21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
02 березня 2009 р. Справа № 14/12-09/02-2а
Суддя господарського суду , розглянувши матеріали
за позовом: Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод", вул. Леніна, 14, смт. Тростянець, Вінницька область, 24300
до: Закритого акціонерного товариства "Київгазпостач", вул. Патріса Лумумби, 4/6, корп. В, офіс 407, м. Київ, 01042
про стягнення 262034,04 грн.
Державним підприємством "Тростянецький спиртовий завод" заявлено до про стягнення 262034,04 грн. з Закритого акціонерного товариства "Київгазпостач".
Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду виходячи з наступного.
Позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, як це передбачено п. 3 ст. 57 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач висуває вимогу про стягнення з відповідача 262034,04 грн. заборгованості, що є вимогою майнового характеру.
Відповідно ж до п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету КМУ “Про державне мито“, із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір державного мита, сплаченого позивачем відповідно до платіжного доручення № 71 від 18.02.2009 р. складає 1700 грн., хоча виходячи з вищевикладених положень Декрету КМУ “Про державне мито“ необхідно було сплатити 1% ціни позову але не менше 102 грн.
Окрім того, відповідно до ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов.
Всупереч вказаному, позивач заявляючи до стягнення 210998,51 грн. основного боргу, 2524,88 грн. пені, 4474,32 грн. 3% річних та 21310,79 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції не надає суду відповідно до вимог ст. 54 ГПК України обгрунтованого розрахунку суми позову з відображенням динаміки погашення боргу відповідачем, оскільки наданий до позовної заяви розрахунок не відповідає заявленим до стягнення сум штрафних санкцій наведених в тексті позовної заяви.
Разом з тим, суд вбачає за необхідне зауважити, що позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 15 ГПК Україні відповідно до якої справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Керуючись п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву № 42 від 18.02.09 на 2-х аркушах разом з матеріалами на 23-х аркушах повернути позивачу.
У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 1700 грн., перераховане за платіжним дорученням № 71 від 18.02.2009 р. , підлягає поверненню.
У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.93 р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., перераховане за платіжним дорученням № 72 від 18.02.2009 р. , підлягають поверненню.
Суддя
віддрук. прим.:
1 - позивачу
2 - відповідачу
3 - в наряд