Справа № 117/593/13-ц
04 червня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Шевченка В.В.
при секретарі - Коль Н.О.
за участю представника позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Совєтський Совєтського району АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 вересня 2011 року між позивачкою та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Після чого позивачка зареєструвала своє право власності на зазначений будинок в державному реєстрі. Позивачка зазначає, що за зазначеною адресою зареєстровані відповідачі, які не проживають в будинку з 05 вересня 2011 року, що є перешкодою для позивачки у здійсненні права розпорядження зазначеним будинком. Також, позивачка зазначає, що відповідно до положень ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України власник житла використовує житло для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і розпоряджається житлом на власний розсуд. При цьому, оскільки відповідачка ОСОБА_3 продала спірний будинок, тобто втратила право власності на нього то й відповідач ОСОБА_4 відповідно до приписів ст.405 ЦК України втратив право користування житловим приміщенням. Більш того, позивачка зазначає, що відповідачі не є членами її сім'ї, домовленості про право користування спірним житлом між ними не досягнуто, у зв'язку з чим вважає, що є підстави для задоволення поданого нею позову.
Представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлений позов підтримав, посилаючись обставини, викладені у позовної заяві. При цьому пояснив, що реєстрація відповідачів в належному позивачці будинку перешкоджає їй розпоряджатися житлом на власний розсуд. Також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, відповідно до приписів ч.1 ст.38 ЦПК України брала участь у справі через свого представника - адвоката ОСОБА_1
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, їх повідомлення про час і місце розгляду справи було здійснено відповідно до приписів ч.3 ст.76 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходили.
У зв'язку з цим, беручи до уваги думку представника позивачки, який у судовому засіданні не заперечував проти заочного розгляду справи, судом після наради на місці була прийнята ухвала про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів у справі, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.
05 вересня 2011 року позивачка придбала у відповідачки ОСОБА_3 цілий житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташований по вулиці Будівельників
під АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого зазначеного дня державним нотаріусом Совєтської державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим та зареєстровано в реєстрі за №1322 (а.с.6-7). Згідно Витягу про державну реєстрацію прав №31270418, виданого 12 вересня 2011 року Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Джанкоя» позивачка є єдиним власником житлового будинку під №28 по вул.Будівельників в смт.Совєтський Совєтського району АР Крим (а.с.9).
Як випливає з будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 та адресних довідок, наданих 23 квітня 2013 року за Вх.№4289/13-Вх та Вх.№4290/13-Вх Совєтським районним сектором Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, тобто в будинку, належному на праві приватної власності позивачці (а.с.10-15, 18-19).
Згідно з частиною 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст.383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог частини 2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дій, які порушують право. Зазначеною статтею також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За таких обставин суд доходе висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд враховує, що спірний житловий будинок на праві приватної власності належить позивачці, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу та Витягом про державну реєстрацію прав №31270418. Також суд враховує, що якихось правових підстав збереження реєстрації відповідачів у зазначеному житловому будинку, зокрема, договорів оренди, найму житлового приміщення, судом не встановлено.
Разом з цим, оскільки відповідачі не є членами сім'ї позивачки, то й передбачених ст.405 ЦК України підстав для збереження за ними права користування спірним житловим приміщенням не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 60-62, 212-215, 223, 224 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщення, розташованим за адресою: АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим протягом десяти днів. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем в загальному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для його оскарження, якщо воно не було оскаржено. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.В. Шевченко