Провадження по справі № 2-а/260/43/2013
17 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Шестопалової Я.В.
при секретарі: Колесник А.О.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, інспектора Донецького міського управління ДАІ у Донецькій області Б»ятенко Дмитра Ігоровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, інспектора Донецького міського управління ДАІ у Донецькій області Б»ятенко Дмитра Ігоровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06.03.2013 року посадовою особою відповідача винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Проте вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону оскільки 06.03.2013 року позивач керував автомобілем марки Деу д/н НОМЕР_1 та рухався по вул.. Стадіонній у напрямку пр.. Ленінського у м. Донецьку, швидкість не перевищувала 10-15 км/год. Разом з ним в автомобілі знаходилась його жінка ОСОБА_3 Під»їхавши до перехрестя, на якому рух регулювався за допомогою світлофору, на той час горіло зелене світло світлофора, він продовжив рух у потрібному напрямку. Проїхав перехрестя, його зупинив працівник ДАІ та сказав, що нібито він проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору, на що пояснив, що на під»їзді до перехрестя горів зелений сигнал світлофору, при проїзді перехрестя зелене світло світлофору почало мигати, також позаду нього рухався легковий автомобіль, який інспектор не зупинив. Інспектор ДАІ не вислухав його пояснення та склав протокол про адміністративне правопорушення. При цьому інспектор відмовився вносити у якості свідка ОСОБА_3, після складання протоколу інспектор не роз»яснив його права та обов»язки передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, а тільки зробив відповідний запис про це. Після складання протоколу інспектор склав постанову у справі про адміністративне правопорушення СЕ1 №142684 від 06.03.2013р. та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП на місці вчинення правопорушення. У зв»язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просив суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення СЕ1 №142684 від 06.03.2013 року.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив суд задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення СЕ1 №142684 від 06.03.2013 року.
У судове засідання відповідачі не з»явились, про час та дат розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб'єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, але відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної їм постанови.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні встановлено, що 06.03.2013 року о 09.08 год. по пр. Ленінському - ТЦ «Золоте кільце» у м. Донецьку керував автомобілем марки «Део» д/н НОМЕР_1, був зупинений працівниками ДАІ та був складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п.п.8.7.3(е) та винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Позивач посилається на те, що вимоги п.п.8.7.3.(е) ПДР він не порушував, адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки відповідно до вимог п.8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Також відповідно до п.16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак він повинен керуватися сигналами кожного світлофора. Вказані вимоги позивач виконав.
Суд приймає до уваги той факт, що відповідачем а ні під час складання протоколу та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а ні у судовому засіданні не було надано жодних доказів порушення правил ПДР за яке на нього накладено адміністративне стягнення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Суд приходить до висновку, що у діях водія відсутня винність дії, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, але відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної їм постанови.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне позов позивача задовольнити та скасувати постанову про адміністративне правопорушення СЕ №142684 від 06.03.2013 року про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень на користь держави.
На підставі ст. ст. 247, 287, 288 КпАП України, та керуючись ст. ст. 17, 19, 159-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, інспектора Донецького міського управління ДАІ у Донецькій області Б»ятенко Дмитра Ігоровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити у повному обсязі.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС ВДАІ ДМУ Б»ятенко Дмитра Ігоровича серія СЕ1 №142684 від 06.03.2013 року у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: