м. Черкаси
30 травня 2013 року Справа № 823/1253/13-а
11 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Орленко В.І.,
при секретарі - Яремич В.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Державного агентства земельних ресурсів в м.Умань та Уманському районі Черкаської області Кришка Олександра Юрійовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому просить:
- визнати протиправними дії начальника управління Державного агентства земельних ресурсів в м.Умань та Уманському районі Черкаської області Кришка Олександра Юрійовича щодо невиконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. в адміністративній справі №2а/2370/1956/2012;
- накласти на начальника управління Державного агентства земельних ресурсів в м.Умань та Уманському районі Черкаської області Кришка Олександра Юрійовича, як фізичну особу, штраф у розмірі ста п'ятдесяти мінімальних заробітних плат;
- зобов'язати начальника управління Державного агентства земельних ресурсів в м.Умань та Уманському районі Черкаської області Кришка Олександра Юрійовича виконати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. і надати звіт про її виконання;
- зобов'язати начальника управління Державного агентства земельних ресурсів в м.Умань та Уманському районі Черкаської області Кришка Олександра Юрійовича відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 500 грн. за душевні страждання, спричинені позбавленням права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. в адміністративній справі №2а/2370/1956/2012 за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Держкомзему у м.Умань та Уманському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено частково; зобов'язано начальника управління Держкомзему в м. Умань та Уманському районі Черкаської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2012р.; зобов'язано відповідача вжити заходи щодо належного оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я позивача - ОСОБА_1 у повній відповідності до рішення Уманського міськрайонного суду від 02.07.2004 у справі 2-443/2004. Вказана постанова набрала законної сили. У зв'язку тим, що постанова суду відповідачем не виконана, позивач просить суд вжити заходи судового контролю за виконанням судового рішення, передбачені статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України; зобов'язати відповідача виконати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. у справі №2а/2370/1956/2012 та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1500 грн.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить суд провести засідання без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив письмові заперечення, в яких зазначив, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №971959 не відмінений, не скасований, повторно видати державний акт на право власності на земельну ділянку неможливо.
Також адміністративний позов ОСОБА_1 є безпідставним, так як йому потрібно було звернутися із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. у справі №2а/2370/1956/2012 до судді, який виніс постанову; вказана заява розглядалася б в межах того самого провадження. Відповідач просить провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. в адміністративній справі №2а/2370/1956/2012 за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Держкомзему у м.Умань та Уманському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; зобов'язано начальника управління Держкомзему в м. Умань та Уманському районі Черкаської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2012 р.; зобов'язано відповідача вжити заходи щодо належного оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я позивача - ОСОБА_1 у повній відповідності до рішення Уманського міськрайонного суду від 02.07.2004 р. у справі 2-443/2004.
25.09.2012 р. судове рішення набрало законної сили.
28.01.2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №36262187, якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а/2370/1956/12, виданого 24.01.2013р. Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов'язання відповідача вжити заходи щодо належного оформлення державного акту про право власності на земельну ділянку на ім'я позивача ОСОБА_1 у повній відповідності до рішення Уманського міськрайонного суду від 02.07.2004р. у справі №2-443/04.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що у відкритті виконавчого провадження відмовлено з тих підстав, що в резолютивній частині рішення не зазначено кого конкретно повинен зобов'язати державний виконавець, а відповідно до п.3 ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначає стаття 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат (ч. 2 ст. 267 КАС України).
Частині 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Відповідна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 09.01.2013р. №28/12/13-13 «Щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення».
Виходячи з вказаних вище рекомендацій Вищого адміністративного суду України, положень ст. 267 КАС України та обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки встановлення судового контролю є правом суду, яким він може скористатися під час прийняття рішення по суті позовних вимог.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій начальника управління Державного агентства земельних ресурсів в м.Умань та Уманському районі Черкаської області Кришка Олександра Юрійовича щодо невиконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. в адміністративній справі №2а/2370/1956/2012 відповідно до ч. 9 ст. 267 КАС України суд зауважує наступне.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 267 розділу V КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.
Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Отже, за змістом вищенаведеної норми закону справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання постанови суду підлягають розгляду в порядку спеціального провадження, встановленого розділом V КАС України.
Аналіз норм статті 267 КАС України дає підстави зробити висновок про те, що з метою встановлення судового контролю особа подає до суду відповідну заяву (клопотання); заява (клопотання) про встановлення судового контролю передається судді, який розглядав справу (поза автоматизованим розподілом), і вирішується в межах того самого провадження; нова адміністративна справа не оформляється.
Разом з тим, 10.04.2013р. ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом. Адміністративну справу №823/1253/13-а за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Державного агентства земельних ресурсів в м.Умань та Уманському районі Черкаської області Кришка Олександра Юрійовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом проведення автоматизованого розподілу передано судді Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем порушений порядок звернення до суду для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 267 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем недотримано вимоги частини 9 ст. 267 КАС України, зокрема, до заяви не додано докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачеві не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду; не зазначено, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, у зв'язку з чим неможливо встановити чи дотримано позивачем 10-денний строк звернення до суду із заявою.
Зі змісту абзацу 8 ч. 9 ст. 267 КАС України вбачається, що невідповідність заяви вказаним вимогам є підставою для її повернення заявнику.
Щодо позовних вимог про зобов'язання начальника управління Державного агентства земельних ресурсів в м.Умань та Уманському районі Черкаської області Кришка Олександра Юрійовича виконати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №606).
Зі змісту статті 1 Закону №606 вбачається, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до частини 12 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина 1 статті 181 КАС України).
Як вище встановлено, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУ юстиції у Черкаській області від 28.01.2013р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВП №36262187 з примусового виконання виконавчого листа №2а/2370/1956/12 з тих підстав, що в резолютивній частині рішення не зазначено кого конкретно повинен зобов'язати державний виконавець.
З огляду на те, що постанова суду не виконана і не знаходиться на примусовому виконанні у виконавчій службі, ОСОБА_1, на користь якого вона ухвалена, не позбавлений права звернутися до суду з метою встановлення судового контролю за її виконанням у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.
Суд також вважає за потрібне зазначити, що відповідно до частини 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко