стає кредитором щодо права державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" стягнення з боржника - державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» збитків, спричинених невиконанням боржником зобов'язань по Договору №16/12-10 від 16.12.2010, укладеному між державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" та державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання", які стягнені з державного підприємства "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" у судовому порядку, відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 по справі №17/5005/9842/2012.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі ст. 629 ЦК України.

За приписами ч.ч.1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність чотирьох елементів господарського правопорушення, а саме: наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв'язку між протиправними діями особи та заподіяними збитками, а також наявність вини, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно з п.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» (в редакції Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року N 04-5/239) відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

У відповідності до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Згідно частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (п.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» (в редакції Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року N 04-5/239).

Як правильно зазначив суд, задовольняючи позовні вимоги з матеріалів справи вбачається, що відповідач за договором №16/12-10 від 16.02.2010 взяв на себе зобов'язання профінансувати виконання проекту на загальну суму 40000000,00 грн. 09.02.2011 державним підприємством "ПРОМИСЛОВО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСАЛТИНГ" отримано листа від відповідача, відповідно до якого останній повідомив, що відмовляється від договору №16/12-10 від 16.12.2010, посилаючись на умови економічного стану країни, законодавчі акти, що прийняті Верховною Радою України, та не затвердження у фінансовому плані на 2011 рік обсягу необхідного фінансування.

Розмір заподіяних збитків відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012 по справі №17/5005/9842/2012 складає 37111040,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

За таких обставин слід вважати вірним висновок місцевого господарського суду щодо достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони не є такими, що можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2013 року у справі №904/1020/13-г залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 07.06.2013 року

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат

Попередній документ
31681016
Наступний документ
31681018
Інформація про рішення:
№ рішення: 31681017
№ справи: 904/1020/13-г
Дата рішення: 06.06.2013
Дата публікації: 07.06.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: