Справа № 2-36/09рік
26 лютого 2009 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Федик Л.І. при секретарі Бабійчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ ОСОБА_2 про стягнення розрахункових сум та стягненя моральної шкоди, суд-
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ ОСОБА_2 про стягнення розрахункових сум та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона була прийнята на роботу ВАТ ОСОБА_2 на посаду економіста з посадовим місячним окладом 800 грн., а також на неї було покладено оов»язки ведення табелювання робочого часу працівників. ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона була звільнена з роботи за згодою сторін. При звільненні їй видали трудову книжку, але не виплатили заробітну плату за травень, червень 2008 року та не виплатили гроші по листках непрацездатності, а саме стверджуючи, що з ІНФОРМАЦІЯ_3 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року та з ІНФОРМАЦІЯ_5 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року вона перебувала на лікарняному. Однак підприємством не проведено нарахування та не виплачено лікарняні. Крім того вважає, що за травень, червень, липень 2008 року їй заборгували заробітну плату, яку просить стягнути з відповідача та їй завдано моральну шкоду в сумі 3000 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтвердила вищенаведене та доповнила, що їй нараховано і виплачено кошти по листках непрацездатності, доплата компенсації а також за невикористану відпустку 2007-2008 рік та частково заборговану заробітну плату під час розгляду справи в суді. Вважає, що з нею не проведено розрахунок за травень 2008 року в сумі 800 грн., оскільки табелювання робочого часу вівся нею згідно наказу. Вважає, що відповідач не провів повністю з нею розрахунок. Тому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 5600грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн., яку вона отримала внаслідок невиплати вчасно заробітної плати та розрахункових, і все це викликало в неї негативні емоції.
Представник відповідача суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року спостережною радою ВАТ ОСОБА_2 його призначено виконуючого обов»язки директора ВАТ ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_8 року йому було передано основні фонди. Згідно видано ним наказу від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, табелювання робочого часу було покладено на ОСОБА_3 , якою і проводилось табелювання згідно якого нараховувалась заробітна плата. Крім того доповнив, що позивачка в травні та в червні 2008 року листки непрацездатності взагалі не здавала на підприємство, а про їхнє існування вони дізнались в судовому засіданні і після чого було проведено повне нарахування та виплата розрахункових. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи згідно поданої заяви. При її звільненні позивачка відмовилась отримати заробітну плату, оскільки їй мало нарахували. Просить в даному позові відмовити.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працював в.о. директора ВАТ ОСОБА_2 в 2007 та частково 2008 року. В травні місяці він передав ключі від приміщень ОСОБА_5 , якого було обрано в.о. обов»язки ВАТ ОСОБА_2 В червні 2008 року на підприємстві він зустрічався з позивачкою, яка стверджувала, що знаходилась на лікарняному та тримала в руках лікарняні листки. За які дні і які саме лікарняні він не бачив. Також ствердив те, що він не бачив, щоб позивачка подавала лікарняні в бухгалтерію, оскільки при цьому не був присутній.
Свідок ОСОБА_6 . суду пояснив, що він являється батьком позивачки і його донька працювала на ВАТ ОСОБА_2 . В травні, червні 2008 року вона знаходилась на лікарняному, а ІНФОРМАЦІЯ_9 року він був присутній при тому, як його донька ОСОБА_1 передала листок непрацездатності в руки бухгалтерці ОСОБА_3 на прохідній заводу. Після чого вони разом пройшли на територію.
Суд, вислухавши сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року прийнята на посаду економіста ВАТ ОСОБА_2 з місячним посадовим окладом 800 грн. та крім того на ню були покладені обов»язки табелювання робочого часу працівників підприємства (а.с.3). ІНФОРМАЦІЯ_7 року згідно протоколу засіданя Спостережної ради ВАТ ОСОБА_2 призначено виконуючого обов»язки директора п. ОСОБА_5 (а.с.4,23) та згідно акту прийому-передачі бухгалтерських та інших облікових документів, майнового комплексу (основних фондів, матеріальних та інших цінностей) ВАТ ОСОБА_2 було передано ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_5 (а.с.24). ІНФОРМАЦІЯ_10 року в зв»язку із скрутним фінансовим становищем на ВАТ «Калуський млокозавод» згідно наказу працівників було переведено на роботу в умовах неповного робочого дня і оплату праці працівників проводити згідно табелю обліку робочого часу (а.с.34). Згідно наказу від ІНФОРМАЦІЯ_8 року НОМЕР_1 бухгалтера ОСОБА_3 зобов»язано вести облік робочого часу та оформляти щомісячні табеля виходу на роботу працівників (а.с.54). Відповідно до даного наказу ОСОБА_3 проводила табелювання обліку використання робочого часу працівників за травень, червень, липень 2008 року (а.с.25-30), з яких вбачається, що за травень 2008 року ОСОБА_1 мала сім виходів на роботу, за червень та липень 2008 року виходів на роботу не було. Крім того головою спостережної ради ОСОБА_7 , в.о. голови правління ОСОБА_5 та членом правління ОСОБА_8 був складений акт про факт не виходу на роботу без поважних причин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року та відмову від отримання нарахованої їй заробітної плати «без врахування пропущених днів» відмовилась.
Згідно наказу НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звільнено з роботи згідно поданої заяви на звільнення (а.с.35).
В судовому засідання позивачка ствердила про те, що згідно наказу від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на неї було покладено табелювання робочого часу, який і вона здійснювала. В зв»язку з тим, що вона знаходилась на лікарняному з ІНФОРМАЦІЯ_5 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року та з ІНФОРМАЦІЯ_3 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року табель виходу нею здавався одразу після виходу з лікарняного. Окрім того ствердила, що нею були здані лікарняні бухгалтерці ОСОБА_3 для їх нарахування про, що в судовому засіданні може підтвердити свідок ОСОБА_4 . Суд не приймає до уваги дані твердження та покликання позивачки, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а саме згідно вищенаведеного наказу з ІНФОРМАЦІЯ_8 року облік робочого часу та табелювання виходу було покладено на бухгалтера ОСОБА_3 , яка згідно даного наказу і проводила табелювання виходу робочого часу згідно якого нараховувалася заробітна плата (а.с.54, 25-30).
Судом також не приймається до уваги твердження позивачки про те, що вона вчасно здала листки непрацездатності на підприємство, оскільки свідок ОСОБА_4 за якого стверджувала позивачка не підтвердив в судовому засіданні даного факту, а навпаки ствердив про те, що він не бачив, щоб позивачка здавала листки непрацездатності в бухгалтерію за травень, червень 2008 року.
Суд не приймає покази свідка ОСОБА_6 ., який являється батьком позивачки та який ствердив в судовому засіданні, що він був свідком ситуації коли його донька на прохідній підприємства передала бухгалтеру ОСОБА_3 другий листок непрацездатності, після чого вонри разом пішли на територію, оскільки ні в позовній заяві ні в судовому засіданні в своїх поясненнях позивачка жодного разу не згадувала про даного свідка, а навпаки наполягала на виклику тільки свідка ОСОБА_9 , а свідок ОСОБА_6 . являється батьком позивачки і зацікавлений у вирішенні даної справи на стороні позивачки. Крім того його покази спростовуються дослідженими доказами по справі.
Отже, як вбачається з пояснень самої позивачки, свідків та представника відповідача, позивачкою не було представлено листки непрацездатності до її звільнення, а навпаки позивачка в судовому засіданні представила дублікати листків непрацездатності за травень, червень 2008 року і після чого відповідачем було проведено виплата згідно листків непрацездатності, та доплати компенсації за невикористану відпустку за 2007-2008 рік в сумі 1014грн.56коп. 09.12.2008 року (а.с.86). Крім того була виплачена заробітна плата згідно табелю виходу за травень, липень 2008 року (а.с.87-88).
Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з позивачкою по справі відповідачем, належним чином і у зв»язку з чим не підлягає до задоволення мральна шкода, а тому ОСОБА_1 слід відмовити в позові за безпідставністю позовних вимог.
На підставі викладеного ст.ст.115, 116, 117, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 209, 213, 214, 215, ЦПК України,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ ОСОБА_2 про стягнення розрахункових сум та стягненя моральної шкоди - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.