04 червня 2013 року Справа № 925/656/13
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: Ярмолінський Ю.В. - за довіреністю;
від першого відповідача: не з'явився;
від другого відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за
позовом Публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" та до Державного підприємства "Златодар"
про витребування безпідставно набутого майна
Заявлено позов про витребування у відповідачів на користь позивача безпідставно отриманого соняшника в кількості нетто 124 860 кг, якістю згідно ГОСТ, загальною вартістю 581 223,30 грн., який був відвантажений відповідачу за накладними у період 08-13 вересня 2011 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.
Представник першого відповідача в жодне судове засідання не з'явився, причини неявки не відомі, заперечень проти позову суду не подано.
Представник другого відповідача в жодне судове засідання не з'явився, надав суду лист в якому просить суд справу розглянути без участі свого представника, позовні вимоги заперечив повністю, з підстав викладених у відзиві на позов.
Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників відповідачів по справі за наявними документами в порядку ст. 75 ГПК України.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення лише стосовно першого відповідача, виходячи з такого:
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За доводами позивача, позов було подано одночасно до обох відповідачів, оскільки за наявними у позивача відомостями, передане на користь ТОВ "Технік Енерджі" насіння соняшника було передано на зберігання ДП "Златодар" і на момент подання позову позивач не мав точних даних про те, у кого із двох відповідачів фактично знаходиться його зерно та у якій кількості.
Надання другим відповідачем в ході розгляду справи копій первинних документів та пояснень про те, що зерно соняшника було відвантажено зі зберігання у ДП "Златодар" на користь ТОВ "Технік Енерджі" і в даний час знаходиться саме у цього товариства, а не у ДП "Златодар", не змінює підсудність спору згідно положень ч. 3 ст. 17 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається наступне:
За доводами позивача, в рахунок майбутнього укладення договору поставки чи купівлі-продажу, на користь ТОВ "Технік Енерджі" позивачем було відпущено насіння соняшнику в кількості 124 860 кг соняшника, що підтверджується наявними у справі копіями товарно-транспортних накладних на соняшник :
- № 77 від 08.09.2011 р. в кількості 16 280 кг;
- № 78 від 08.09.2011 р. в кількості 18 000 кг;
- № 89 від 11.09.2011 р. в кількості 16 000 кг;
- № 2 від 12.09.2011 р. в кількості 17 220 кг;
- № 3 від 12.09.2011 р. в кількості 19 470 кг;
- № 4 від 13.09.2011 р. в кількості 16 290 кг;
- № 5 від 13.09.2011 р. в кількості 21 600 кг.
Згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних соняшник повинні були поставити на державне підприємство "Златодар". Заперечень проти неотримання насіння соняшнику перший відповідач суду не надав.
За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).
Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У жодній товарно-транспортній накладній на відпуск соняшнику немає відомостей про вартість даного товару, що дозволяло б стверджувати про укладення між сторонами договору у спрощений спосіб щодо відчуження насіння соняшнику та виникнення праві у позивача на стягнення боргу за цей товар. Підстава передачі товару у цих накладних також не зазначена і відсутні відомості для висновку суду про те, що соняшник позивачем було подаровано або передано в якості розрахунків за раніше виниклими зобов'язаннями між сторонами.
За доводами позивача, після отримання соняшнику ТОВ "Технік Енерджі" відмовився підписати із позивачем накладну № 101 від 13.09.2011 року про отримання соняшнику із вказівкою його загальної вартості в розмірі 478 300,96 грн.
Таким чином, станом на час передачі майна і на час розгляду справи сторони не узгодили між собою підставу передачі позивачем насіння соняшнику на користь ТОВ "Технік Енерджі" в кількості 124 860,00 кг.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги на підставі ст. 1212, 1213 ЦК України.
У відповідності до положень цих статей, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
На вимоги про витребування майна на підставі ст. 1212 ЦК України поширюється загальний строк позовної давності, оскільки виключень для таких випадків ст. 258 ЦК України не встановлено.
У справі відсутні докази того, що у ТОВ "Технік Енерджі" не має в натурі соняшнику, який є предметом спору, щоб позивач міг обґрунтовано ставити питання у позовних вимогах про стягнення його вартості.
Суд погоджується із доводами позивача, що угоду між сторонами щодо відпуску позивачем соняшнику на користь ТОВ "Технік Енерджі" слід вважати неукладеною, оскільки у позивача немає доказів того, яку саме угоду сторони бажали укласти, як ними було узгоджено строк дії договору, строк поставки товару, якість товару, які є істотними умовами цивільно-правового договору.
З цих підстав слід вважати, що передача позивачем соняшнику на користь першого відповідача ТОВ "Технік Енерджі" за вищезазначеними товарно-транспортними накладними (а.с. 13-18) відбулася без узгодженої сторонами правової підстави, що дає право позивачу вимагати повернення товару.
Факт передачі насіння соняшнику від позивача на користь ТОВ "Технік Енерджі" за вказаними позивачем накладними підтверджується також і даними складського обліку другого відповідача по справі - ДП "Златодар".
Згідно договору № 13 складського зберігання соняшнику від 26.08.2011 р. (а.с. 28-29, далі - Договір), укладеного між ДП "Златодар" (Зерновий склад) та Лубенською філією ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" (Поклажодавець) Поклажодавець зобов'язується передати насіння соняшнику із супроводжуючими документами на Зерновий склад в кількості 500 тон, а Зерновий склад зобов'язується прийняти таке насіння для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством (п. 1.1. Договору).
Відповідно п. 7.1. Договору термін зберігання соняшнику до 01.06.2012 р. У разі можливості за погодженням із Зерновим складом термін зберігання може бути подовжено, про що складається додаткова угода, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до довідки № 185 від 15.05.2013 р. (а.с. 27) наданої ДП "Златодар" станом на 15 травня 2013 року на ДП Златодар" на зберіганні відсутнє насіння соняшнику, яке було завезене від ПАТ "Велика Бурімка" на користь ТОВ "Технік- Енерджі" відповідно товарно-транспортних накладних в період з 08.09.2011 р. по 13.09.2011 р.
Другий відповідач надав у копіях суду ті самі товарно-транспортні накладі на отримання соняшнику, що і позивач по справі на його перевезення.
Відповідно до листа керівника Лубенської філії ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" (а.с. 37) та довіреності ЯПМ № 058541 від 13.02.2012 р. на ім'я Сергієнко Ольги Віталіївни за період з 14.02.2012 р. по 16.02.2012 р. насіння соняшнику, яке було на зберіганні в ДП "Златодар", було відвантажено в повному об'ємі на транспорт Поклажодавця "ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ", що підтверджується товарно-транспортними накладними:
- № 007730 від 14.02.2012 р. в кількості 21 910 кг;
- № 007731 від 14.02.2012 р. в кількості 22 180 кг;
- № 007732 від 14.02.2012 р. в кількості 20 840 кг;
- № 007739 від 16.02.2012 р. в кількості 22 140 кг;
- № 007740 від 16.02.2012 р. в кількості 29820 кг.
З документів позивача та другого відповідача ДП "Златодар" вбачається, що на зберігання другим відповідачем фактично було прийнято соняшнику менше (124 740,00 кг), ніж 124 860,00 кг., які передав за накладними позивач першому відповідачу.
В цій частині суд погоджується із доводами позивача про те, що він має право на повернення від "ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" стільки товару, скільки цьому відповідачу було передано за накладними, тобто саме 124 860,00 кг., оскільки позивач не повинен нести ризики за зменшення кількості свого товару при подальшій передачі його від першого до другого відповідача.
Оскільки другий відповідач по справі, ДП "Златодар", надав суду докази про те, що спірне насіння соняшнику у його власності чи у володінні відсутнє і повернуто зі зберігання на користь ТОВ "Технік Енерджі", то підстав для задоволення позовних вимог стосовно ДП "Златодар" про витребування майна у суду немає.
Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Оскільки позивачем доведено, а відповідачем ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" не заперечено і не спростовано, що між цими сторонами не було ніякої належної правової підстави з приводу передачі соняшнику у кількості 124 860,00 кг. за накладними в період 08-13 вересня 2011 року, то позивач має право на підставі ст. 1212, 1213 ЦК України вимагати від вказаного відповідача повернення свого майна в натурі.
У відповідності до довідки Товарної біржі агропромислового комплексу центральних областей України від 17.04.2013 року № 44 (а.с. 12), вартість насіння соняшнику 2 класу врожаю 2012 року станом на 17.04.2013 року становить 4 655,00 грн./тн. Достовірність такої ціни насіння соняшнику учасниками процесу не заперечено та не спростовано.
Таким чином суд погоджується із розрахункам позивача про те, що 124,860 тон соняшнику коштує 581 223,30 грн. (124,860 х 4655,00 грн.).
На підставі викладеного, правомірність позовних вимог позивачем доведено зібраними у справу доказами, однак позов про витребування насіння соняшнику підлягає до задоволення лише стосовно першого відповідача по справі - ТОВ "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ", а стосовно другого відповідача підстави для задоволення позову відсутні.
За результатами вирішення спору суд дійшов висновку про необхідність витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" на користь Публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" 124 860 кг соняшнику вартістю 581 223,30 грн.
На підставі ст. 49 ГПК України з першого відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 11 624,48 грн. на відшкодування сплаченого судового збору, оскільки спір виник з вини першого відповідача по справі.
Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" задовольнити повністю.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (ідентифікаційний код 35076670, м. Київ, вул. Ямська, 28А) на користь Публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" (ідентифікаційний код 00486818, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Велика Бурімка) -- 124 860 кг соняшнику вартістю 581 223,30 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (ідентифікаційний код 35076670, м. Київ, вул. Ямська, 28А) на користь Публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" (ідентифікаційний код 00486818, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Велика Бурімка) -- 11 624,48 грн. судового збору.
2. У задоволенні позовних вимог до Державного підприємства "Златодар" (ідентифікаційний код 00952545, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47) позивачу відмовити повністю.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 07 червня 2013 року
Суддя Н.М. Спаських