04.06.2013Справа № 901/1255/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар»
про стягнення 1 051 626,93 доларів США, та 11 000,00 грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники:
від позивача - Боженко О.В. за довіреністю №497/12 від 19.10.2012;
від відповідача - Бокучава Х.О. за довіреністю №б/н від 04.01.2013.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (далі - ТОВ «Фірма «Дар») та просить стягнути 1051626,93 доларів США, з яких 804 173,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 247 453,93 дол. США проценти за користування кредитом, а також 11 000,00 грн. комісії за внесення змін до кредитних договорів та договорів застав.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором №010/10-2/319 від 27.06.2008 в частині повернення кредиту та сплати процентів у встановлений договором строк, а також сплати комісії за внесення змін до договору (а.с.3-5).
Відповідач у справі - ТОВ«Фірма «Дар» у письмовому відзиві на позов просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на їх недоведеність. Відхиляючи заявлені позовні вимоги, відповідач вказує, що:
- факт надання кредиту у сумі 804 173,00 доларів США не доведений;
- оскільки не доведено факту надання кредитних коштів, вимоги щодо стягнення процентів за користування такими коштами є необґрунтованими (а.с.207-208).
Також, під час розгляду справи по суті, відповідачем підтримано заявлене клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи для встановлення правильності нарахування позивачем суми процентів та повноти виконання зобов'язань за кредитним договором №010/10-2/319.
Мотивуючи заявлене клопотання відповідач посилається на те, що:
- позивачем не надано детального розрахунку вказаної заборгованості;
- виставлені рахунки не містять порядку розрахунку нарахованих процентів за користування кредитними коштами;
- правильність визначення позивачем розміру процентів, обсягу виконання зобов'язань за кредитним договором встановити без спеціальних знань неможливо (а.с.82-83).
Також, відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до надання додаткових доказів та документів для обґрунтування своїх заперечень. При цьому, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що такими доказами є висновок судової експертизи (а.с.85).
Щодо задоволення заявленого клопотання про призначення у справі судової експертизи заперечував представник позивача.
Відхиляючи заявлене клопотання, позивач вказує, що сума заборгованості ТОВ «Фірма «Дар» підтверджується первинними бухгалтерськими документами (виписками з рахунків) та розрахунками заборгованості, які складено відповідно до умов договору.
Заявлене клопотання задоволено судом з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Під час розгляду даної справи виникла необхідність у перевірці наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача, оскільки відповідач заперечував щодо правильності такого розрахунку та вказував, що заборгованість у такому розмірі не підтверджується доказами.
Так, позивачем на вимогу суду наданий детальний розрахунок заборгованості за період з 27.06.2008 по 26.02.2013, у т.ч. основної заборгованості та нарахованих процентів.
Порядок нарахування процентів сторонами визначено у договорі, відповідно до якого проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня пового погашення заборгованості за кредитом (п.3.5 договору). При цьому, позивальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.
При цьому, у подальшому додатковою угодою від 30.12.2009 (а.с.19-26) сторонами змінено порядок сплати процентів відповідно до якого проценти сплачується:
- в першому календарному місяці користування кредитом - за період з дня видачі кредиту по день, що передує передостанньому робочому дню місяця;
- в наступних - з передоостаннього робочого дня попереднього календарного місяця по день, що передує передостанньому робочому дню поточного місяця;
- в останній календарний місяць користування кредитом - з передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту (п.2).
Також, сторонами змінено строк сплати процентів, нарахованих за періоди з 30.07.2009 по 27.08.2009 та з 28.08.2009 по 28.09.2009.
Крім того, додатковою угодою від 26.04.2010 змінено строк сплати процентів, нарахованих за період серпень2009- березень 2010 року (а.с.32).
Додатковою угодою від 23.07.2010 змінено строк сплати процентів, нарахованих за період з серпня 2009 по квітень 2010 року (а.с.34), а додатковою угодою від 13.12.2010 - строк сплати процентів за період серпень 2009 - квітень 2010 (а.с.36-37).
Також, сторонами, як свідчать матеріали справи, додатковою угодою від 29.12.2010 змінено розмір процентів за користування кредитом (а.с.38-39).
01.02.2011 додатковою угодою знову змінено строк сплати процентів, нарахованих за період серпень 2009- квітень 2010 та за період листопад 2010 - грудень 2010 року; також додатковою угодою визначено порядок сплати відстрочених процентів (а.с.40-41)
Додатковою угодою від 01.02.2011 змінено строк сплати процентів та визначено, що вони сплачуються щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за поточним та остаточно при погашенні кредиті (а.с.42).
Зважаючи на те, що проценти позивачем нараховані за досить значний період - понад чотири роки, за які змінювався порядок нарахування процентів, їх розмір, здійснювалось відстрочення вже нарахованих процентів, для перевірки відповідності наданого позивачем розрахунку умовам договору та розрахунковим документам, наданим у підтвердження, суд вважає за необхідне призначити судову експертизу.
Частиною 3 ст.41 ГПК України, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».
При призначені експертизи суд враховує те, що відповідачем у письмовій формі висловлені пропозиції щодо судових експертів; від позивача пропозицій щодо експерта (експертної установи) не надходило. Так, відповідач просив доручити проведення експертизи одному із наступних експертів: Гавриленко В.В., Волошиній Т.В., Кравець Л.О.; а також ТОВ «Кримське експертне бюро» (а.с.82-83).
Разом з тим, вказані експерти знаходяться у м. Донецьку, у зв'язку з чим при дорученні проведення експертизи вказаним експертам, справу необхідно буде направити до м. Донецьку, що не є доцільним та потребує додаткових витрат.
Пропонуючи передати справу для проведення судової експертизи ТОВ «Кримське експертне бюро» - не державній спеціалізованій установі, відповідач не обрав певного експерта, тому суд вважає за необхідне, враховуючи кваліфікацію, необхідну для проведення такого виду експертизи доручити її проведення Жиліній Аллі Герасимівні, яка отримала свідоцтво судового експерта №781, дія якого продовжена 25.05.2012 до 25.05.2015 (11 - економічна експертиза, у т.ч. спеціальність 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій) і включена до Реєстру атестованих судових експертів.
Формулюючи питання, які необхідно поставити на вирішення судової експертизи, суд виходив з предмету спору та кола тих обставин, які необхідно з'ясувати для правильного вирішення спору у даній справі.
Враховуючи призначення експертизи за клопотанням відповідача, суд вважає за доцільне покласти попередню її оплату на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 86 Господарського процесуального кодексу України суд,
1. Призначити у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Жиліній Аллі Герасімовні (свідоцтво №781), яка працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (вул. К.Маркса, 44, оф. 20, м. Сімферополь, 95006), для проведення якої направити матеріали справи.
2. На вирішення судової експертизи поставити наступне питання:
- Чи відповідає наданий Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» 04.06.2013 року розрахунок заборгованості позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дар» (по сплаті процентів за кредитом та погашення основної суми боргу) умовам кредитного договору №010/10-2/319 від 27 червня 2008 року, з урахуванням змін, внесених до нього додатковими угодами, копії яких долучені до справи, та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?
3. Попередити експерта про кримінальну відповідальність відповідно до ст.ст.384, 385 Кримінального Кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку і відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
4. Зобов'язати відповідача оплатити вартість експертизи, про що надати суду відповідні докази.
5. Після проведення експертизи матеріали справи повернути у господарський суд з висновком експерта.
6. Копії даної ухвали направити на адресу сторін та судвому експерту Жиліній Аллі Герасімовні, яка працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (вул. К.Маркса, 44, оф. 20, м. Сімферополь, 95006).
Суддя А.Р. Ейвазова