Справа: № 826/928/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
23 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Парінова А.Б.,
при секретарі Трауті А.В.
за участю
представника позивача Щиголя М.В.
представників третіх осіб Криворучко С.В.
Жукович Л.В.
Черкесенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року в справі за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною до Міністерства юстиції України, треті особи - Міністерство Екології та природних ресурсів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна митна служба України про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Міністерства Екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14 січня 2013 року № 101/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту».
Одночасно із позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходів щодо забезпечення позову та до розгляду справи по суті, а саме зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України від 14.01.2013 року № 101/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акту»
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року клопотання Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною було задоволено, зупинено дію Наказу Міністерства Юстиції України від 14.01.2013 року № 101/5.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та відмовити в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представники третіх осіб до суду з'явилися, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, виходячи з наступного.
Задовольняючи клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Міністерства Юстиції України від 14.01.2013 року № 101/5 суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.13 р. зупинено дію рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 30.10.2012 року №7 «Про необхідність усунення Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною митною службою України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 р. №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем на підставі рішення, яке 10.01.13 р. зупинено судом, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до вирішення у справі позивача та для відновлення прав та інтересів у справі необхідно буде докласти значних зусиль, а тому суд вважає необхідним вжити заходи забезпечення адміністративного позову.
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах:
- зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень,що оскаржуються;
- заборони вчиняти певні дії.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано та не доведено, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також що є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо необхідності забезпечення позову, ґрунтуючись лише на підставі тверджень позивача та не зазначив, якої саме шкоди може завдати дія Наказу позивачу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала окружного адміністративного суду м. Києва скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року в справі за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною до Міністерства юстиції України, треті особи - Міністерство Екології та природних ресурсів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна митна служба України про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року - скасувати.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Грибан І.О.
Суддя Парінов А.Б.
Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2013 року
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Грибан І.О.
Парінов А.Б.