83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.03.09 р. Справа № 44/64пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою приватного підприємства «Торговельний комплекс «Київський» (представник Оводова Н.А., довіреність від 02.03.09 року) до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області (представник Симунін Д.С., довіреність 05/784 від 21.10.08 року), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору виконавчого комітету Донецької міської ради (представник Снєгірьов О.М., довіреність 01/13-6427 від 06.11.08 року) про визнання за позивачем права власності на будівлю складського комплексу для зберігання будівельних матеріалів літ.А-1 загальною площею 1'137,7 м2, який розташовано в місті Донецьку по вулиці Молодих Шахтарів 37л, -
Приватне підприємство «Торговельний комплекс «Київський» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області (далі - Інспекція) про визнання права власності Підприємства на нерухоме майно, розташоване в місті Донецьку по вулиці Молодих Шахтарів 37л - будівлю складського комплексу для зберігання будівельних матеріалів літ.А-1 загальною площею 1'137,7 м2 (далі - Будівлі).
Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на невизнанні права власності Інспекцією, з огляду на фактичну відмову відповідача вводити Будівлю в експлуатацію з посиланням на неузгодженість законодавства в цій галузі та відсутність відповідних роз'яснень профільного міністерства. З такою позицією Підприємство не погоджується, зазначаючи, що Будівля вже повністю закінчена будівництвом, причому будівництво відповідає затвердженому будівельному проекту, здійснене на підставі відповідного дозволу Інспекції на будівництво та виконане з дотриманням будівельних норм та правил, а на земельну ділянку, на якій розташовано вказану нерухомість, позивач має речові права згідно договору оренди.
Представник Підприємства в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник Інспекції в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що на теперішній час відповідач позбавлений можливості прийняти Будівлю до експлуатації в порядку статті 331 ЦК України через нечіткість визначення нового порядку приймання до експлуатації, а також через відсутність затвердженого складу державної комісії з приймання до експлуатації об'єктів будівництва. Інспекція заявила, що позивач двічі звертався до відповідача з проханням прийняти до експлуатації Будівлю, наразі через зазначені вище причини документи Підприємства двічі поверталися без розгляду.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору виконавчого комітету Донецької міської ради (далі - Комітет) пояснив суду, що змінився порядок прийняття об'єктів будівництва до експлуатації, зокрема, означені дії з 01.01.09 року має здійснювати Інспекція, а не Комітет.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає задоволенню виходячи з наступного.
09.09.04 року Підприємством здійснено погодження спорудження Будівлі з органами державної влади, та отримано комплексний експертний висновок Донецької обласної служби Української державної інвестиційної експертизи «Доноблінвестекспертиза» № 551/2 щодо затвердження робочого проекту «Будівля складського комплексу зі зберігання будівельних матеріалів по вулиці Молодих шахтарів у Київському районі міста Донецька». В порядку пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.02 року № 483 «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи», факт затвердження висновку державної інвестиційної експертизи означає, що проект будівництва пройшов відповідну санітарно-гігієнічну експертизу, державну екологічну експертизу, державну експертизу проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки, державну експертизу проектів будівництва об'єктів виробничого призначення у частині охорони праці та державну експертизу енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації.
Аналогічні приписи містяться і в пунктах 6-7 постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.07 року № 1269 «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи».
Підприємству згідно рішення Комітету № 268/2 від 18.05.05 року та згідно договору оренди земельної ділянки № 1794 від 17.06.05 року Комітет передав у строкове оплатне користування строком до 18.05.10 року земельну ділянку площею 0,79 га з кадастровим номером 1410136900:00:021:0193 для будівництва двох будівель складського комплексу зі зберігання будівельних матеріалів.
03.03.08 року позивачем було отримано в Інспекції дозвіл на виконання будівельних робіт № 08/100, за яким дозволяється спорудження Будівлі на підставі та у відповідності до проектної документації, зареєстрованої за № 14 від 25.02.08 року. Згідно пунктів 2-3 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.00 року № 273, факт видачі дозволу на будівництво Будівлі вказує на наявність у Підприємства відповідних погоджень, договорів, проектів будівництва тощо для належного спорудження спірної нерухомості.
За даними технічного висновку проектно-будівельної компанії «Модуль» № 17 від січня 2009 року, технічний стан існуючих конструкцій Будівлі перебуває у доброму стані, Будівля споруджена у відповідності до проектної документації та є придатною до подальшої експлуатації.
З урахуванням означеного, суд вважає протиправними та такими, що не відповідають приписам пунктів 3-10 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.08 № 923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» дії Інспекції щодо повернення без розгляду та без опрацювання матеріалів Підприємства стосовно прийняття Будівлі до експлуатації.
В порядку статей 328 та 331 ЦК України Підприємство є власником новоствореної речі Будівлі, причому презумпція правомірності зазначеного речового права визначена законом - статтею 328 ЦК України. Підприємство, з метою реалізації власних прав на користування земельною ділянкою, а також в порядку реалізації права на свободу підприємницької діяльності, передбаченого статтями 41-42 Конституції України і статтями 317-319 ЦК України, здійснило спорудження Приміщень, керуючись при цьому затвердженою проектною документацією.
З огляду на наведене, означене право власності Підприємства на Будівлю виникло на законних підставах, тому суд вважає безсумнівною наявність у позивача та третьої особи з самостійними вимогами прав власності на спірну нерухомість. Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Будівлі, оскільки за матеріалами справи цей майновий об'єкт розташований на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Технічний паспорт на Будівлю № 7/1371, виданий органами державної реєстрації в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, означає, що БТІ здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна.
Таким чином, виходячи зі змісту норм статей 316-317, 328 та 331 ЦК України - Підприємство є добросовісним набувачем та власником Будівлі, отриманої на підставах, що не заборонені законом.
Відсутність відхилень від проекту та порушень будівельних норм і правил при будівництві Будівлі випливає з висновку технічного висновку проектно-будівельної компанії «Модуль» № 17 від січня 2009 року.
Підприємство може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Оскільки згідно правової позиції, висловленої у поточному спорі, відповідач Інспекція не визнає право власності Підприємства на Будівлю, не даючи змоги здійснити державну реєстрацію прав на Будівлю, тому суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності, а твердження відповідача щодо ускладнень з формуванням державної приймальної комісії та неузгодженості законодавства є безпідставними.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору протиправне невизнання відповідачем права власності Підприємства на цю нерухомість.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки Підприємство висунуло відповідне клопотання з цього приводу.
На підставі означених норм матеріального права, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 30, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов у повному обсязі.
Визнати право власності приватного підприємства «Торговельний комплекс «Київський» на будівлю складського комплексу для зберігання будівельних матеріалів літ.А-1 загальною площею 1'137,7 м2, який розташовано в місті Донецьку по вулиці Молодих Шахтарів 37л.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 4 примірниках:
1 -позивачу;
2 -відповідачу;
3 -третій особі
4 -господарському суду Донецької області