Рішення від 05.06.2013 по справі 904/1942/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

27.05.13р. Справа № 904/1942/13-г

За позовом Прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Санаторій"Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ", м.Дніпродзержинськ

про стягнення 30 142 грн. 93 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від прокурора: Битяк Н.І., посвідчення № 00158;

від позивача: Годько І.О. - представник, довіреність № 30 від 14.01.2013 року;

від відповідача: Бундюк Є.В. - представник, довіреність № 10/228 від 11.06.2012 року;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Санаторій" Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" (далі - Відповідач) збитків у розмірі 30 142 грн. 93 коп. заподіяних державі внаслідок забруднення атмосферного повітря.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2013 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні 01.04.2013 року.

У судовому засіданні 01.04.2013 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву № 10/1660 від 29.03.2013 року (а. с. 36-37) в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що у Позивача відсутні належні докази того, що підприємством здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У судовому засіданні 01.04.2013 року оголошувалась перерва до 15.04.2013 року.

До канцелярії господарського суду 12.04.2013 року від позивача надійшли письмові заперечення на відзив відповідача (а. с. 59-62).

У судовому засіданні 15.04.2013 року оголошувалась перерва до 24.04.2013 року.

У судовому засіданні 24.04.2013 року представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду спору до 26.05.2013 року (а. с. 73) для надання додаткових доказів, а представник відповідача подав заперечення (а. с. 66-68).

Ухвалою господарського суду від 24.04.2013 року продовжено строк розгляду спору до 26.05.2013 року.

У судовому засіданні 24.04.2013 року оголошувалась перерва до 22.05.2013 року.

У судовому засіданні 22.05.2013 року оголошувалась перерва до 27.05.2013 року.

У судовому засіданні 27.05.2013 року оголошувалась перерва до 27.05.2013 року до 16:00 год.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача та прокурора, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Проведеною прокуратурою міста Дніпродзержинська перевіркою встановлено, що з 09 по 21.12.2009 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на підставі наказу № 876-П від 23.11.2009 року (а.с. 16) було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дочірнім підприємством "Санаторій" Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ".

Під час проведення даної перевірки було встановлено, що Відповідачем не проведено інвентаризацію наявних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також, підприємство працює без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел: котел КГВ - 6.5/150, який працює на природному газі (котел ДКВРН 6.5/4 № 3 знаходиться в неробочому стані, котел ДКВРН 6.5/4 № 2 знаходиться в резерві), що є порушенням статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (акт - а.с. 18).

В ході перевірки проведено інструментально - лабораторний контроль на працюючих джерелах викидів - котлі КГВ - 6.5/150 на вміст оксидів вуглецю та оксидів азоту (Акт № 46 від 09.12.2009 року - а.с. 20), результати яких містяться в акті відбору проб викидів стаціонарних джерел № 46 від 09.12.2009 року (а.с. 20), протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин у викидах паливовикористовуючого обладнання № 113 від 09.12.2009 року (а.с. 21) та протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 46 від 14.12.2009 року (а.с. 22).

Як свідчить з матеріалів справи, на провідного інженера ДП "Санаторій" Дніпровський" Денисенко М.О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 1904 від 14.12.2009 року (а.с. - 23-24) та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення № 1904 від 21.12.2009 року (а. с. - 25).

Згідно з наданим до позовної заяві розрахунком розмірів компенсації збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем, нарахована позивачем сума збитків складає 30 142 грн. 93 коп. (розрахунок - а.с. - 10), що і стало підставою звернення прокуратури до суду з даною позовною заявою.

Відповідач проти позову заперечує зазначаючи, документи на які посилається позивач, та мають юридичне значення у даній справі, сплив загальний строк позовної давності, визначений у статті 257 Цивільного кодексу України, а також, акт перевірки дотримання перевірки вимог природоохоронного законодавства України складено особою, у якої були відсутні повноваження на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємстві відповідача. Крім того, акт відбору проб викидів стаціонарним джерелом від 09.12.2009 року № 46 на підставі якого було здійснено вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах паливовикористовуючого обладнання та зроблено розрахунок розміру компенсації збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів в атмосферне повітря не відповідає вимогам законодавства - відсутнє посилання на вмотивоване рішення начальника державної екологічної інспекції про відбір зразків продукції на ДП "Санаторій"Дніпровський", а форма акту, взагалі не відповідає вимогам. Також, Відповідач у своєму відзиві стверджує, що підприємством не здійснювалось наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря протягом 2009 року, підтверджує й той факт, що у 2011 році підприємством було отримано дозвіл на викиди терміном на 5 років. Оскільки однією з умов видачі такого роду дозволу, є відсутність наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря впродовж 2 - х останніх років, що передували поданню заяви на отримання дозволу, тобто протягом 2009 та 2010 років.

Розраховуючи розмір компенсації збитків Позивач користувався Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" затвердженою наказом міністерством охороні навколишнього середовища та ядерної безпеки України № 639 від 10.12.2008р. і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. № 48/16064 за формулами розрахунку маси наднормативного викиду (10) п. 3.7. та за формулою (12) п. 4 розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Розрахунок було зроблено за період з моменту виявлення 19.12.2009р. до моменту отримання дозволу на викид 01.02.2011р.

Вивчивши матеріали справи суд знайшов твердження прокурора та позивача про порушення законодавства відповідачем правомірними та обґрунтованими, але оцінюючи обставини справи в їх сукупності суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 239 Господарського кодексу України, органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання та інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно до статті 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно - господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з урахуванням особливостей статті 250 Господарського кодексу України, загальна тривалість застосування адміністративно - господарський санкцій встановлюється в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача про відшкодування шкоди у розмірі 30 142 грн. 93 коп. - 11.03.2013 року. 21.12.2009 року було складено постанову №1904 від 21.12.2009 року про накладання адміністративного стягнення щодо відповідальної особи.

Таким чином, перебіг строку застосування адміністративно - господарський санкцій розпочався з моменту виявлення - 19.12.2009 року та закінчився, в силу вимог ст. 250 ГК України, через рік - 19.12.2010 року.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, та враховуючи вищезазначені норми закону вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк передбачений ст. 250 ГК України щодо застосування адміністративно - господарських санкцій по відношенню до Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, надані представниками сторін документи суд, в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому в позові слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин

Повне рішення складено 06.06.2013 року.

Попередній документ
31673257
Наступний документ
31673263
Інформація про рішення:
№ рішення: 31673258
№ справи: 904/1942/13-г
Дата рішення: 05.06.2013
Дата публікації: 07.06.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: