05 березня 2009 р.
№ 13/8
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкін В.Е.,
Чернов Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"
на постанову
від 22 грудня 2008
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 13/8 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради
До
ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"
третя особа
Державна податкова інспекція у
м. Дніпродзержинськ
Про
стягнення заборгованості з плати за землю
Касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини четвертої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита.
Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до частини першої ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно з підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93 ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93 із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції.
Неоподатковуваний мінімум становить сума у розмірі 17 грн. відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості розміром 1525500 грн., які повинні оплачуватися державним митом за ставкою, встановленою для позовів майнового характеру.
Додане до касаційної скарги від 19.01.2009 № 37/07 платіжне доручення № 2276 від 15.01.2009 про сплату 3946, 21 грн. не відповідає розміру ставки державного мита, що встановлена вищевказаними нормами законодавства, враховуючи розмір майнових вимог, що були предметом судового розгляду в даному спорі.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
За наведених обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику, при цьому, відповідно до частини третьої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення зазначених обставин скаржник вправі повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 45, 46, 111, п. 4 ст. 1113 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 у справі № 13/8 господарського суду Дніпропетровської області не приймати до розгляду і повернути скаржнику.
Матеріали справи повернути господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун