Справа № 764/2326/13-ц
Провадження № 2/764/1545/2013
Категорія 38
"28" травня 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі
головуючого судді - Рубан М. В.,
за участю секретаря - Бурчуладзе С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить захистити свою честь, гідність та ділову репутацію шляхом спростування недостовірної інформації перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, ОСОБА_3 з контролю за використанням та охороною земель м. Севастополя, прокурором м. Севастополя, поширені у скарзі від 26.11.2012 року, стягнути моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ОСОБА_3 з контролю за використанням та охороною земель м. Севастополя, прокурору м. Севастополя зі скаргою в якій вказує, що позивач, користуючись своїм службовим становищем, як суддя Балаклавського районного суду м. Севастополя, оформила на свого сина ОСОБА_4 земельну ділянку № 25 по вул. Дружня в м. Севастополі у значно менший строк, ніж у строк, коли ця процедура оформлення відбувається в звичайному режимі, до того ж розмірі вказаної земельної ділянки більші ніж це передбачено законом. Також в скарзі вказано, що в провадженні судді Балаклавського районного суду м. Севастополя Гапонова Д.Ю. перебуває на розгляді цивільна справа за позовом сина позивача до відповідача про усунення перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою і позивач, користуючись своїм службовим становищем, перешкоджає відповідачу брати участь в розгляді вказаної справи, зокрема, дача вказівок працівникам апарату суду щодо неповідомлення відповідача про дату та місце проведення судового засідання, надсилання судовик повісток відповідачу за іншою адресою. Крім того, в скарзі вказано, що позивач вимагала від відповідача безоплатного підключення вказаної ділянки до електроенергії, газу та води, що позивач користуючись своїм службовим становищем одержала по декілька безоплатних земельних ділянок на членів своєї родини. Вказана інформація не відповідає дійсності, тому позивач просить зобов'язати відповідача спростувати її, а розповсюдженням недостовірної інформації відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 50000,00 грн.
Позивач в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі, наполягала на його задоволенні, пояснив, що немає жодного відношення до цивільної справи за позовом її сина до відповідача, яке перебуває в провадженні судді Балаклавського районного суду м. Севастополя Гапонова Д.Ю. Викладеній в скарзі недостовірною інформацією відповідач поставив під сумнів людські та професійні якості позивача, яка працює на посаді судді понад десять років, користується повагою колег та громадян, неодноразово відзначена почесними грамотами.
Відповідач та його представники в судовому засіданні проти позову заперечували, пояснили, що відповідач звернувшись зі скаргою щодо поведінки судді до вказаних органів реалізував своє право, надане та гарантоване йому Конституцією України та ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представників, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є суддею Балаклавського районного суду м. Севастополя, що підтверджується копією трудової книжки від 02.08.1974 року.
26.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою щодо поведінки судді Балаклавського районного суду м. Севастополя Курнякової Т.А. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ОСОБА_3 з контролю за використанням та охороною земель м. Севастополя, прокурора м. Севастополя, що підтверджується копією скарги та, що, зокрема, не заперечувалося відповідачем.
Відповідно до ч.1,2 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
На підставі ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 84 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.
Пунктом першим частини першої ст. 85 вказаного закону передбачено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів.
Згідно з ч.1 ст. 86 вказаного закону дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
У пункті 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затвердженого постановою КМУ від 21.06.2010 року № 477, визначено, що Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель (Держземінспекція) є урядовим органом, який діє у системі Держкомзему і йому підпорядковується.
Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Держземінспекції є, зокрема, організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Відповідно до абз. 1 п.5 Положення Держземінспекція та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель в межах своїх повноважень мають право, зокрема, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства.
Як визнали сторони, за заявою відповідача ОСОБА_3 з контролю за використанням та охороною земель м. Севастополя було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства землекористувачами за адресою: м. Севастополь, вул. Дружня, 25.
Згідно з ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» наведено роз'яснення, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Отже, на підставі наведеного суд доходить висновку, що діючим цивільним законодавством не передбачена можливість спростування інформації в судовому порядку, яка викладена у скаргах, зверненнях осіб, що подані до державних органів чи посадових осіб, при цьому, звернення відповідача зі вказаною скаргою щодо поведінки позивача є його правом, закріпленим у вищенаведених нормах права, а тому реалізація відповідачем такого права не може вважатися поширенням недостовірної інформації про позивача в розумінні ст.277 ЦК України.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що вимога позивача про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, ОСОБА_3 з контролю за використанням та охороною земель м. Севастополя, прокурором м. Севастополя, поширені у скарзі від 26.11.2012 року, є необґрунтованою та безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.
Оскільки не підлягає задоволенню основна вимога про захист честі, гідності та ділової репутації, то не підлягає задоволенню похідна вимога про стягнення моральної шкоди, оскільки вказану вимогу позивач обґрунтовує поширенням щодо останньої недостовірної інформації відповідачем.
Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України суд залишає судові витрати за позивачем, оскільки в позові відмовлено в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.3, 6, 10, 11, 57-61, 88, 169, 179, 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, ОСОБА_3 з контролю за використанням та охороною земель м. Севастополя, прокурором м. Севастополя, поширені у скарзі від 26.11.2012 року, стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн. - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги до Ленінського районного суду м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно
Суддя Ленінського районного суду
м.Севастополя М.В. Рубан