Справа № 219/2240/2013-ц
2/219/1202/2013
31.05.2013 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Худіної О.О.
при секретарі Смага Н.М.
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 14.02.2009 року, який було розірвано рішенням Артемівського міськрайонного суду від 16.05.2012 року. Від шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю. Позивачка прикладає усі зусилля, щоб забезпечити потреби дитини, але це не дозволяє їй в повній мірі задовольнити ці потреби. Відповідач не утримує свого неповнолітнього сина в повній мірі. Відповідач працездатна людина і може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Тому вона вимагає, щоб відповідач сплачував аліменти на її користь на утримання дитини на підставі відповідного рішення суду і просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісяця з дня пред'явлення позову у розмірі 30% з усіх видів його заробітку.
Ці обставини і з'явилися підставами позову.
У судовому засіданні позивачка підтримала позов на підставах позовної заяви, суду пояснила, що вважає свої вимоги законними та обґрунтованими. На теперішній час між нею та відповідачем виникають сварки, з особистих справ. Мають місце звернення до правоохоронних органів. Після припинення шлюбних відносин, відповідач дійсно надавав допомогу на утримання дитини, початку у розмірі 1000 гривень, потім він поступово зменшував розмір допомоги, ому вона бажає встановленого розміру судом. Вона не заперечує той факт, що відповідач купував дитині деякі речі, одяг. Просила задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що в достатньому обсягу утримує сина, приймає участь у його вихованні. З часу розірвання шлюбу з ОСОБА_3 він перераховував на її картковий рахунок гроші на утримання дитини в розмірі від 1000 до 1200 гривень в місяць. Позивачка була ініціатором розірвання шлюбу, оскільки у неї були стосунки з іноземним громадянином і вона сказала, що їй від відповідача нічого не треба. Незважаючи на це він продовжував надавати їй допомогу на утримання сина, а також купувати дитині необхідні речі, іграшки, продукти харчування. Крім того позивачка не приділяла достатньої уваги дитині та неодноразово залишала його на свою матір ОСОБА_5, яка в свою чергу передоручала дитину іншій жінці, яка забирала дитину з дитячого садочка. Він звертався до завідуючої дитячим садочком з приводу недопустимості передачі дитини стороннім людям і пропонував позивачці винайняти няню. Вона відмовилась. Він звертався з листом в службу по справам дітей по факту, що позивач залишає дитину та про проведення з нею бесіди з приводу виконання батьківських обов'язків та про необхідність визначення місця проживання дитини з ним. В грудні минулого року він побачив, що дитині не купують необхідні речі. Він виказав свою думку позивачці і вони домовились, що він буде перераховувати їй по 400-500 гривень щомісяця, і речі дитині буде купувати сам. Він до теперішнього часу продовжує виплачувати гроші на утримання сина. Він постійно бачиться з сином для чого наймає в м. Артемівську окрему квартиру. Вважає, що він перераховує достатньо коштів на утримання дитини та створення для неї сприятливих умов для її утримання та розвитку. Крім того, на його утриманні на теперішній час знаходиться батько, інвалід 1 групи, та мати, яка проходить лікування на стаціонарі. Він вважає, що аліментів у розмірі 10% від його заробітку, що складає у грошовому вигляді 1725 гривень буде достатньо для утримання дитини, тим паче, що він і на далі збирається надавати додаткову допомогу у вигляді подарунків, відпусток і таке інше. Тому просить частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3, визначити аліменти на утримання дитини у розмірі 10% його доходу.
Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням думки сторін вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Так сторони одружені з 14.02.2009 року, шлюб зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського управління юстиції у Донецької області за а/з 36. (а.с.8)
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3. (а.с.9)
На теперішній час шлюбні відносини припинені, згідно рішення Артемівського міськрайонного суду від 16 травня 2012 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.10), дитина ОСОБА_4 проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Згідно довідки про доходи № 213 від 13.05.2013 року ОСОБА_3 працює у Державному навчальному закладі «Артемівський професійний ліцей» викладачем, та отримує заробітну плату у розмірі 1600-1800 гривень на місяць.
Згідно строкового трудового договору відповідач ОСОБА_2 працює інженером з охорони праці та техніки ти безпеки у відділі з обслуговування ТОВ «Шелл Юкрейн Експлорейшн енд Продакшн», та отримує заробітну плату у розмірі 17250 гривень на місяць.
Згідно наданих суду платіжних документів, а також не заперечується позивачем, відповідач надавав допомогу на утримання дитини. Грошова допомога перерахована позивачу з боку відповідача поступово зменшувалася.
Судом встановлено, що на теперішній час між батьками постійно виникають конфлікті ситуації, у тому числі з приводу надання матеріальної допомоги, тому суд вважає за необхідним, враховуючи інтереси дитини, позицію сторін, встановлених у суді обставин, дослідження документів, постановити рішення про часткове задоволення позову, та стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 10 % з усіх видів заробітку щомісячно. Даний розмір аліментів на думку суду відповідає положенням ст. ст. 182 - 183 Сімейного Кодексу України.
Крім того, суд вважає за необхідним роз'яснити сторонам, що за змістом ч.1 ст. 192 цього Кодексу - розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Керуючись ст.ст. 10.11,60,88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 180-183,191 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Торез Донецької області, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 10% з усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, повноліття, на користь ОСОБА_3, починаючи з 15 березня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 229,40 гривень до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 травня 2013 року.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 4 червня 2013 року.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.
Головуючий суддя О. О.Худіна