Справа № 2 - 65/09
Іменем України
23 лютого 2009 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді: Мізюка В. М. при секретарі: Тріска О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення майна в натурі, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про виділення майна в натурі та виплату грошової компенсації за понесені ним матеріальні та моральні збитки, мотивуючи свої вимоги тим, що в 2002 році він успадкував земельний та майновий пай своєї матері ОСОБА_3 , отримав державний акт на право власності на землю від 19 липня 2002 року та свідоцтво про право власності на майновий пай від 18 жовтня 2002 року. Вказує на те, що неодноразово звертався до дирекції ОСОБА_2 , до комісії з організації вирішення майнових питань при товаристві, з письмовою заявою про виділ йому майнового паю в натурі, а саме, трактор марки ЮМЗ - 6Л, про що позитивної відповіді не отримував. Неодноразове звернення до Кіцманської районної та Чернівецької обласної держадміністрацій та Кіцманської районної прокуратури не допомогло у вирішенні даного спору, а тому він змушений звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що позивач дійсно неодноразово звертався до товариства виділити йому в натурі у вигляді трактора марки ЮМЗ - 6, вказане питання має право вирішувати тільки загальні збори пайовиків ОСОБА_2 , проте провести вказані збори не можливо було провести, так як для їх проведення не було кворуму.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності із ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай є власністю члена підприємства, який може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.
Так відповідно до «Порядку розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств», затвердженого Наказом Мінагрополітики України України від 14.03.01 р. № 62, а саме, п. 9 цього Порядку, Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2001 року № 177, питання про виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників. Визначення конкретного майна для виділення окремомувласнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.
При розгляді справи встановлено, що позивач є власником майнового паю у фонді ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай серія НОМЕР_1 від 18 жовтня 2002 року в розмірі 2165 гривень.
Протоколом НОМЕР_2 від 19 серпня 2003 року комісії по врегулюванні майнових і земельних відносин ОСОБА_2 , було уточнено список розпайованого майна з врахуванням збереження цілісного майнового комплексу агрофірми для виробничих потреб.
Судом досліджено, що позивач звертався до прокуратури Кіцманського району Чернівецької області з проханням розглянути заяву, де йому було роз'яснено законне право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду, підстав для втручання прокуратури в даній ситуації немає. Після чергового звернення до директора товариства, позивач отримав відповідь, що йому необхідно звернутись до уповноваженої особи по майнових паях ОСОБА_4 , яка заявила, що немає ніяких документів по майнових паях, і рекомендує звернутись в агрофірму ОСОБА_2 , в яку він вже неодноразово звертався. ОСОБА_1 звертався до райдержадміністрації, після чого управління агропромислового комплексу ініціює зустріч з директором товариства з питання одержання майнового паю в натурі, після проведення зборів пайовиків, які двічі збиралися і не відбулися, і рекомендує дане питання вирішити в судовому порядку або звернутися до засновників та обговорити питання продажу права власності на пай за прийнятну ціну для двох сторін. Після звернення до облдержадміністрації позивач отримав відповідь, що дане питання вирішують збори пайовиків, яких неможливо зібрати для проведення зборів, адже комісія по врегулюванню майнових та земельних відносин товариства переклала свої обов'язки (Пр. НОМЕР_2 від 15.04.2005 року). За рекомендацією голови райдержадміністрації позивач знову звернувся з заявою про виділення майнового паю в натурі до комісії по врегулюванню майнових та земельних питань.
Згідно Указу Президента України № 62/2001 від 29 січня 2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, передбачено недопущення порушень майнових прав, забезпечення вільного здійснення права власності на майнові паї та виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів зі складу майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна. Отже, ОСОБА_2 безпідставно відмовляє ОСОБА_1 у виділенні в натурі майнового паю серії ІІ НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 18 жовтня 2002 року.
Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що розмір відшкодування такої шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
При визнанні розміру моральної шкоди суд виходить з характеру та глибини душевних страждань, яких зазнав позивач, порушення стану душевної рівноваги та довготривале ходіння по державним установам та організаціям, щодо вирішення вказаного питання. Враховуючи при цьому вимоги розумності та справедливості, суд оцінює завдану моральну шкоду в 500 гривень, і вважає, що саме наведена сума повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , як компенсація заподіяної моральної шкоди.
На підставі викладеного, Указу Президента України № 62/2001 від 29 січня 2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», «Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», затвердженого Наказом Мінагрополітики України від 14 березня 2001 року № 62, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити. Зобов'язати ОСОБА_2 виділити в натурі належний йому майновий пай у вигляді трактора марки КМЗ-6л, який значиться у списку розпайованого майна.
Зобов'язати ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за нанесені йому моральні та матеріальні збитки за період з 2002 по 2008 років в сумі 500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . 21 гривень 65 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копій до апеляційного суду або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: