ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
04 червня 2013 року Справа № 913/1164/13
Провадження №3/913/1164/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,
до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 6», м. Новодружеськ Луганської області,
про стягнення 73 746 грн. 59 коп.
суддя Секірський А.В.
в присутності представників сторін:
від позивача:
- Подкова І.Л., провідний юрисконсульт, довіреність №627 від 01.10.2012 (до перерви);
- Лавриненко В.С., провідний юрисконсульт, довіреність № 66 від 01.02.2013;
від відповідача:
- Білецька І.В., начальник дільниці, довіреність № 51 від 07.05.2013;
- Неумивака Е.В., головний інженер, довіреність № 50 від 07.05.2013.
В судовому засіданні 07.05.2013 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.06.2013, 11 годин 15 хвилин.
Після перерви в судове засідання 04.06.2013 прибули повноважні представники сторін у справі.
Суть спору: ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - Позивач) заявлено вимогу про стягнення з Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 6» (далі - Відповідач) заборгованості за договором № 247 від 12.10.2011 за спожиту в листопаді 2012 - березні 2013 року активну електроенергію в розмірі 70 938,29 грн., пені - 2458,64 грн., 3% річних - 285,04 грн. та інфляційні витрати - 64,62 грн.
Позовні вимоги з посиланням на норми статей 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.
Відповідачем у судовому засіданні було надано відзив на позовну заяву № 49 від 07.05.2013, в якому відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі але з посиланням на тяжке фінансове становище, просить суд розстрочити виконання рішення на 60 календарних місяців, шляхом сплати заборгованості рівними частинами.
Представник позивача надав заперечення від 04.06.2013 на відзив відповідача, в якому зазначає про часткове погашення заборгованості протягом розгляду справи в сумі 17 580,20 грн., а також не заперечує проти надання розстрочки на 15 календарних місяців рівними частками.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.
Між сторонами у справі був укладений договір №247 від 12.10.2011 на постачання електричної енергії (а.с.17-26).
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною дозволеною потужністю 100,0 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
За умовами договору Постачальник зобов'язаний постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених Додатком «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам», з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 Договору; згідно з визначеними додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» категорією струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання схем електропостачання; якісні характеристики якого відповідають параметрам, визначеним ГОСТ 13109-97 (п.п.2.2.2. договору).
За умовами договору Споживач зобов'язаний для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 01 числа, згідно з Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", знімати покази розрахункових засобів обліку, підтверджувати покази розрахункових засобів обліку Споживача встановлених на об'єктах Постачальника, оформляти результати відповідно до Додатку "Форма "Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" та направляти уповноваженого представника до Постачальника для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором (пункт 2.3.3 договору).
Згідно пункту 9.3 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до пункту 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком "Порядок розрахунків".
Пунктом 8 Додатку до договору "Порядок розрахунків" передбачено, що розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (а.с.27-28).
За результатами надання обумовлених договором послуг за листопад 2012 - березень 2013 року позивачем відповідачеві направлялися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію (а.с. 46, 52, 59, 65, 72).
Вказані рахунки були отримані повноважними представниками відповідача.
Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв'язку з чим за період листопад 2012 - березень 2013 року утворилась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 70 938,29 грн.
Пунктом 4.4.1 договору сторони визначили, що у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.
На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з позивача пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії за період з 13.06.2012 по 19.03.2013 за прострочення оплати активної та реактивної електроенергії спожитої в травні 2012 року - лютому 2013 року у розмірі 2458,64 грн., що підтверджено відповідним розрахунком (а.с.10-16).
На суму пені позивачем відповідачеві були виписані рахунки, які отримані повноважними представниками відповідача (а.с. 31, 33, 37, 40, 43, 47, 54, 55, 61, 67, 74).
На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 285,04 грн. та інфляційні витрати у сумі 64,62 грн., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи (а.с. 8, 9). На суму 3% річних та інфляційних нарахувань було надано окремі рахунки (а.с. 76-77).
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли з договору №247 від 12.10.2011 про постачання електричної енергії, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Втім, відповідач в порушення умов договору до нього не в повному обсязі здійснив оплату за активну електроенергію за період листопад 2012 року - березень 2013 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті активної електроенергії в сумі 70 938,29 грн.
Після пред'явлення позову до господарського суду відповідач перерахував позивачеві заборгованість за активну електроенергію в розмірі 17 580,20 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за період з листопада 2012 року по березень 2013 року складає 53 358,09 грн., яка підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.
В частині сплаченої суми боргу в сумі 17 580,20 грн. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність - у разі порушення Споживачем передбачених додатком "Порядок розрахунків" строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За порушення строків оплати поставленої активної електроенергії спожитої в травні 2012 року - лютому 2013 року за період з 13.06.2012 по 19.03.2013 відповідачу нарахована пеня в розмірі 2458,64 грн.
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені, суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 285,04 грн. та інфляційні витрати у сумі 64,62 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 56 166 грн. 39 коп., з них: 53 358 грн. 09 коп. - борг за активну електроенергію, 2458 грн. 64 коп. - пеня, 285 грн. 04 коп. - 3% річних, 64 грн. 62 коп. - інфляційні витрати.
Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до п. 7.1.2 Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі - Пленум) розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Згідно п. 7.2 Пленуму підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Суд доходить висновку про те, що фінансовий стан відповідача на даний час у значній мірі перешкоджає повному фактичному виконанню рішення суду у даній справі в частині стягнення основної суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат.
За таких обставин надання розстрочки виконання судового рішення в частині стягнення основної суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат надасть можливість реальної сплати грошових коштів частками з певним інтервалом у часі.
Позивач проти задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки на 60 календарних місяців заперечував та не заперечував проти надання розстрочки на 15 календарних місяців.
З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та надання розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 53 358,09 грн., пені у розмірі 2458,64 грн., 3% річних в розмірі 285,04 грн. та інфляційних витрат в розмірі 64,62 грн. на 15 календарних місяців, починаючи з липня 2013 року по вересень 2014 року включно, шляхом визначення до сплати рівної частини боргу по 3744,43 грн. щомісяця.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, пунктом 11 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 6», 93193, Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Куйбишева, 16, код 31261491, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання", кв. Гайового, буд. 35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937:
- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260323269060 в філії ЛОУ ПАТ „Державний Ощадний банк України", МФО 304665, код 31443937, борг за активну електроенергію за договором №247 від 12.10.2011 з листопада 2012 року по березень 2013 року у сумі 53 358 грн. 09 коп. (п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят вісім гривень 09 копійок), видати наказ;
- на поточний рахунок № 2600518818 в ЛОД АТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 304007, код 31443937, пеню у сумі 2458 грн. 64 коп. (дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень 64 копійки), 3% річних у сумі 285 грн. 04 коп. (двісті вісімдесят п'ять гривень 04 копійки), інфляційні витрати у сумі 64 грн. 62 коп. (шістдесят чотири гривні 62 копійки), витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ.
3. В частині стягнення боргу у сумі 17 580 грн. 20 коп. (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 20 коп.) провадження у справі припинити.
4. Розстрочити виконання даного рішення в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 53 358,09 грн., пені у розмірі 2458,64 грн., 3% річних в розмірі 285,04 грн. та інфляційних витрат в розмірі 64,62 грн. на 15 календарних місяців, починаючи з липня 2013 року по вересень 2014 року включно, шляхом визначення до сплати рівної частини боргу по 3744,43 грн. щомісяця.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2013.
Суддя А.В. Секірський