ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
04.12.06 Справа № 16/591.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ
до Приватного підприємства "Укрсхідтрейд", м. Луганськ
про стягнення 16707,15грн.
при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача -Павлюченко І.В., дов. від 03.01.06. №10;
від відповідача -Попов О.М., дов. від 02.03.06.,
Відповідно до правил ст.77 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву до 04.12.06.
Суть спору: заявлена вимога про стягнення боргу у сумі 16707,15грн. за продукцію.
Відповідач відзивом від 06.11.06. проти позову заперечує.
При розгляді справи судом встановлено.
Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою до відповідача про стягнення боргу у сумі 16707,15грн. за продукцію -кабель зв'язку марки ЗКП у кількості 2,135км на суму 13107,19грн. та барабани у кількості 9 штук на суму 3599,96грн. (далі за текстом -кабельна продукція), яку позивач передав у власність відповідача, і сторони оформили відносини по передачі товару накладною від 06.11.03. №422/4240 та довіреністю відповідача від 04.11.03. №251180 серії ЯЖЗ на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно доводів позивача у позовній заяві дії відповідача по видачі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. підписанню накладній підтверджують факт укладення і часткове виконання обома сторонами договору купівлі-продажу кабелю, у зв'язку з чим у відповідача, як у покупця, виник обов'язок сплатити вартість товару позивачу у сумі 16707,15грн. На виконання вимог ст.530 ЦК України позивач направив відповідачу вимогу від 31.08.06. №5130 про оплату поставленої продукції, у тому числі і 16707,15грн. за 2,135 км кабелю та 9 барабанів (а.с.18-19), але у семиденний строк відповідач не виконав обов'язку по оплаті отриманого товару і позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення боргу за поставлений товар на суму 16707,15грн.
Відповідач проти позову заперечує з підстав того, що правовідносин по поставці або купівлі-продажу товару не відбувалось, відповідач не укладав договору -а ні у письмовій а ні в усній формі -по купівлі кабельної продукції на суму 16707,15грн., у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок по оплаті товару. Відповідач довів до відома суду підстави для видачі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 04.11.03. №251180 серії ЯЖЗ і підписання накладній від 06.11.03. №422/4240 в графі «отримання товару»: підписанням та видачею вказаних документів було оформлено повернення позивачем відповідачу товару, який відповідач поставив позивачу по договору поставки продукції від 11.04.02. №69/1. Позивач, оплативши вартість отриманої від відповідача продукції, через певний час встановив, що отримана ним продукція не відповідає той марці, яку відповідач повинен був поставити по договору поставки від 11.04.02. №69/1, і позивач змушений був повернути кабель зв'язку марки ЗКП у кількості 5км на суму 32499,9грн. Позивач повернув, а відповідач прийняв кабель зв'язку марки ЗКП у кількості 5км на суму 32499,9грн., що і було оформлено накладною від 04.11.03. №193 та довіреністю від 04.11.03. №251178 серії ЯЖЗ.
Представник позивача у судовому засіданні підтвердив факт отримання від відповідача по договору поставки кабельної продукції від 11.04.02. №69/1 товару неналежної марки і необхідності повернути товар відповідачу (вказано у протоколі судового засідання від 04.12.06.). Але, у зв'язку з тим, що кабельну продукцію було оплачено до встановлення висновку про неналежність марки товару, позивач вважає, що у нього відсутня можливість отримати гроші за повернений товар, окрім як заявити вимогу про оплату цього товару на підставі накладної та довіреності (вказаних вище), кваліфікуючи таку вимогу як вимогу за договором купівлі-продажу.
Представник відповідача підтвердив своїм відзивом поставку товару за договором від 11.04.02. №69/1 позивачу неналежної марки, але позивач не пред'являв претензій у встановленому законом порядку за поставку товару у відповідності до умов договору.
Дослідивши матеріали справи і вислухав представників сторін, оцінивши у сукупності надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до позову, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення з наступних підстав.
Правилом ст.35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням суду не доводяться знову. Факт відсутності укладення договорів купівлі-продажу кабелю марки ЗКП у 2003 році між сторонами по даній справі встановлено рішенням суду по справі №18/16 від 11.04.06.
Крім того, слід вказати, відповідно до правил ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Згідно зі ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Договір купівлі-продажу згідно зі ст.ст.201,655 ЦК України є двосторонньою угодою, тобто, воля однієї сторони повинна бути виражена у намірі продажу, а воля другої сторони -в намірі купити товар взаємно визначеного виду і за домовленою ціною. Правові наслідки вчинення правочину по купівлі-продажу -це продаж товару продавцем та придбання у власність цього товару покупцем за певну суму грошей.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінив докази сторін, встановив фактичні обставини правовідносин сторін даного спору і дійшов висновку: сторони не мали наміру (не виявили волі) на укладання правочину по купівлі відповідачем кабельної продукції на суму 16707,15грн. і договору купівлі-продажу з цього приводу не укладали (ні в якій формі): позивач не мав наміру продати, а мав намір повернути відповідачу продукцію неналежної марки -продукцію, поставлену відповідачем за договором поставки від 11.04.02. №69/1, але не у відповідності до умов договору. Відповідач, в свою чергу, не мав намір купувати у позивача вказану продукцію, а погодився отримати від позивача непотрібний позивачеві товар, у результаті чого сторони домовились про вчинення правочину по поверненню продукції і оформили цей правочин довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 04.11.03. №251180 серії ЯЖЗ і накладною від 06.11.03. №422/4240. Таким чином, позивач не продавав відповідачу, а відповідач не купував у позивача кабель зв'язку марки ЗКП у кількості 2,135км та 9 барабанів на суму 16707,15грн. Відповідно до цього і до правил ст.11 ЦК України у відповідача не виникло обов'язку по оплаті товару на 16707,15грн.
За таких підстав, доводи позивача про укладення і часткове виконання сторонами договору купівлі-продажу, виникнення у відповідача обов'язку по оплаті отриманого товару за договором купівлі-продажу, що позивач підтверджує довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 04.11.03. №251180 серії ЯЖЗ і накладною від 06.11.03. №422/4240 - не відповідають фактичним обставинам справи та дійсним правовідносинам з відповідачем, є необгрунтованими. Тому у позові слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст.11,202,203,205,655 ЦК України, керуючись ст.33,34,35,49,82,84,85 ГПК України, суд
1. Відмовити у позові.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення підписане 11.12.06.
Суддя Р.М. Шеліхіна