Справа № 108/728/13-ц
22 травня 2013 р. смт. Кіровське АР Крим
Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Данилової О. В.,
при секретарі - Ставицькій О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Кіровська районна санітарно-епідеміологічна станція» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного закладу «Кіровська районна санітарно-епідеміологічна станція» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що з 01.02.2011 року позивач був прийнятий в Кіровську районну СЕС. 28.12.2012 року був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, оскільки згідно наказу МОЗ України Державна санепідеміологічна служба була ліквідована. В результаті реорганізації Республіканська СЕС отримала статус структурного підрозділу Держдепартаменту санепідслужби. Міські та районі СЕС були ліквідовані повністю. При виплаті розрахунку при звільненні позивачу не була нарахована та виплачена вихідна допомога. Позивач посилається на ст.ст. 47, 116 КЗпП України. Просить стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати в сумі 1503,48 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснив, що при звільненні йому не виплатили вихідну допомогу з посиланням на відсутність коштів.
В судове засідання відповідач не з'явився про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини не явки суду невідомі.
Відповідно до частини 1 статті 224 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням стаття 224 ЦПК України, про що у порядку частини 1 статті 225 ЦПК України постановлена ухвала.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом №63-к від 27.12.2012 року звільнений з посади помічника лікаря епідеміолога за п. 1 ст. 40 КЗпП України, позивач з наказом ознайомлений (а.с.3);
Судом досліджена довідка про середню заробітну плату, яка видана на ім'я ОСОБА_1, згідно до якої заробітна плата, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати за червень-листопад 2012р. складає 3006,97 грн. (а. с. 4);
Судом досліджений розрахунковий лист за грудень 2012р., згідно до якого позивачем відпрацьовано 20 днів, нараховане згідно посадового окладу - 1415грн., компенсація за невикористану відпуску за 28 календарних днів - 1473,58грн., усього - 2888,58 грн. (а.с.5);
Відповідно до ст. 44 КЗпП України, у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п.6 ст. 36 та пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 для розрахунку вихідної допомоги враховуються виплати за останні два календарних місяці, що передують звільненню.
Згідно до розрахунку наведеному позивачем в позові, що погоджується з даними, зазначеними в довідці про середню заробітну плату, розмір вихідної допомоги, що підлягає виплаті позивачу
складає 1503,48 гривень.
На час розгляду справи Державний заклад «Кіровська районна санітарно-епідеміологічна станція» не ліквідована, діє ліквідаційна комісія (а. с. 24-33 ), доказів, що заборгованість перед позивачем передана до правонаступника, чи списана іншим чином суду не надано.
За таких обставин та вимог закону, суд приходить до висновку, що Державний заклад «Кіровська районна санітарно-епідеміологічна станція» повинна виплатити позивачу вихідну допомогу в сумі 1503,48 гривень.
Тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Державного закладу «Кіровська районна санітарно-епідеміологічна станція» невиплаченої при звільнення вихідної допомоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 44, 47, 116, 232 КЗпП України, статтями 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218, 224, 225 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Державного закладу «Кіровська районна санітарно-епідеміологічна станція» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні, - задовольнити.
Стягнути з Державного закладу «Кіровська районна санітарно-епідеміологічна станція» вихідну допомогу в в розмірі 1503,48 грн.
Стягнути з Державного закладу «Кіровська районна санітарно-епідеміологічна станція» судовий збір у дохід Держави у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. В. Данилова