2-100/09
іменем України
25 лютого 2009 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Князевої Н.В.,
при секретарі Корольовій М.Ю.,
за участю представника позивача ОСОБА_3 , третьої особи без
самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 .
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з,явилася. Надала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі. У зв,язку з цим судом ухвалено про розгляд справи за її відсутність.
Представник позивача - ОСОБА_3 позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх законними, просить задовольнити - визнати за позивачем право власності на земельну ділянку.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача - ОСОБА_4 суду пояснив, що будинок по АДРЕСА_1 вони з дружиною продали ще за її життя. Дружина померла в 2006 році, прийняв спадщину. Щодо земельної ділянки ніяких відомостей про належність її ОСОБА_5 не має.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача - Криворізької міської Ради - ОСОБА_6 суду пояснила, що за її даними спірна земельна ділянка перераховується за ОСОБА_7 з 14 травня 1997 року. Претензій до сторін Криворізька міськрада не має. Вважає позовні вимоги обґрунтованими. Просить винести рішення на розсуд суду.
Представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача - Криворізького міського Управління земельних ресурсів, ВАТ «ІнГЗК» в судове засідання не з,явилися. Надали листи про розгляд справи без їх участі. У зв,язку з цим судом ухвалено про розгляд справи за їх відсутність.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з,явилася. Надала заяву про розгляд справи без її участі. У зв,язку з цим судом ухвалено про розгляд справи за її відсутність.
Вислухав пояснення учасників процесу, дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.
19 жовтня 1999 року виконавчим комітетом Криворізької міської Ради ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.97 року видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0581 га для обслуговування будинку та господарських споруд за адресою: м.Кривий Ріг, АДРЕСА_1 .
01 січня 2006 року ОСОБА_5 померла. Свідоцтво про право на спадщину за законом 20 грудня 2007 року видано її чоловіку - ОСОБА_4 . : на Ѕ будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2 .
Спірна земельна ділянка, як витікає із свідоцтва про право на спадщину, не ввійшла до складу спадкового майна, прийнятого ОСОБА_4 після смерті власника ОСОБА_5 .
Вартість земельної ділянки загальною площею 581 кв м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за станом на 14.08.09 становить 8494 грн.
26 березня 2008 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу (далі - «договір»), за умовами якого ОСОБА_2 зобов,язалася передати житловий будинок загальною площею 59,6 кв м, житловою - 43,5 кв м з господарськими спорудами , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_6 - прийняти зазначене майно та оплатити його вартість - 122600 грн. В тексті договору (п.1.9) застережується, що земельна ділянка не зареєстрована за продавцем, у зв,язку з цим, пунктом 1.2 договору сторони обумовили перехід до покупця права користування або володіння земельною ділянкою після належного оформлення права на неї. Договір посвідчено 26.03.08 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу - ОСОБА_7 .
Перехід права власності на будинок зареєстрований в КП Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке БТІ» 27 березня 2008 року.
Документи на а.с 10-13 суд не бере до уваги як письмові докази, оскільки вони подані в незавірених фотокопіях, тобто не відповідають вимогам достовірності.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають із права власності, зокрема підстав її набуття.
Згідно зі ст..328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону.
Відповідно до ст.319 ЦК України право розпорядження власним майном належить тільки його власнику.
Посилання у позовній заяві на ст.377 ЦК України є безпідставним, оскільки згадана норма передбачає перехід права власності, але продавець будинку - відповідач у справі не мала права власності на земельну ділянку, а із власником ОСОБА_5 (за її життя) позивач ніякої угоди не укладав. Спірна земельна ділянка взагалі не могла бути предметом правочину між позивачем та відповідачем, оскільки на момент укладення між ними договору купівлі-продажу будинку була зареєстрована за ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 81 Земельного Кодексу України підставою для набуття права власності на землю є: придбання землі за цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації, прийняття спадщини, виділення в натурі належної земельної частки (паю).
В судовому засіданні не встановлено наявності жодної із зазначених правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 зазначає в позовній заяві про те, що між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 Як власник будинку, він не має можливості оформити на своє ім,я земельну ділянку, на якій розташований будинок та господарські споруди, оскільки 19.10.99 на спірну земельну ділянку видано державний акт на право власності ОСОБА_5 ., яка померла і правовстановлюючі документи не зберіглись - втрачені наступними фактичними власниками. У зв,язку з відсутністю цивільно-правової угоди щодо переходу права власності на земельну ділянку, йому відмовлено в укладенні договору на проведення робіт із землеустрою. Просить постановити рішення на підставі ст..392 ЦК України.
Не можна вважати слушним посилання, як на правову підставу позову, на ст.392 ЦК України, оскільки ОСОБА_6 не є власником земельної ділянки, відповідно його право ніким не оспорюється, не порушується, документ, що посвідчує право його власності на спірне майно позивачу ніким не видавався.
Отже позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 317, 319, 328, 377, 392 ЦК України, ст.81 ЗК України, ст.ст 10,11, 60, 88, 212 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не подано. Заява подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо заяву подано, але скарга не надійшла в зазначений строк рішення набирає законної сили після закінчення 20-денного строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяви та скарги подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рога.
Суддя